04.03.2025 Справа № 642/353/24
Провадження № 1-р/642/15/25
04 березня 2025 року
м. Харків
Колегія суддів Ленінського районного суду м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяви тимчасово виконуючого обов'язки начальника Харківського слідчого ізолятору полковника внутрішньої служби ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , про роз'яснення вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2025,-
19.02.2025 до Ленінського районного суду м. Харкова звернувся т.в.о. начальника Харківського СІЗО полковник внутрішньої служби ОСОБА_5 , в якому він просить суд роз'яснити вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2025 в частині підстав залишення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 .
Заява т.в.о. начальника Харківського СІЗО ОСОБА_5 обґрунтована тим, що вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2025 ОСОБА_6 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.152, ч.4 ст.152, ч.6 ст.152, ч.2 ст.155, ч.1 ст.3011 , ч.3 ст.3011 КК України та призначено покарання: за ч.3 ст.152 КК України у виді 10 років позбавлення волі; за ч.4 ст.152 КК України у виді 13 років позбавлення волі; за ч.6 ст.152 КК України у виді довічного позбавлення волі; за ч.2 ст.155 КК України у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність з забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років на строк 3 роки; за ч.1 ст.301-1 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах строком на 2 роки; за ч.3 ст.301-1 КК України у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах строком 3 роки. На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі, приєднавши додаткові покарання у вигляді позбавлення права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність з забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років на строк 3 роки, та позбавлення права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах строком 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень (злочинів), за цим вироком та за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 29.12.2023 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі, приєднавши остаточні додаткові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах строком 3 роки; позбавлення права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність з забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років на строк 3 роки. До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено без змін.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 11.08.2023 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався в ході розгляду кримінального провадження до 16.12.2024 включно.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 26.11.2024 засудженого ОСОБА_6 тимчасово залишено у ДУ «Харківській слідчий ізолятор» на час розгляду кримінального провадження №12023221220001257 у зв'язку з набранням законної сили вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 29.12.2023.
Також вказує, що у резолютивній частині вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2025 зазначено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 залишено без змін до набрання вироку законної сили, тому заявник просить суд роз'яснити підстави залишення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_6 .
Крім того, до суду надійшла заява засудженого вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2025 ОСОБА_6 про роз'яснення вказаного вироку, так як він є незрозумілим.
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв від них на адресу суду не надходило.
Керуючись ч.2 ст.380 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши заяву про роз'яснення судового рішення в порядку ст.380 КПК України та матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній та зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті й не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст.124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Розумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Роз'яснюючи вирок, ухвалу, суд не вправі змінювати зміст вироку, ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у вироку або ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали або вироку, містяться у ст. 372 і ст. 374 КПК України.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 11.08.2023 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався в ході розгляду кримінального провадження №12023221220001257 від 08.08.2023, а саме до 16.12.2024 включно.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 26.11.2024 засудженого ОСОБА_6 тимчасово залишено у ДУ «Харківській слідчий ізолятор» на час розгляду кримінального провадження №12023221220001257 від 08.08.2023 у зв?язку з набранням законної сили вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 29.12.2023 по справі №642/2129/19, провадження №1-кп/642/203/23.
Вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.152, ч.4 ст.152, ч.6 ст.152, ч.2 ст.155, ч.1 ст.3011 , ч.3 ст.3011 КК України та призначено покарання: за ч.3 ст.152 КК України у виді 10 років позбавлення волі; за ч.4 ст.152 КК України у виді 13 років позбавлення волі; за ч.6 ст.152 КК України у виді довічного позбавлення волі; за ч.2 ст.155 КК України у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність з забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років на строк 3 роки; за ч.1 ст.301-1 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах строком на 2 роки; за ч.3 ст.301-1 КК України у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах строком 3 роки. На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі, приєднавши додаткові покарання у вигляді позбавлення права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність з забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років на строк 3 роки, та позбавлення права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах строком 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень (злочинів), за цим вироком та за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 29.12.2023 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі, приєднавши остаточні додаткові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах строком 3 роки; позбавлення права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність з забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років на строк 3 роки. До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено без змін.
Ухвалою суду від 04.03.2025виправлено описку, допущену в другому абзаці Глави ХІ мотивувальної частини вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2025 та викладено його в наступній редакції: «Для забезпечення виконання судового рішення, відповідно до вимог статей 176, 183, 374 КПК України, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятора».
Виправлено описку, допущену в четвертому абзаці резолютивної частини вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2025 та викладено його в наступній редакції: «Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Вирок у даній справі, на переконання колегії суддів, є зрозумілим і таким, що не припускає іншого тлумачення.
Оскільки рішення суду є ясним, повним та зрозумілим, то підстави для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду в порядку ст. 380 КПК України за наведеними в ній доводами відсутні.
Керуючись ст. 380 КПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви тимчасово виконуючого обов'язки начальника Харківського слідчого ізолятору полковника внутрішньої служби ОСОБА_5 , заяви засудженого ОСОБА_6 , про роз'яснення вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 14.02.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення або з дня отримання копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2