Справа № 991/410/25
Провадження 1-кс/991/407/25
25 лютого 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника (адвоката) ОСОБА_3 ,
представника володільця речей і документів - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів
у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11.05.2019
1. Стислий опис судового провадження.
17.01.2025 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 (далі- заявник) в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_5 .
14.02.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 в справі №991/410/25 (провадження 1-кс/991/1090/25) задоволена заява захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11.05.2019 (справа №991/410/25, провадження №1-кс/991/407/25).
17.02.2025 для розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів в справі №991/410/25 (провадження №1-кс/991/407/25)), відповідно до частини 3 статті 35 КПК і протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 25.02.2025.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1.В клопотанні заявник просив: «1.Клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити. 2. Надати адвокатам ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1340 від 27.08.2021 р.) та адвокату ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000199 від 08.09.2017 р.) тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в матеріалах господарської справи № № 910/3257/20 та перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . 3. Тимчасовий доступ до речей і документів надати шляхом забезпечення можливості ознайомитися з ними та зробити копії документів, в тому числі на електронні носії інформації. 4. Строк дії Ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів визначити в два місяці з дати постановления Ухвали. 5. Про результати розгляду даного клопотання повідомити за адресою: АДРЕСА_2 , або на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3 »,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження № 62019000000000639 від 11.05.2019 (далі - Кримінальне провадження)…
Виклад обставин кримінального правопорушення та правова кваліфікація. Кримінальне провадження здійснюється за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. З ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 361-1 КК України.
В межах зазначеного Кримінального провадження 28.06.2023 р. ОСОБА_4 складено Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. За версією слідства, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні організації: (1) розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій в особливо великих розмірах організованою групою; (2) розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, в особливо великих розмірах організованою групою; (3) зловживання службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого організованою групою.
Кримінальне провадження здійснюється за ознаками нібито незаконної реалізації переданого в управління АРМА карбаміду, зерна, земельних ділянок та річкового піску за заниженою вартістю, що заподіяло тяжкі наслідки низці юридичних осіб.
2. Щодо речей та документів, тимчасовий доступ до яких потрібно отримати.
За версією обвинувачення, організована група очолювана ОСОБА_4 , нібито здійснила незаконну реалізації на електронних торгах ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » майна за лотом №358090, а саме-піску річкового середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т, який перебував на території земельних ділянок із кадастровими номерами 3220881300:04:005:0010, 3220881300:04:005:0058, 3220881300:04:005:0063, 3220881300:04:005:0054, 3220881300:04:005:0059, 3220881300:04:005:0406, 3220881300:04:005:0403, 3220881300:04:005:0330, 3220881300:04:005:0060, 3220881300:04:005:0056, 3220881300:04:005:0057, 3220881300:04:005:0405, 3220881300:04:005:0402, 3220881300:04:005:0331, 3220881300:04:005:0055, 3220881300:04:005:0062, 3220881300:04:005:0061, 3220881300:04:005:0404, 3220881300:04:005:0401, 3220881300:04:005:0333, 3220881300:04:005:0339, 3220881300:04:005:0340, та у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, чим заподіяла шкоду ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 145 986 604, 68 грн. ( стр. 119 - 120 Повідомлення про зміну підозри).
Переможцем електронних торгів з реалізації піску стало Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_6 », з яким за результатами торгів укладено договір купівлі - продажу активів №20 від 04.07.2019 р.
3 аналізу відомостей Реєстру судових рішень, стороні захисту стало відомо, що в провадженні ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала справа №910/3257/20 за позовом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », НАБУ, ІНФОРМАЦІЯ_8 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, на яких перебував пісок річковий, який є об'єктом Провадження.
З аналізу Рішення ІНФОРМАЦІЯ_9 по справі №910/3257/20 від 26.11.2020 р., встановлено, що доказами, на підставі яких суд встановив відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, зокрема, були : (1) Документи на підставі, який ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » набуло право власності на пісок річковий, зокрема платіжні доручення, виписки про оплату гарантійного внеску та повної суми вартості майна. (2) Розрахунок об?єму піску, що знаходиться на належних ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_7 " земельних ділянках, виконаного інженером-геодезистом ОСОБА_8 (3) Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав N? 200122501 від 13.02.2020 р., №234277821 від 26.11.2020 р., що посвідчують право власності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на земельні ділянки; (4) Акт опису і попередньої оцінки безхазяйного майна №1 від 19.03.2014 р., складений ІНФОРМАЦІЯ_10 ; (5) Договір відповідального зберігання безхазяйного майна № 1/10-28-25-36-33 від 19.03.2014 р.
