19.02.2025 Справа № 756/15361/24
Номер справи 756/15361/24
Номер провадження 2/756/1531/25
(заочне)
19 лютого 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
за участю секретаря - Погорелової В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та просить стягнути з відповідача на свою користь 65 370,80 грн - борг за оплату житлово-комунальних послуг, 16 657,69 грн - інфляційні втрати, 3 752,22 грн - 3% річних, 10 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 3 028,00 грн - судовий збір.
У обґрунтуванні позову позивач зазначив, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .
31 серпня 2020 року між співвласниками квартир в будинку АДРЕСА_1 та позивачем було укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Однак, відповідач за спожиті послуги не сплачує. У зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилася вищевказана заборгованість.
17 грудня 2024 року за вказаним вище позовом відкрито спрощене позовне провадження.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
31 серпня 2020 року між співвласниками квартир в будинку АДРЕСА_1 та позивачем було укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Частиною 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем надано письмові докази про понесення щомісячних грошових витрат на утримання будинку АДРЕСА_1 , які не спростовані відповідачем.
Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо сплати ним грошових коштів на утримання будинку, в якому знаходиться його квартира.
У зв'язку з неналежною сплатою відповідачем грошових коштів на утримання квартири АДРЕСА_1 у нього перед позивачем за період з 01.09.2020 по 30.11.2024 утворилася заборгованість у розмірі 65 370,80 грн - борг за оплату житлово-комунальних послуг, 16 657,69 грн - інфляційні втрати, 3 752,22 грн - 3% річних.
Положення статті 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Беручи до уваги наведене та те, що відповідач не виконував своїх зобов'язань щодо сплати грошових коштів на утримання квартири, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд уважає необхідним звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц вказав, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
Надані позивачем докази понесення витрат на правову допомогу не містять підтвердження того, що правова допомога йому була надана саме адвокатом, тому в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд уважає необхідним відмовити.
Враховуючи вищенаведене, ст. 319, 322, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 4-5, 12-13, 133, 137, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1» (код ЄДРПОУ 43661827; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. В. Івасюка, 16-Д) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 65 370 (шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят) гривень 80 копійок, інфляційні нарахування у розмірі 16 657 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім) гривень 69 копійок, 3% річних у розмірі 3 752 (три тисячі сімсот п'ятдесят дві) гривні 22 копійки та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: І.В. Белоконна