Справа № 161/8497/24
Провадження № 2-др/161/11/25
28 лютого 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,
секретаря судових засідань - Гайворонської І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Татарин Вікторії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №161/8497/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчається,
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 27.01.2025 постановлено позовні вимоги задовольнити частково; вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , аліменти на його утримання у частці в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 травня 2024 року і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Разом з тим, у позовній заяві позивачем вказано, що орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу складає 15 000,00 грн.
Розгляд справи здійснювався у спрощеному позовному порядку.
30.01.2025 (згідно вхідного штампу на заяві) представник позивача подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн.
Дослідивши необхідні письмові докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
відповідно до частин третьої - п'ятої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 року у справі №308/15007/15-ц вказав, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача долучає до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 02.05.2024, акт до договору про надання правової/правничої допомоги від 02.05.2024, копії квитанцій до прибуткового касового ордера №9 від 10.07.2024 та №2 від 28.01.2025.
Водночас, на думку суду, виокремлення адвокатом «Усна консультація з питань зміни способу стягнення аліментів», як самостійного виду адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «написання, оформлення та подання позовної заяви».
Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.
Узгодження сторонами договору про надання правничої допомоги гонорару у фіксованому вигляді не звільняє сторону позивача від виконання вимог ч.3 ст.137 ЦПК України з надання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та обґрунтування суми заявлених витрат на предмет їх співмірності та реальної затрати часу адвоката.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
З огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, часткове задоволення позову, керуючись ч.5 ст.137 ЦПК України, суд зменшує розмір витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн. та стягує її з відповідача на користь позивача. Такий розмір витрат, на думку суду, буде відповідати критеріям, передбаченим ч.4 ст.137 ЦПК України.
В решті заяви відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.141, 270, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Татарин В.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №161/8497/24 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
В решті заяви відмовити.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк