Справа № 643/9820/24
Провадження № 1-кп/643/385/25
10 лютого 2025 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , потерпілої - ОСОБА_4 , представника потерпілої -адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого- ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, клопотання потерпілої ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, заявлене у кримінальному провадженні № 12024220000000895 від 27.0.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , на посаді начальника 2-ї групи 3-ї служби, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
02.02.2023 капітан ОСОБА_6 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді начальника групи служби.
Згідно ст. 24 ч. 1 п. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 року ОСОБА_6 , набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999 року, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 року, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язкам громадян України.
Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІУ, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-ХІУ, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити «Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, :нати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому стримувати інших від негідних вчинків.
Незважаючи на це, ОСОБА_6 , усупереч вимог вищенаведеного законодавства, став на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 під час керування транспортним засобом, відповідно до вимог ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.3, 1.5, п.п. б»,«д» п. 2.3, п. 10.1, п. 16.6. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 №1306 (далі Правила), зобов'язаний знати і неухильно дотримуватись вимог Закону України «Про дорожній рух», Правил та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Однак, ОСОБА_6 , незважаючи на вимоги вищевказаних нормативно- правових актів, діючи із кримінальною протиправною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення вимог ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.3, 1.5, п.п. «д» п. 2.3, п. 10.1, п. 16.6. Правил, 27.07.2024 приблизно о 18 год. 30 хв. керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi L200», р.н. НОМЕР_2 , виїхавши на регульоване перехрестя не упевнився у безпеці, не надав дорогу зустрічному автомобілю «Audi Q7», р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 , що рухався через перехрестя прямо, здійснив небезпечний поворот ліворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Водій ОСОБА_6 , здійснюючи маневр повороту ліворуч на вулицю Ахієзерів в Салтівському районі м. Харкова, на автомобілі «Mitsifbishi L200», р.н. НОМЕР_2 , виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінами, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, за наявності об'єктивної можливості спостерігати за рухом транспортних засобів у зустрічному напрямку, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, здійснюючи маневр повороту ліворуч, не упевнився у безпеці, здійснив небезпечний поворот ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху по проспекту Льва Ландау, не надав дорогу зустрічному автомобілю та здійснив зіткнення з автомобілем «Audi Q7», р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 , що рухався через перехрестя прямо.
Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п. 1.3., 1.5., п.п. «б», «д» п. 2.3., п. 10.1., п. 16.6. Правил в яких зазначено:
-п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими»;
-п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
-п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно
реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі»;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
п. 16.6. «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний бати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.»
Порушення п.п. 10.1., 16.6. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди у результаті якої пасажирці автомобіля марки «Audi Q7» ОСОБА_4 , згідно з висновком судово- медичної експертизи заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому лонної та сідничної кісток справа зі зміщенням фрагментів та осколкового перелому виличної кістки, які за ступенем тяжкості належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я.
Таким чином , ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Представник потерпілої ОСОБА_4 -адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні подав до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, в якому просив звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого та закрити кримінальне провадження на підставі ст. 46 КК України, посилаючись на те, що він вчинив нетяжкий злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності, примирився з потерпілою та відшкодував завдані ним збитки.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника потерпілої та просив його задовольнити, зазначив, що йому зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 46 КК України.
Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що вона та обвинувачений примирилися, будь-яких претензій до обвинуваченого не має та погоджується на закриття справи.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання представника потерпілої ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_5 , зазначила, що є підстави для закриття провадження за ст.46 КК України.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши представлені суду матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_6 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, раніше не судимий, у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, під час вчинення злочину не перебував, що підтверджується відповідним висновком № 2119 від 01.08.2024, відшкодував спричинену кримінальним правопорушенням шкоду та примирився з потерпілою , яка не має до нього матеріальних та моральних претензій, та просить звільнити його від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням з потерпілою на підставі ст.46 КК України.
Із заяви ОСОБА_4 вбачається, що потерпіла та обвинувачений досягнули примирення, матеріальна та моральна шкода, завдана потерпілій внаслідок інкримінованого діяння, повністю відшкодована, будь-які претензії або вимоги майнового чи немайнового характеру до обвинуваченого відсутні, йому відомі зміст та насліди звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, і повністю підтримує клопотання обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку з звільненням від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених зокрема частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Отже, ОСОБА_6 відповідно до ст. 46 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження.
Процесуальні витрати на залучення експерта відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відтак, у зв'язку із закриттям кримінального провадження судом, арешт автомобіля Mitsifbishi L200», р.н. НОМЕР_2 та автомобіля «Audi Q7», р.н. НОМЕР_3 , підлягає скасуванню.
Керуючись ст.100,124, 174, 284-286, п.2 ч.3 ст. 314 КПК України, -
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винної особи з потерпілою.
Кримінальне провадження , внесене до ЄРДР за № 12024220000000895 від 27.0.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на залучення експерта при проведенні комплексної комісійної судової транспортно-трасологічної , автотехнічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео-звукозапису № 6355/6356/6357/6358 від 27.08.2024 року в розмірі 35 970 грн. 00 коп.
Скасувати арешт з автомобіля «Audi Q7», р.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 ,мешкає : АДРЕСА_3 , фактично перебуває у користуванні ОСОБА_7 , а також з автомобіля « Mitsifbishi L200», р.н. НОМЕР_2 належить та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31.07.2024 року.
Після набрання ухвалою законної сили речові докази ,а саме автомобілі : «Audi Q7», р.н. НОМЕР_3 , « Mitsifbishi L200», р.н. НОМЕР_2 , НОМЕР_4 ,які знаходяться на зберіганні на території майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул.Пушкінська,107 - повернути власникам (законним володільцям).
Речовий доказ -флеш карту "Kingston" micro SD з записом з автомобільного відео реєстратора -зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1