Справа № 162/107/25
Провадження № 3/162/101/2025
27 лютого 2025 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши справу, яка надійшла з ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВР ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Любешівським РВ УМВС України у Волинській області 29.11.2001 року,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №598361 від 28.01.2025 року ОСОБА_1 21.01.2025 року близько 08 год 30 хв, перебуваючи на території магазина «Вілга» по вул. Перемоги, 2А в сел. Любешів, таємно викрав з території магазину велосипед чорного кольору без марки та моделі орієнтовною вартістю 3000 гривень. У зв'язку з вказаним, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Хоча ст. 268 КУпАП передбачає обов'язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 51 КУпАП, однак, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його права порушені не будуть.
Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 слід зауважити таке.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
З 09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-IX від 18.07.2024).
Цим Законом ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції.
Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024 року, чинній на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року.
Відповідно до підпункту169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З 01.01.2025 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2025 в сумі 3028 гривень. Отже, податкова соціальна пільга у 2025 році складає 1514 гривень.
Таким чином, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.51 КУпАП настає в разі, якщо вартість викраденого майна не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто не перевищує 757 гривень.
На підставі викладеного, враховуючи, що вартість викраденого майна відповідно до протоколу складає 3000 гривень, діяння ОСОБА_1 за ч.1 ст. 51 КУпАП кваліфіковано неправильно, оскільки вказана сума перевищує встановлені у цій частині статті розміри та відповідно потребує кваліфікації за іншою, тяжчою її частиною. Протокол про адміністративне правопорушення, його зміст та форма повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, серед іншого, має містити вказівку на нормативний акт, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість суду перекваліфікувати статтю чи її частину, за якою притягається правопорушник, отже вказані порушення неможливо усунути під час судового розгляду.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В свою чергу, згідно з п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП.
Відтак, провадження по даній справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.247, ст.251, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 51 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