Крім цього, у рішенні ІНФОРМАЦІЯ_9 згадується, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » не забрав пісок річковий станом на дату ухвалення рішення (майже через 1,5 роки з моменту його купівлі на торгах), зокрема, через те, що обсяг фактично придбаного піску не відповідає обсягам, які реалізовувались на торгах СЕТАМ.
Так, предметом дослідження господарського справи №910/3257/20 були доводи позивача та відповідачів, що викладались у процесуальних заявах, та обґрунтовувались відповідними доказами, які відсутні в розпорядження як і в сторони захисту, так і ймовірно у сторони обвинувачення.
Таким чином, з метою надання належної правової допомоги, забезпечення права на захист Клієнта, виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться в матеріалах господарської справи №910/3257/20 та перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо значення речей та документів. Запитувані відомості дозволять встановити обставини щодо: (1) підстав набуття права власності на пісок річковий; (2) визначення вартості піску річкового, його кількості, інших характеристик та особливостей використання; (3) фактичного обсягу придбаного ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » піску та його можливої різниці із тим, що реалізовувався на торгах СЕТАМ; (4) причин не отримання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » придбаного ним піску, зокрема таких, що можуть впливати на ринкову вартість такого піску.
Так, процесуальні документи, докази що подавались позивачем чи відповідачем, їх усні пояснення у судових засіданнях, зафіксована на відповідних носіях інформації, відповідні рішення суддів, в сукупності з іншими здобутими стороною захисту матеріалами, можуть бути джерелом доказової бази для формування позиції сторони захисту.
Згідно п.1 ч.1 ст. 91 КПК України, вказані вище обставини становлять предмет доказування в Провадженні.
Щодо перебування документів у володінні ІНФОРМАЦІЯ_9
Запитуванні в клопотанні документи перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_9 з огляду на наступне.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала справа №910/3257/20 за позовом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », НАБУ, ІНФОРМАЦІЯ_8 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками на яких перебував пісок річковий, який є об?єктом Кримінального провадження.
Відповідно до ст. 319 ГПК, після закінчення касаційного розгляду справа у п?ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав, якщо інше не зазначено у судовому рішенні суду касаційної інстанції.
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.11.2020 р. по справі №910/3257/20 позов ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » - задоволено частково.
Постановою від 18.05.2021 р. по справі №910/3257/20 ІНФОРМАЦІЯ_11 задовільний апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_12 та прийняв в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » - відмовлено .
28.09.2021 р. Верховний суд прийняв Постанову по справі №910/3257/20, якою касаційну скаргу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » залишено без задоволення, рішення апеляційної інстанції залишено без змін.
В Постанові відомості про залишення матеріалів справи № 910/3257/20 в суді касаційної інстанції або передання їх до апеляційної інстанції - відсутні.
Відповідно до даних ЄДР ІНФОРМАЦІЯ_13 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /В Отже, документи, тимчасовий доступ до яких необхідно отримати, знаходяться за цією адресою.
Щодо можливості використання вказаних документів як доказів та неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей та документів
Згідно зі ч. 1 ст. 42 ГПК України, ознайомлюватись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень мають право лише учасники судового процесу.
ОСОБА_4 - не є учасником господарської справи N? 910/3257/20. Відтак захисники, які діють від імені Клієнта не мають можливості перевірити наявність у ній речей та документів, які можуть бути використанні в якості доказів у Кримінальному провадженні для спростування версії сторони обвинувачення.
Процесуальні документи, докази що подавались в межах справи №910/3257/20 позивачем чи відповідачем, їх усні пояснення у судових засіданнях, зафіксована на відповідних носіях інформації, відповідні рішення суддів, в сукупності з іншими здобутими стороною захисту матеріалами, можуть бути джерелом доказової бази для формування позиції сторони захисту…
Таким чином, матеріали судової справи можуть бути використані як докази у Кримінальному провадженні для спростування версії сторони обвинувачення».
2.2. Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовільнити.
Представник володільця речей і документів - ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_9 в судове засідання не прибув, подавши 21.02.2025 заяву, де просив проводити розгляд без його участі.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність, зміст чого розкриває стаття 9 КПК, згідно із частиною 2 якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому частиною 3 статті 7 КПК визначено, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині 1 цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього кодексу.
