Справа № 761/2544/25
Провадження № 1-кс/761/2359/2025
17 лютого 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
17 січня 2025 року через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладених у його заяві від 14 січня 2025 року № 2003/ез.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою, ОСОБА_3 посилається на положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та обґрунтовує її тим, що 14 січня 2025 року електронною поштою він звернувся до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, яка була отримана уповноваженою особою органу досудового розслідування того ж дня. Однак, на час звернення до суду зі скаргою, відповідні відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато, що свідчить про порушення вимог ст. 214 КПК України.
У судове засідання скаржник, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в черговий раз не з'явився та не повідомив суд про причини свого неприбуття, однак, з огляду на стислі строки розгляду даної категорії справ, а також з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у його відсутність.
Уповноважена особа (слідчий) Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явилась та не повідомила суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, 14 січня 2025 року ОСОБА_3 електронною поштою звернувся із заявою до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві про нібито вчинення начальником Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , заступником начальника управління - начальником слідчого відділу Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , начальником відділення СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , слідчим Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365, 367 КК України.
Однак, станом на день розгляду скарги відомості про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато.
У відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може ухвалити рішення про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
При цьому, як встановлено в ході судового розгляду, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 17 лютого 2025 року (справа № 761/2570/25, провадження № 1-кс/761/2384/2025) ідентичну скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладених в тотожній за змістом заяві ОСОБА_3 від 14 січня 2025 року № 2003/ез, було розглянуто, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що ініційовані скаржником питання вже були предметом судового дослідження під час розгляду аналогічної скарги заявника, та щодо них слідчим суддею прийнято рішення по суті.
У висновку, зробленому в ухвалі Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к встановлено, що хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права. Використання цього інституту прослідковується і в практиці Конституційного Суду України, який вказав, що повторне звернення до Конституційного Суду України тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України від 09 липня 2018 року № 213-1(І)/2018).
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати належне виконання ними своїх процесуальних обов'язків (зокрема, щодо явки за викликом слідчого, прокурора, судовим викликом; дотримання умов обраного запобіжного заходу; надання у передбачених законом випадках доказів тощо); існування випадків зловживання процесуальними правами тощо. При цьому слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Заборона зловживання правами закріплена і у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються в рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких також оголошується неприйнятною будь-яка індивідуальна заява, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви (ч. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Отже, одним із випадків зловживання правом Європейський суд з прав людини зазначає подання особою заяви, яка за своєю суттю є ідентичною до заяви, що він подавав раніше і яку вже було розглянуто судом, якщо вона не містить нових фактів у справі.
Таким чином, слідчий суддя звертає увагу, що неодноразове подання ОСОБА_3 великої кількості однотипних скарг на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві свідчить про зловживання особою права на оскарження бездіяльності шляхом звернення до суду з ідентичними скаргами, та характеризує його дії як такі, що спрямовані не на захист порушеного права, а на створення підстав для постановлення різних судових рішень в однакових правовідносинах, що перешкоджає нормальному руху кримінального провадження та не відповідає принципу верховенства права.
Враховуючи, що доводи, викладені у скарзі ОСОБА_3 , вже були предметом судового дослідження і щодо них прийнято рішення по суті, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11 КК України, ст.ст. 60, 214, 303, 306-307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1