28.02.2025 Справа № 756/5197/24
Унікальний № 756/5197/24
Провадження № 2/756/1632/25
17 лютого 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
за участі секретаря - Погорелової В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті процентів за договором позики, -
Позивач через свого представника у квітні 2024 року звернулася до суду з позовом до відповідача і просила стягнути з останнього на свою користь за Договором позики від 31.07.2019 проценти у розмірі 562 928,38 грн, інфляційні втрати у розмірі 296 164,70 грн, 3% річних у розмірі 50 663,55 грн та судовий збір у розмірі 9 097,57 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 31 липня 2019 року вона з відповідачем уклали Договір позики.
Згідно умов вищезазначеного договору, позивач передала, а відповідач прийняв в борг грошові кошти в сумі 4 906 746,00 грн, що еквівалентно 195 000,00 доларів США, які зобов'язувався повернути до 31 липня 2020 року.
Відповідач взяті на себе зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, борг вчасно у повному обсязі не повернув. У зв'язку з тим, що зазначений договір не є безвідсотковим, позивач уважає необхідним стягнути з відповідача на свою користь за період з 31.07.2019 по 31.07.2020 проценти за користування позикою у розмірі 562 928,38 грн.
Окрім того, позивач просила стягнути з відповідача на свою користь за період з 01.08.2020 по 09.04.2024 інфляційні втрати у розмірі 296 164,70 грн та за період з 01.08.2020 по 31.07.2023 3% річних у розмірі 50 663,55 грн.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києвавід 21 серпня 2024 року зазначений позов задоволено у повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року скасовано заочне рішення від 21 серпня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті процентів за договором позики.Постановлено розгляд справи здійснювати у загальному позовному провадженні
У судовому засіданні представник позивача зменшила позовні вимоги, з урахуванням чого просила суд стягнути з відповідача на користь її довірителя за період з 31.07.2019 по 31.07.2020 виключно проценти за користування позикою у розмірі 562 928,38 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з посиланням на те, що чинне законодавство України не передбачає нарахування процентів у випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленої сторонами в самому договорі розміру процентів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов з урахуванням уточнення необхідно задовольнити у повному обсязі з огляду на таке.
Суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
31 липня 2019 року позивач з відповідачем уклали Договір позики.
Згідно умов вищезазначеного договору, позивач передала, а відповідач прийняв в борг грошові кошти в сумі 4 906 746,00 грн, що еквівалентно 195 000,00 доларів США, які зобов'язувався повернути до 31 липня 2020 року.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Верховний Суд у постанові від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц вказав, що під час вирішення питання про можливість нарахування та стягнення процентів від суми позики у розмірі, визначеному на рівні облікової ставки НБУ, згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України, необхідно мати на увазі, що такі проценти нараховуються у разі: 1) якщо у договорі позики не зазначені проценти або не вказано, що він безпроцентний; 2) предметом договору позики є грошові кошти у національній валюті України - гривні; 3) період нарахування процентів від суми позики - є період дії договору позики в межах строку, протягом якого позичальник може правомірно не сплачувати кредитору борг (що відбувається у разі повернення боргу періодичними платежами), оскільки на період після закінчення цього строку позика не надавалась.
Такі висновки щодо періоду стягнення процентів Велика Палата Верховного Суду зробила також у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-318цс 18.
Предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є стягнення за період з 31.07.2019 по 31.07.2020 процентів за користування позикою у розмірі 562 928,38 грн.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На виконання згаданих вище процесуальних вимог відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що прийняті від позивача в борг грошові кошти в сумі 4 906 746,00 грн він повернув у строк до 31 липня 2020 року та у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що зазначений Договір позики від 31.07.2019 не є безвідсотковим, а предметом позики є саме національна валюта - гривня, суд уважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача за період з 31.07.2019 по 31.07.2020 проценти за користування позикою на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 562 928,38 грн.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 5 629,28 грн. Надміру сплачений судовий збір у розмірі 3 468,32 грн суд уважає правильним повернути позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного, ст. 512, 514, 525, 526, 527, 625, 639, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) за Договором позики від 31.07.2019 за період з 31.07.2019 по 31.07.2020 проценти у розмірі 562 928 (п'ятсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) гривень 38 копійок та судовий збір у розмірі 5 629 (п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 28 копійок.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783; місцезнаходження: м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) повернути платнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) надміру сплачений судовий збір в сумі 3 468 (три тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень 32 копійки згідно квитанції ПН31939 від 11.04.2024.
Оригінал квитанції ПН31939 від 11.04.2024 зберігається в Оболонському районному суді м. Києва в матеріалах цивільної справи за унікальним № 756/5197/24.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2025 року.
Суддя,- І.В. Белоконна