Справа № 953/1821/25
н/п 2/953/1562/25
"04" березня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , звернувся до суду із позовом в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок літ. «А-1» з житловою прибудовою літ. «А1-1», прибудовами літ. «а», «а1», «а5», ганком літ. «а6» та надвірні будівлі до нього: гаражі літ. «Б», «Б1», літня кухня літ. «Г», льох літ. «П», душ літ. «Ж», сараї літ. «Е», «Р», огорожі №1,2,3, вимощення №І, розпочато будівництво літ. «а7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з таких підстав.
Згідно п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити в тому числі зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В порушення вимог п.п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить зазначення ціни позову.
Пунктом 9 частини 1статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Доказів на підтвердження дійсної вартості майна позивачем до позовної заяви не було додано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Отже, позивач мав зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Під дійсною вартістю майна, як зазначено у п. 12 а Постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
За приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивачем ціна позову не зазначена, підтверджуючих доказів вартості спірного об'єкта нерухомості на час розгляду справи не надано, суддя позбавлений можливості визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті.
З огляду на викладене, позивачу необхідно оплатити судовий збір за ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір» для позовної вимоги майнового характеру з урахуванням визначеної ним ціни позову, враховуючи наведені вище вимоги закону (п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України)
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.175, 177, 182, 183 185, 258-261,354 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя