01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" вересня 2010 р. Справа № 19/203-10
Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бузівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, с. Любимівка, Києво-Святошинський район, Київська область
про визнання права власності
суддя Т. П. Карпечкін
від позивача - ОСОБА_3 (дов. від 25.08.2010 року);
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
обставини справи:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»(далі -відповідач), третя особа Бузівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності.
Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 10 вересня 2010 року та призначено справу до розгляду на 17 вересня 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 23 березня 2005 року укладеного з Бузівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20 серпня 2010 року, він є орендарем земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, загальною площею 0,5000 га (рілля), що розташована на території Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту, за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3222480800: 09:001:0013, цільове призначення -розширення підприємства по виготовленню столярних виробів. Рішенням Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 липня 2006 року позивачу було надано дозвіл на збір технічної документації на проект промислового будівництва цеху по виготовленню будівельних матеріалів, складських приміщень, пилорами на орендованій земельній ділянці. Позивачем без затвердженого у встановленому порядку проекту було збудовано на орендованій земельній ділянці наступні об'єкти: виробничий цех літера «А1», загальною площею 444,5 кв. м.; веранду літера «І», загальною площею 14,9 кв. м.; нежилу будівлю гаражу з побутовими приміщеннями літера «З», загальною площею 458,8 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Позивач звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»з заявою від 21 серпня 2010 року про проведення державної реєстрації прав власності на зазначені вище нежилі будівлі, але отримав відмову мотивовану тим, що позивач не має правовстановлюючих документів. Позивач просить суд визнати за ним право власності на наступні нежилі приміщення: виробничий цех літера «А1», загальною площею 444,5 кв. м.; веранду літера «І», загальною площею 14,9 кв. м.; нежилу будівлю гаражу з побутовими приміщеннями літера «З», загальною площею 458,8 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, також позивач просить суд визнати незаконною відмову Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»у реєстрації права власності на спірні нежилі приміщення та зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»провести державну реєстрацію права власності на спірні нежилі приміщення та виготовити нову технічну документацію на спірні об'єкти.
17 вересня 2010 року представником позивача було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання незаконною відмови Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»у реєстрації права власності на спірні нежилі приміщення та в частині зобов'язання Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»виготовити нову технічну документацію на спірні нежилі приміщення. В іншій частині позовні вимоги залишились незмінними.
Судом на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України прийнято зазначену заяву до розгляду.
Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 10 вересня 2010 року в засідання суду своїх представників не направили, витребуваних документів не подали, але подали до суду через загальний відділ суду заяви № 91/10юр від 16 вересня 2010 року та № 219 від 16 вересня 2010 року в яких просять суд розглянути справу без участі їх представників за наявними матеріалами, третя особа зазначає також про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У зв'язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.
17 вересня 2010 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (за договором - орендар) та Бузівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (за договором - орендодавець) 23 березня 2005 року було укладено договір оренди земельної ділянки (далі -договір). За умов договору орендодавець згідно з рішенням ХІІ сесії ІV скликання Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 грудня 2004 року № 13 надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває в комунальній власності, загальною площею 0,500 га (рілля), що розташована на території Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3222480800: 09:001:0013, цільове призначення -розширення підприємства по виготовленню столярних виробів (п. 1.1 та п. 1.2 договору). Вказана земельна ділянка відноситься до Бузівської сільської Ради згідно з проектом формування території і встановленням меж сільської Ради, виданого Київським відділенням Інституту землеустрою Української академії аграрних наук (п. 1.3 договору). Експертна вартість земельної ділянки складає 77100,00 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає -123552,70 грн. (п.1.4 договору). Термін дії договору сорок дев'ять років (п. 1.5 договору).
25 серпня 2009 року сторонами договору укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки у відповідності до яких об'єктом оренди є земельна ділянка, що перебуває у комунальній власності, загальною площею 0,5000 га (рілля), що розташована на території Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту, за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3222480800: 09:001:0013, цільове призначення -розширення підприємства по виготовленню столярних виробів.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 9 від 28 квітня 2005 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7175357 від 5 травня 2005 року на земельній ділянці яка надана позивачу в оренду за договором знаходяться об'єкти нерухомого та іншого майна які належать позивачу на праві власності.
