справа № 156/36/25
Провадження № 2/156/99/25
рядок статзвіту 67
04 березня 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Малюшевської І.Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в сел. Іваничі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
І. Зміст спору
Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом мотивуючи тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Згідно з рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 18.08.2020 року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Однак, визначена сума на даний час не відповідає інтересам дитини, оскільки значно зросли витрати на її утримання. Крім того, суттєво змінились життєві обставини позивачки, у якої народилася ще одна дитина.
З огляду на наведене, позивачка вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів та ухвалити рішення про щомісячне стягнення із ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
ІІ. Позиція учасників справи
У судове засідання позивачка не з'явилася. 04.03.2025 року від неї надійшла заява про здійснення розгляду справи без її участі, підтримання позовних вимог, прохання такі задовольнити. Проти винесення заочного рішення позивачка не заперечила.
Відповідач в судове засідання двічі не з'явився; про дату, час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання, конверти з якимим повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 13, 20).
Також ОСОБА_2 викликано в судове засідання шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення. Причин неявки ОСОБА_2 суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи відзиву на позовну заяву не подавав.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 13.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження.
12.02.2025 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по кримінальній справі. Розгляд справи відкладено на 04.03.2025 року.
В судове засідання 04.03.2025 року належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи не прибули.
Про час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судових повісток, конверти з якими щоразу поверталися на адресу суду із відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою». Також ОСОБА_2 викликався в судове засідання шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Таким чином з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
У зв'язку із неявкою ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, 04.03.2025 року суд ухвалив провести заочний розгляд справи, без участі відповідача, оскільки позивачка не заперечує проти такого вирішення справи, ухваливши заочне рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
ІV. Обставини справи, встановлені судом та застосоване законодавство та висновки суду
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Шлюб між сторонами розірвано. Дитина проживає разом із матір'ю.
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 18.08.2020 року з збільшено розмір аліментів та ухвалено стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1500 (однієї тисячі п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с.3-4).
Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 180 СК України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563 гривні, дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тількист.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З матеріалів справи вбачається, що розмір витрат, необхідних на утримання дитини змінився.
Відповідач є здоровою, працездатною особою, інших осіб на своєму утримані немає. Доказів протилежного суду не надано.
Відтак, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, особу відповідача, як платника аліментів, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, те, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у формі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення позову.
Визначений розмір аліментів, на думку суду, є достатнім та справедливим.
При цьому, аліменти у зміненому розмірі стягуються з дня набрання чинності рішенням суду.
V. Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із статті 5 Закону України «Про судовий збір» слідує, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відтак, з відповідача слід стягнути в дохід держави 1211,20 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 179-183, 185, 192 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 18 серпня 2020 року у справі № 156/992/19.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І. Є. Малюшевська