Справа № 761/4424/25
Провадження № 1-кс/761/3555/2025
03 лютого 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи у кримінальному провадженні № 120 231 000 000 013 98 від 13.12.2023, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Червона Знам'янка Кременчуцького району Полтавської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про направлення підозрюваного ОСОБА_5 до Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» для проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи.
Клопотання обґрунтоване тим, що у ОСОБА_5 не пізніше 19.02.2018 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння правом на чуже майно шляхом обману (шахрайство), а саме об'єктом нерухомого майна на території міста Києва шляхом підроблення документів та їх подальшим використанням.
Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння правом на чуже майно шляхом обману (шахрайство), підроблення документів та використання завідомо підроблених документів, ОСОБА_5 вирішив підшукати об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру, в якій проживає одинока особа похилого віку, без родичів прямої лінії та без осіб, які нею опікуються.
Так, ОСОБА_5 отримав відомості про те, що ОСОБА_7 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що вона сама проживає у зазначеній квартирі, близьких родичів не має, веде відособлений спосіб життя, тобто у випадку її смерті жодні треті особи не будуть претендувати на право вступу у спадщину та зазначена квартира буде віднесена до категорії об'єктів відумерлої спадщини.
Отримавши зазначену інформацію ОСОБА_5 вирішив заволодіти правом на чуже майно шляхом обману (шахрайство), а саме на вищезазначену квартиру.
Крім того, ОСОБА_5 отримав копію паспорта громадянки України ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 , копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків на ім'я ОСОБА_7 та копію пенсійного посвідчення на ім'я останньої для подальшого використання під час підроблення офіційних документів, які у подальшому повинні були стати підставою для заволодіння правом на чуже майно.
ОСОБА_5 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на заволодіння правом на чуже майно шляхом обману (шахрайство), а саме на квартиру АДРЕСА_2 підшукав особу, яка надала згоду на виготовлення завідомо підроблених офіційних документів, з метою їх подальшого використання із шахрайською метою, а саме заповіту від 19.02.2018 та лікарського свідоцтва про смерть від 21.09.2021 № 789.
Так, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні офіційного документу, який видається установою та який надає права, використання завідомо підробленого документу та заволодіння шляхом обману правом на чуже майно (шахрайство), підшукав та залучив невстановлену досудовим розслідуванням особу якій передав відомості щодо особистих анкетних даних та даних ОСОБА_7 для подальшого використання під час підроблення офіційного документу - заповіту від імені ОСОБА_7 на свою користь.
У подальшому, невстановлена особа, використовуючи копії вищезазначених документів, наданих ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, виготовила шляхом підроблення офіційний документ, який видається та посвідчується нотаріусом, та який надає права або звільняє від обов'язків, а саме заповіт, зареєстрований 19.02.2018 у реєстрі за № 57, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , до якого внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 на випадок її смерті нібито заповідає все належне їй майно - ОСОБА_9 , який 05.07.2023 змінив прізвище на ОСОБА_9 .
Крім того, не пізніше 21.09.2021, з метою виготовлення завідомо підроблених офіційних документів та їх подальшого використання у заволодінні правом на чуже майно шляхом обману (шахрайство), невстановлена особа, діючи за попередньою змовою групою осіб, підробила офіційний документ, а саме лікарське свідоцтво про смерть № 789, яким констатовано смерть ОСОБА_7 .
У подальшому, невстановлена особа, діючи за попередньою змовою групою осіб, не пізніше 22.09.2021 звернулась до Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (у м. Києві) із завідомо підробленим лікарським свідоцтвом про смерть № 789 від 21.09.2021 на ім'я нібито померлої ОСОБА_7 , на підставі чого 22.09.2021 отримала свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 22.09.2021, яке передала ОСОБА_5 з метою використання останнім у своїй злочинній діяльності.
У подальшому, ОСОБА_5 14.07.2022 року звернувся до Шостої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини від померлої ОСОБА_7 за заповітом, подавши при цьому державному нотаріусу Шостої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 вищевказані документи. На підставі вказаних документів державний нотаріус, будучи введеною в оману ОСОБА_5 та не будучи обізнаною про те, що ОСОБА_7 не померла та не складала заповіт на користь ОСОБА_5 , відкрила спадкову справу № 231/2022 від 14.07.2022, внаслідок чого ОСОБА_5 повинен був отримати право на майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 2 656 900 грн.
Однак, на вимогу державного нотаріуса ОСОБА_11 не надав до Шостої київської державної нотаріальної контори правовстановлюючі документи, тобто ОСОБА_5 вчинив всі дії, які вважав необхідними, але з причин відсутності вказаних документів не довів кримінальне правопорушення до кінця.
Крім того, ОСОБА_5 отримав відомості, що ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та є власником квартири АДРЕСА_4 , а також, що остання сама проживала у зазначеній квартирі, близьких родичів не мала, вела відособлений спосіб життя, тобто у випадку смерті жодні треті особи не мали б претендувати на право вступу у спадщину та зазначена квартира буде віднесена до категорії об'єктів відумерлої спадщини.
Отримавши зазначену інформацію ОСОБА_5 вирішив заволодіти правом на чуже майно шляхом обману (шахрайство), а саме на квартиру АДРЕСА_4 .
Так, ОСОБА_5 отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_13 , свідоцтво про смерть ОСОБА_14 та свідоцтво про смерть ОСОБА_15 .
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання права на чуже майно (шахрайство), ОСОБА_5 , маючи у своєму розпорядженні вище зазначені документи, з корисливих мотивів, будучи обізнаним, що він не має права на спадщину за законом, оскільки не є родичем померлої ОСОБА_12 , звернувся до Шостої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом від померлої ОСОБА_12 .
На підставі вказаної заяви, державний нотаріус, будучи введеною в оману ОСОБА_5 , та не будучи обізнаною про те, що останній не є родичем померлої, відкрила спадкову справу № 269/2023 від 18.07.2023, внаслідок чого ОСОБА_5 повинен був отримати право на майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , вартістю 2 332 400 грн.
Однак, на вимогу державного нотаріуса ОСОБА_5 не надав документи, які, зокрема, підтверджують родинні зв'язки зі спадкодавцем, тобто ОСОБА_5 вчинив всі дії, які вважав необхідними, але з причин відсутності вказаних документів не довів кримінальне правопорушення до кінця.
Крім того, ОСОБА_5 отримав відомості, що ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та є власником квартири АДРЕСА_6 , а зазначена квартира буде віднесена до категорії об'єктів відумерлої спадщини.
Отримавши зазначену інформацію ОСОБА_5 вирішив заволодіти правом на чуже майно шляхом обману (шахрайство), а саме на вищезазначену квартиру.
Так, ОСОБА_5 отримав копію паспорта на ім'я ОСОБА_17 , технічний паспорт на квартиру за вказаною адресою, свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.11.2000, свідоцтво про право власності на житло від 28.04.1999, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_16 , свідоцтво про смерть ОСОБА_18 , свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження ОСОБА_16 , свідоцтво про смерть ОСОБА_17 від 21.04.2022.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання права на чуже майно (шахрайство), ОСОБА_5 , маючи у своєму розпорядженні вище зазначені документи, з корисливих мотивів, будучи обізнаним, що він не має права на спадщину за законом, оскільки не є родичем померлого ОСОБА_16 , 02.11.2023 звернувся до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом від померлого ОСОБА_16 , подавши при цьому державному нотаріусу відповідні документи.
На підставі вказаних документів державний нотаріус, будучи введеною в оману ОСОБА_5 , та не будучи обізнаною, що останній не є родичем померлого, відкрила спадкову справу № 698/2023 від 07.11.2023, внаслідок чого ОСОБА_5 повинен був отримати право на майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , вартістю 1 788 400 грн.
Однак, на вимогу державного нотаріуса ОСОБА_5 не надав документи, які, зокрема, підтверджують родинні зв'язки зі спадкодавцем, тобто ОСОБА_5 вчинив всі дії, які вважав необхідними, але з причин відсутності вказаних документів не довів кримінальне правопорушення до кінця.
За результатами досудового розслідування ОСОБА_5 22.07.2024 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Слідчим СУ ГУ НП у м. Києві 27.11.2024 винесено постанову про призначення судово-психіатричної експертизи, виконання якої доручено ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
У визначені дату та час проведення вищевказаної експертизи підозрюваний ОСОБА_5 не прибув.
Натомість, ОСОБА_5 15.01.2025 прибув до органу досудового розслідування та повідомив, що не згоден на використання його медичної документації для проведення судово-психіатричної експертизи.
У подальшому, 28.01.2025 до органу досудового розслідування надійшов лист з ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» щодо неможливості проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
У зв'язку з цим, з метою з'ясування психологічного та психіатричного стану підозрюваного ОСОБА_5 на час вчинення ним кримінальних правопорушень, слідчий звернувся з клопотанням про примусове направлення підозрюваного ОСОБА_5 до Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» для проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання з підстав, які у ньому наведені.
Захисник та підозрюваний заперечували проти призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що він страждає на певні захворювання, пов'язані, зокрема, з втратою пам'яті. Стверджував, що також зацікавлений у правильності висновку експерта щодо його осудності.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Згідно з ст. 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза по кримінальних справах призначається та проводиться на підставах та у порядку, передбаченому законом.
У силу ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців.
Отже визначальним для направлення особи для проведення стаціонарної психіатричної експертизи є необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження такої особи.
Відповідно до п. 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи (далі - Порядок) предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Європейським судом з прав людини в своїй усталеній практиці зазначено, що особа не може вважатися «психічно хворою» та бути позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов: по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно встановити, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (рішення «Вінтерверп проти Нідерландів»).
Суд також наголошує на тому, що жодне позбавлення свободи особи, яка вважається психічнохворою, не може розглядатися як таке, що відповідає підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції, якщо воно було призначене без висновку медичного експерта. Це правило є застосовним навіть якщо метою тримання заявника є саме отримання медичного висновку (рішення «Варбанов проти Болгарії»). Конкретні форма і порядок можуть відрізнятися залежно від обставин. У термінових випадках або у випадках, коли особу затримано внаслідок агресивної поведінки, прийнятним може бути отримання такого висновку одразу після затримання. В усіх інших випадках необхідною є попередня консультація з лікарем. Коли такої можливості немає (наприклад, у зв'язку з відмовою зазначеної особи з'явитися для проведення огляду), потрібно принаймні призначити проведення медичної експертизи на підставі документів з матеріалів справи, і якщо цього зроблено не буде, неможна стверджувати, що наявність у особи психічної хвороби було достовірно доведено.
Враховуючи, що проведення стаціонарної психіатричної експертизи суттєво обмежує права підекспертної особи, а також те, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався, прийняття позитивного рішення про призначення стаціонарної експертизи має базуватися на переконливих даних про неможливість досягнення мети кримінального провадження іншими, менш обтяжливими для особи засобами.
Сукупність наведених факторів та обставин приводять слідчого суддю до переконання, що потреби досудового розслідування не виправдовують запропонований стороною обвинувачення ступінь втручання у права особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 509 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про направлення підозрюваного ОСОБА_5 до Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» для проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи відмовити.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1