Справа № 761/39285/24
Провадження № 2/761/3360/2025
28 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва А.М.Анохін вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач звернулась з позовом до суду до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
22 жовтня 2022 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді ОСОБА_4.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.02.2025 №171/0/15-25 суддю ОСОБА_4 було звільнено у відставку.
Відповідно до ч. 7 ст. 33 ЦПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-339 від 26.02.2025, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 761/39285/24, провадження № 2/761/3360/2025.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Вивчивши матеріли позовної заяви, вважаю, що позивачу слід надати строк для усунення недоліків за наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
За змісту вимог п. 5 ч. 2 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують викладені в позові обставини та додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачі є громадянинами іноземної держави - Турецької Республіки та проживають за межами України.
Згідно положень п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, в позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти сторін.
Частиною 2 ст. 496 ЦПК України визначено, що іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 8 ст. 130 ЦПК України, особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Згідно до ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється в межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, місцевими судами України, а у відповідних випадках - іншими органами державної влади (п. 1.6. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 серпня 2008 року № 573/15264).
Відповідно до п. 2.1. Розділу ІІ Інструкції в разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань організовує взаємодію судів та інших органів державної влади у цивільних та кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів, міжнародних договорів України; забезпечує виконання положень міжнародних договорів України про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.
Згідно з п. 1.8. Інструкції Головні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.
Суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через Головні управління юстиції та Міністерство юстиції України (п. 1.7. Інструкції).
З огляду на вищевикладені обставини, вбачається неможливість встановлення місця проживання відповідачів на території України та вручення йому копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також судової повістки, в порядку визначеному ст. 128 ЦПК України, також враховуючи вимоги розумності щодо визначення строків розгляду справи та з метою забезпечення оперативного її розгляду, з урахуванням положень Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, необхідність направлення компетентним органам Канади судового доручення з метою вручення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Разом з тим ч. 3 ст. 499 ЦПК України передбачено, що судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати суду в письмовому вигляді позовну заяву в новій редакції із зазначенням адрес електронної пошти сторін.
Також позивач має належно оформити матеріали, які будуть направленні для вручення відповідачам, які є громадянами Турецької республіки та проживають в Турецькій республіки, надавши до суду офіційний переклад англійською мовою позовної заяви з додатками.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, - залишити без руху, надавши позивачу строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання цієї ухвали, для виправлення вказаних в мотивувальній частині даної ухвали недоліків.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Андрій АНОХІН