20 липня 2006 року Рішенням Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області позивачу було надано дозвіл на збір технічної документації на проект промислового будівництва на орендованій земельній ділянці, цеху по виготовленню будівельних матеріалів, складських приміщень та пилорами.
Після отримання зазначеного дозволу позивачем на орендованій земельній ділянці було збудовано наступні об'єкти: виробничий цех літера «А1», загальною площею 444,5 кв.м.; веранду літера «І», загальною площею 14,9 кв.м.; нежилу будівлю гаражу з побутовими приміщеннями літера «З», загальною площею 458,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»на вищезазначені об'єкти було видано позивачу технічний паспорт на виробничий будинок від 28 травня 2010 року.
В матеріалах справи наявні копії звітів про експертну оцінку майна незалежної експертизи суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 у відповідності до яких загальна вартість спірних об'єктів складає 779821,45 грн.
21 серпня 2010 року позивач звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»з заявою про проведення державної реєстрації прав власності на зазначені вище нежилі будівлі, але згідно листа № 2031 від 26 серпня 2010 року отримав відмову мотивовану тим, що позивач не має правовстановлюючих документів, які необхідні для проведення реєстрації.
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина перша та частина друга статті 376 Цивільного кодексу України).
Таким чином збудовані позивачем об'єкти, а саме виробничий цех літера «А1», загальною площею 444,5 кв. м.; веранду літера «І», загальною площею 14,9 кв. м.; нежилу будівлю гаражу з побутовими приміщеннями літера «З», загальною площею 458,8 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 є самочинним будівництвом.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (стаття 376 Цивільного кодексу України).
Бузівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спірні об'єкти про, що зазначено в листі № 219 від 16 вересня 2010 року.
Згідно висновку Кіровоградської науково-дослідної лабораторії судових експертиз № 458-1/3 від 16 вересня 2010 року спірні об'єкти побудовані з дотриманням діючих державних будівельних норм і правил та не мають відхилень від них.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) (частина друга статті 331 Цивільного кодексу України).
З врахуванням зазначеного вище позовні вимоги щодо визнання права власності за позивачем на спірні об'єкти є правомірними та підлягають задоволенню.
Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є в тому числі і рішення суду (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
У відповідності до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державна реєстрація не є правовстановлюючим чинником, а є лише фактом визнання і підтвердження речових прав з боку держави.
Таким чином позовні вимоги в частині зобов'язання Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»провести державну реєстрацію права власності на спірні об'єкти є також правомірними, отже підлягають задоволенню
В частині позовних вимог щодо визнання незаконною відмови Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»у реєстрації права власності на спірні нежилі приміщення та щодо зобов'язання Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»виготовити нову технічну документацію на спірні нежилі приміщення, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту четвертого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відмовився від позовних вимог в зазначеній частині та відмова прийнята судом на підставі статті 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову господарським судом роз'яснено позивачу наслідки відповідних процесуальних дій, встановлено, що заява не суперечить чинному законодавству України, не порушує права і охоронювані законом інтереси сторін, третьої особи у справі та інших осіб які не є учасниками судового процесу також судом перевірено повноваження на вчинення цих дій у представника позивача.
Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до статті 44, статті 49 Господарського процесуального кодексу України, в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача в іншій частині покладаються на позивача з врахуванням стягнення недоплаченої суми державного мита до державного бюджету України.
Керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) право власності на нежилі приміщення виробничого цеху літера «А1», загальною площею 444,5 кв. м.; веранду літера «І», загальною площею 14,9 кв. м.; нежилу будівлю гаражу з побутовими приміщеннями літера «З», загальною площею 458,8 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
3. Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Зелена, 2, код 35040707) провести державну реєстрацію права власності за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) на нежилі приміщення виробничого цеху літера «А1», загальною площею 444,5 кв. м.; веранду літера «І», загальною площею 14,9 кв. м.; нежилу будівлю гаражу з побутовими приміщеннями літера «З», загальною площею 458,8 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
4. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.
5. Стягнути з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Зелена, 2, код 35040707) - судові витрати: 7798 (сім тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 21 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) в доход державного бюджету України державне мито в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.
7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.П. Карпечкін
Повне рішення складено 20 вересня 2010 року