Справа № 761/5804/25
Провадження № 1-кс/761/4479/2025
25 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання детектива відділу детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , внесеного по кримінальному провадженню за № 72025001510000002 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю
Детектив відділу детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 72025001510000002 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Клопотання мотивовано тим, що у період з 01.01.2021 по 31.10.2024 року службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом використання схеми з документального оформлення позик, їх погашення та сплати відсотків, спрямованої на штучне завищення витрат підприємств при визначенні бази оподаткування, ухилилися від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах.
Встановлено, що в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відкрито банківські рахунки в державних та банківських установах.
Дані про відкриті, закриті та заморожені рахунки дозволять встановити повну фінансову структуру підприємства, а також визначити, які саме рахунки використовувалися для здійснення фінансових операцій, пов'язаних із можливим ухиленням від сплати податків.
У судове засідання детектив ОСОБА_3 не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки до суду слідчому судді не повідомив.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Згідно вимог ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
У відповідності з вимогами ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно зі ст.ст. 91, 92 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
З викладеного вбачається, що особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданого ним клопотання, детектив не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви від нього не надходили.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, детектив в судове засідання не з'явився, вимоги клопотання не підтримав, що свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання, що має оцінюватись як підстава для відмови в задоволенні такого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-164, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання детектива відділу детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , внесеного по кримінальному провадженню за № 72025001510000002 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1