Справа № 761/19115/23
Провадження №1-кп/761/1711/2025
03 березня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22023000000000268 від 20.03.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого (за останньою відомою адресою): АДРЕСА_1 , раніше не судимого, документованого паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 30.03.2006 Комсомольським ВМ Херсонського міського відділу УМВС України в Херсонській області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
Громадянин України ОСОБА_5 , не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу рф, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 10.05.2022, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів рф, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази.
З цією метою, ОСОБА_5 , у період часу з початку березня 2022 року по 10.05.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) будучи обізнаним про факт ведення рф агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Херсонської міської територіальної громади, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) погодився на пропозицію невстановлених осіб, які входили до складу так званої «Херсонської військово-цивільної адміністрації рф», зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі так званому «Главное управление министерства внутренних дел херсонской области».
В подальшому, 10.05.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської міської територіальної громади за адресою вул. Маяковського, буд. 10, м. Херсон, добровільно зайняв посаду «оперуполномоченый отдела с розыска преступников и безвести пропавших лиц» в незаконному правоохоронному органі «Главное управление министерства внутренних дел херсонской области» з спеціальним званням лейтенант.
За таких обставин, ОСОБА_5 будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду «оперуполномоченый отдела с розыска преступников и безвести пропавших лиц» в незаконному правоохоронному органі «Главное управление министерства внутренних дел херсонской области», створеному окупаційною адміністрацією рф на тимчасово окупованій території Херсонської міської територіальної громади, та в період з 10.05.2022 до цього часу, перебуваючи на вказаній посаді, виконує рішення окупаційної адміністрації спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою - агресором частини території України.
Обвинувачений ОСОБА_5 належним чином повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час та місце розгляду кримінального провадження відносно нього, проте в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2024 кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, визначено здійснювати шляхом спеціального судового провадження, відповідно до ст. 323 КПК України, у відсутність обвинуваченого (in absentia).
Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24.05.2007 у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ст. 323 КПК України, шляхом опублікування повістки про виклик на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва і в газеті «Урядовий кур'єр», у судові засідання не з'являвся, що не перешкоджає розгляду кримінального провадження при здійсненні спеціального судового провадження.
Кримінальне провадження здійснювалось з обов'язковою участю захисника.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_5 про розпочате кримінальне провадження, однак, він ухилився від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України.
Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд, провівши розгляд в межах висунутого обвинувачення у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, дослідивши докази сторони обвинувачення, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за встановлених судом обставин, яка підтверджується сукупністю зібраних доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, а саме:
Допитаний свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що у 2022 році займав посаду заступника начальника відділу внутрішньої безпеки ДВБ ГУМВС у Херсонській області. ОСОБА_5 він знав особисто приблизно з 2006 року, а також тривалий час працював з його батьком. До повномасштабного вторгнення рф на територію України ОСОБА_5 працював інспектором патрульної поліції Херсонської області. В один із днів у березні 2022 року, він зустрів ОСОБА_5 у м. Херсоні і той повідомив, що представники ФСБ запропонували йому зайняти посаду в незаконно-створеному правоохоронному органі на території Херсонської області. Також ОСОБА_5 пропонував свідку зайняти посаду в незаконно-створеному правоохоронному органі, запевняв, що можна зайняти посаду навіть вищу ніж займав у поліції України. 28.03.2022 свідок виїхав до м. Миколаєва, і вже в один із днів після цього, йому знову зателефонував ОСОБА_5 , повторно пропонував зайняти посаду в незаконно-створеному правоохоронному органі на території окупованої частини Херсонської області, а також повідомив, що він вже займав посаду оперуповноваженого головного управління поліції Херсонської області по розшуку безвісті зниклих осіб.
Допитана свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона з липня по вересень 2022 році обіймала посаду заступника начальника кадрового підрозділу незаконно створеного управління внутрішніх справ у Херсонській області. ОСОБА_5 вона знала до окупації м. Херсона. Він працював в управлінні карного розшуку ГУНП в Херсонській області. Після окупації, а саме з травня 2022 року, працював оперуповноваженим незаконно створеного правоохоронного органу «ГУМВД Херсонской области» на посаді оперуповноваженого. При спілкуванні останній пояснив, що його звільнили з органів національної поліції, і у зв'язку з необхідністю годувати смію, він вимушений був влаштуватися на посаду до незаконно створеного правоохоронного органу. При цьому, працівники ФСБ рф відвідували колишніх працівників поліції України, які залишилися у м. Херсоні і пропонували їм влаштуватися до «ГУ МВД в Херсонской области», обіцяючи при цьому збереження звань та рівноцінні посади. Про факти можливого примушування ОСОБА_5 до зайняття посад їй нічого не відомо. Щодо прийняття осіб на роботу до «ГУ МВД в Херсонской области», свідок показала, що, кандидати особисто подавали заяви про прийняття на роботу з пакетом документів, після проходили співбесіду та перевірку, за результатами якої при погодженні начальником вказаного незаконного органу ОСОБА_8 виносився відповідний наказ.
