Справа № 761/40450/24
Провадження № 1-кс/761/26815/2024
28 листопада 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року (справа №761/27227/24, провадження №1-кс/761/17538/2024) в рамках кримінального провадження № 12024100000000857, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
28.10.2024 року на розгляд слідчого судді, через систему «Електронний суд», надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року (справа №761/27227/24, провадження №1-кс/761/17538/2024) в рамках кримінального провадження № 12024100000000857, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в якому заявник просив суд скасувати арешт на автомобіль марки "KIA K5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки "KIA K5", що, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 .
Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст. 174 КПК України та обґрунтовує його тим, що в рамках кримінального провадження № 12024100000000857, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року (справа №761/27227/24, провадження №1-кс/761/17538/2024) було накладено арешт на автомобіль марки "KIA K5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки "KIA K5", що, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 . На думку заявника, у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба. Так, заявник вказує, що 22.10.2024 року він звернувся до слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у м. Києві майору поліції ОСОБА_5 з клопотанням про надання інформації про стан проведення досудового розслідування та автотехнічних експертних автомобіля "KIA K5", реєстраційний номер НОМЕР_1 . У відповідь надійшов лист №К1/857 від 24.10.2024 року в якому зазначено, що «18.09.2024 року в даному кримінальному провадженні проведена авто технічна експертиза технічного стану автомобіля "KIA K5", реєстраційний номер НОМЕР_1 ».
Представник власника арештованого майна - адвокат ОСОБА_3 до суду не з'явився, надіславши клопотання про розгляд справи без своєї участі.
У судове засідання, уповноважені слідчий та прокурор у кримінальному провадженні, будучи повідомленими про дату, час та місце його проведення, також не з'явилися. Від слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на адресу суду надійшов лист, в якому останній вказував, що у зберіганні арештованого автомобіля на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів відпала потреба, оскільки у кримінальному провадженні виконано всі слідчі дії та проведено авто технічну експертизу.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, у судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100000000857, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року (справа №761/27227/24, провадження №1-кс/761/17538/2024) клопотання про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12024100000000857, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, було задоволено та накладено арешт на автомобіль марки "KIA K5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки "KIA K5", що, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 .
При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали, підставою для накладення арешту була наявність розумних підозр вважати, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Разом з цим, враховуючи, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 22 липня 2024 року, зважаючи на той факт, що арешт на перелічене у клопотанні майно було накладено 29 липня 2024 року, беручи до уваги той факт, що необхідні експертні дослідження з транспортним засобом було проведено, що підтвердив слідчий, а зберігання автомобіля на майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів завдає транспортному засобу значної шкоди, слідчий суддя приходить до висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на автомобіль марки "KIA K5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки "KIA K5", що, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 в частині заборони розпорядження та користування ним, відпала потреба, у зв'язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року (справа №761/27227/24, провадження №1-кс/761/17538/2024) на зазначене майно, в цій частині підлягає скасуванню, а клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 - частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року (справа №761/27227/24, провадження №1-кс/761/17538/2024) в рамках кримінального провадження № 12024100000000857, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року (справа №761/27227/24, провадження №1-кс/761/17538/2024) у рамках кримінального провадження № 12024100000000857, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на автомобіль марки "KIA K5", реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки "KIA K5", що, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 в частині заборони користування та розпорядження вказаним автомобілем.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1