Частинами 2 і 6 статті 22 КПК визначено зміст однієї з засад кримінального провадження-змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Стаття 93 КПК встановлює порядок збирання доказів як стороною обвинувачення, так й стороною захисту, й згідно із її частиною 3, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 164 КПК, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини другої статті 562 цього кодексу (тобто при зверненні за допомогою в іноземній державі).
3.3. Належить зазначити, що відповідно до пункту 20-7 розділу ІХ КПК, під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 частини 1 статті 162 цього кодексу (тобто до відомостей, які можуть становити лікарську таємницю, банківську таємницю, інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних) здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2402-ІХ) із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема наразі Указом від 14.01.2025 №26/2025 (затверджений Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.04.2025 включно.
3.4. Дослідивши клопотання із додатками, суд встановив, що заявник просив надати тимчасовий доступ до відомостей, які належать до охоронюваної законом таємниці згідно із пунктом 4 частини 1 статті 162 КПК, тобто конфіденційної інформації, яка знаходиться в матеріалах розглянутої господарським судом міста Києва судової справи №910/3257/20, стверджуючи про подальше їх використання як доказів у кримінальному провадженні.
При цьому твердження заявника щодо необхідності тимчасового доступу до матеріалів судової справи №910/3257/20 ґрунтувались винятково на змісті роздрукованих з Єдиного державного реєстру судових рішень текстах рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.11.2020, постанови ІНФОРМАЦІЯ_14 від 18.05.2021 і постанови ІНФОРМАЦІЯ_15 в складі ІНФОРМАЦІЯ_16 від 28.09.2021 у справі №910/3257/20, де здійснена оцінка наявних в такій справі доказів.
Частинами 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (ГПК) визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 80 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2 статті 237 ГПК зокрема визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 5-1) чи є підстави для здійснення судового контролю, передбаченого частиною п'ятою статті 345-1 цього Кодексу; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При цьому частиною 4 статті 238 ГПК визначено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі; 2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; 4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 6) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 7) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 8) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
Таким чином, матеріали будь-якої судової справи, розглянутої у порядку господарського судочинства, мають доказове значення винятково для досягнення завдання такого судочинства, а саме справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розглядом інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому в мотивувальній частини рішення у господарському судочинстві наводиться детальний зміст наявних доказів та здійснюється мотивована їх оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Натомість статтею 84 КПК визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно із статтею 90 КПК, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
Тобто матеріали будь-якої судової справи, розглянутої у порядку господарського судочинства, не можуть мати доказового значення для кримінального провадження, за винятком доведення факту, що такими матеріалами встановлюються порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, чого однак немає у цьому випадку.
Відтак в клопотанні не доведено, що самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами, матеріали розглянутої господарським судом міста Києва судової справи №910/3257/20 матимуть суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11.05.2019, або можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, що свідчить про недотримання вимог частин 5 та 6 статті 163 КПК.
Суд вважає необхідним зазначити, що для підтвердження чи спростування фактів вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_4 , самостійним процесуальним джерелом доказів у кримінальному процесі є висновок експерта відповідно до статті 84 КПК. Висновок експерта є документом, що містить результат застосування професійних спеціальних знань експерта, якими судді та інші учасники кримінального провадження не володіють. Порядок оцінки висновку експерта передбачає: 1) встановлення дотримання вимог закону щодо призначення та проведення експертизи; 2) визначення відсутності порушень порядку залучення експерта до участі в кримінальному провадженні; 3) перевірка компетентності експерта; 4) визначення дотримання експертом вимог до проведення експертизи, підготовки висновку за її результатами й узгодженості з іншими матеріалами провадження. У випадку, коли результати проведеної експертизи викликають певні сумніви, суд для роз'яснення висновку може допитати експерта відповідно до статті 356 КПК, за наслідками чого зробити висновки щодо належності та допустимості висновку, що сприяє доповненню та поясненню відомостей, отриманих у результаті експертного дослідження.
Тобто ефективним способом захисту у цьому кримінальному провадженні може бути не тимчасовий доступ, а належне проведення експертизи та обґрунтована всебічна оцінка її результатів.
Окрім іншого, заявником не реалізована можливість у встановленому статтею 220 КПК порядку звернутися до органу досудового розслідування з заявою, до якої будуть долучені згадані судові рішення у справі №910/3257/20 як докази на обґрунтування позиції сторони захисту.
3.5. З огляду на зазначене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.
Керуючись статтями 131, 132, 159-166, 309, 369-372, 532 КПК суд
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів.
Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 04.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _________________