Крім того, вина ОСОБА_5 підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, а саме:
- протоколом пред'явлення особи до впізнання від 27.11.2022, в ході якого свідок ОСОБА_7 на фотознімках таблиці №27 вказала на фото ОСОБА_5 як на особу, який перейшов на бік ворога в особі рф та зайняв посаду оперуповноваженого управління карного розшуку в незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области»;
- протоколом огляду інтернет-ресурсу «tass.ru» від 17.08.2022 р., в ході якого зафіксовано публікацію наступного змісту «МВД Херсонской области будет подчиняться военно-гражданской администрации. Ведомство станет отдельной структурой», опубліковано 27.05.2022зі слів «заступника голови ВГА» ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду від 22.08.2022, предметом якого був інтернет-ресурс «Интерфакс» на якому містилася публікація «В Херсонской области начали создавать полицию по российскому образцу», опублікована 27.05.2022 зі слів заступника керівника військово-цивільної адміністрації регіону ОСОБА_9;
- протоколом огляду від 22.08.2022, предметом якого був відеозапис на Ютуб-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» в ході якого особа, що була підписана як «начальник ГУ полиции в Херсонской области» ОСОБА_10 прокоментував « функционирование МВД началось с 13 мая, открылось 3 органа, значит, Днепровский отдел, Комсомольский и Суворовский, значит приведены отделы после того состояния, которое нам оставила украинская полиция, проводится прием граждан, формируется сводка и сотрудники выполняют свои обязанности», «у нас остались сотрудники, которые не были эвакуированы и которые приняли решение остаться и продолжать работать на благо своего арода, примерно это где-то одна треть»;
- протоколом огляду від 18.11.2022 приміщення адміністративної будівлі Управління поліції охорони в Херсонській області, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 6, в ході якого виявлено документи, що лишилися у будівлі після залишення її представниками окупаційної адміністрації.
- протоколом огляду проведеного 19-22.11.2022, предметом якого були вилучені 18.11.2022 в ході огляду адміністративної будівлі Управління поліції охорони в Херсонській області, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 6, серед який виявлено наступні документи:
-документ у вигляді таблиці з назвою «Список личного состава по состоянию на 30 мая» 2022, в якому в рядку 59 зазначено ОСОБА_5 , посада - «о/у», дата прийняття на посаду - 10.05.2022;
-документ у вигляді таблиці з назвою «Список сотрудников Управления уголовного розыска ГУ МВД Херсонской области по состоянию на 07.07.2022 года», в розділі «отдел по раскрытию имущественных преступлений /всего 16 должностей// зазначено ОСОБА_11 з позивним «ОСОБА_11» посада - «о/у», звання «лейтенант», дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-документ у вигляді таблиці з назвою «Список сотрудников Управления уголовного розыска (паспортизация состоянием на 26.07.2022), в розліді якого з назвою ««отдел раскрытию имущественных преступлений» зазначно - ОСОБА_5 ;
-документом під назвою «План запланированных мероприятий УУР ГУ МВД Херсонской области на 06 сентября 2022 года», в якому зазначені оперативно-розшукові заходи, до яких планувалося залучення ОСОБА_5 .
Показання свідків та письмові докази повністю узгоджуються між собою та н викликають сумнівів у їх достовірності та допустимості.
Також судом досліджено:
- ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду від 18.05.2023 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;
-витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022000000000211 від 12.05.2022, в якому містяться відомості про реєстрацію відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 111-1 КК України та повідомлення про підозру, зокрема, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаною статтею КК України;
-постанову від 20.03.2023 про виділення з кримінального провадження №22022000000000211 матеріалів досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;
-витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22023000000000268 від 20.03.2023 що містить відомості про реєстрацію виділених матеріалів досудового розслідування за підозрою, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;
Крім того, судом досліджені матеріали справи, які підтверджують заходи, які були вжиті щодо повідомлення обвинуваченого про вчинення стосовно нього процесуальних дій та забезпечення останнього правами на захист, а саме:
- дані щодо публікації повідомлень про початок спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні та повісток про виклик підозрюваного ОСОБА_5 до слідчого СБУ на 23.05.2023, 24.05.2023, 25.05.2023 у газеті «Урядовий кур'єр» 19.05.2023, а також до суду на визначені дати судових засідань у газеті «Урядовий кур'єр», на сайті Шевченківського районного суду м. Києва та сайті Офісу Генерального прокурора.
Прокурором також долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Усі перераховані джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв'язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто якдобровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вважаючи достатньо забезпеченими у ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за обставин, встановлених судом.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом встановлено - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд призначає покарання в межах, встановлених санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органах України з конфіскацією майна належного йому на праві власності.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою та необхідною для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, призначити йому покарання у вигляді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органах України на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На даний вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Суддя ОСОБА_1