Справа № 156/47/24
Провадження № 3/156/13/25
04 березня 2025 року сел.Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: старший солдат, інспектор ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України особі роз'яснено,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
До Іваничівського районного суду Волинської області, 08.01.2024, в провадження судді Бахаєва І.М., надійшли адмінматеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 196632 від 05.01.2024 року, згідно з яким 04.01.2024 року о 23:45 год. в с. Волиця по вул. Центральній, водій керував транспортним засобом HYUNDAI SANTA FE, НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, із застосуванням спеціального технічного приладу ALCOTEST DRAGER 6820, результат 0,69 проміле, тест № 200, чим порушив п. 2.9-А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, ствердив, що у той день дійсно випив пива. Додатково зазначив, що мобілізований, проходить військову службу з 2022 року, до кінця січня 2025 року брав участь у бойових діях у Харківській області, з 27.01.2025 року перебуває на ротації у Волинській області, тому має змогу взяти участь в судовому засіданні. У день вчинення адміністративного правопорушення теж перебував на ротації.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
ІV. Оцінка щодо фактичних обставин справи та висновок суду
Окрім протоколу серії ААД № 196632 від 05.01.2024 року в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний рапорт ЄО № 19 від 04.01.2024 року, - тест «Alcotest 6820», тест № 200 від 05.01.2024 року, результат якого позитивний 0,69 ‰. Даний результат підписаний ОСОБА_1 особисто, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, відеозаписи на DVD-R дисках.
Проаналізовані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі та доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.
За таких обставин беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
Крім цього, суд звертає увагу, що адмінматеріали про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності надійшли до Іваничівського районного суду Волинської області 08.01.2024 року. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 року визначено суддю для розгляду справи - Бахаєва І.М. Постановою суду від 10.01.2024 року, суддя Бахаєв І.М., провадження у даній справі зупинено до звільнення ОСОБА_1 з військової служби. 04.11.2024 та 08.11.2024 направлялися запити щодо проходження військової служби ОСОБА_1 та його можливість брати участь у розгляді справи.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 24 грудня 2024 року № 3729/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (відряджений до Іваничівського районного суду Волинської області) у зв'язку з поданням заяви про відставку» наказом в. о. голови суду від 24.12.2024 № 07/02-09 «Про відрахування зі штату ОСОБА_2 » 24 грудня 2024 року ОСОБА_2 відраховано зі штату Іваничівського районного суду Волинської області у зв'язку зі звільненням із посади судді за його заявою про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 року визначено суддю для розгляду даної справи, - Федечко М. О.
Згідно Наказу «Про надання відпустки» від 17.12.2024 року з № 68/02-11, суддя Федечко М. О. перебувала у відпустці з 23.12.2024 року по 05.01.2025 року включно. Таким чином, приступивши до виконання посадових обов"язків, 06.01.2025, після закінчення строку відпустки, та вчиняючи усі необхідні дії для розгляду цієї справи, строк притягнення особи до адміністративної відповідальності станом на 06.01.2025 року уже сплив.
З метою отримання інформації про перебування ОСОБА_1 на військовій службі, повторно здійснювався запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у повідомленні від 18.02.2025 підтвердив, що ОСОБА_1 станом на 10.02.2025 може приймати участь у судових засіданнях при розгляді адміністративної справи відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №196632 від 05.01.2024 року, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 04.01.2024 року, тобто кінцевий термін притягнення особи до відповідальності сплив 04.01.2025 року.
При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою підставою, а відтак не звільняє суд обов'язку з'ясувати, передбачені ст. 280 КУпАП обставини про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, та навести виклад установлених під час розгляду справи обставин у постанові.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на те, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведено під час розгляду справи, однак на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 КУпАП сплинули, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року № 11, статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 38, 245, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області
Суддя М. О. Федечко