03.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3160/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач,
судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 у справі №904/3160/24 (суддя Бєлік В.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне підприємство "МРІЯ", Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія.
до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору №455-52-10 від 05.03.2021 у загальному розмірі 158 602,83 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне підприємство "МРІЯ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" штрафні санкції за неналежне виконання умов договору №455-52-10 від 05.03.2021 у загальному розмірі 158 602,83 грн., з яких: 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 75 342,65 грн. та інфляційне збільшення боргу у розмірі 83 260,18 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 року у справі № 904/3160/24 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно монтажне підприємство “Мрія» інфляційні втрати у розмірі 83 260,18 грн., 3% річних у розмірі 75 342,65 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором у розмірі 2 055 311,23 грн. встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 по справі № 904/1934/23, яке набрало законної сили та, відповідно, має преюдиційне значення для даної справи, а встановлені в ньому обставини не підлягають повторному доведенню.
Господарський суд встановив, що 13.06.2024 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 по справі №904/1934/23 було виконано відповідачем в повному обсязі до набрання ним законної сили.
Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 року в справі №904/1934/23 було підтверджено правомірність нарахованих ТОВ “БМП “МРІЯ» на заборгованість ПрАТ Центральний ГЗК» 3% річних, пені та інфляційних втрат, які були розраховані станом на 24.03.2023 року, однак заборгованість була погашена лише 13.06.2024 року, здійснивши перевірку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з врахуванням визначеного позивачем періоду, місцевий господарський суд дійшов висновку вимогу про стягнення суми 3% річних та пені та інфляційних втрат за період з 25.03.2023 року по 13.06.2024 року (за весь час прострочення по дату фактичного погашення заборгованості) задовольнити в повному обсязі.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", звернулось Приватне акціонерне товариство “ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 року у справі № 904/3160/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно монтажне підприємство “МРІЯ» до Приватного акціонерного товариства “ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», про стягнення з Приватного акціонерного товариства “ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно монтажне підприємство “МРІЯ»: 75 342,65 грн. - 3% річних, 83 260,18 грн. - інфляційних втрати та 2 422,40 грн. - витрат на сплату судового збору. Судові витрати покласти на позивача.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що з дати відкриття виконавчого провадження ВП №71806644, а саме з 12.05.2023, і по дату його закінчення 08.07.2024, з припиненням чинності арешту коштів боржника від 15.05.2024 за ВП №74806644 та скасуванням інших заходів примусового виконання рішення суду відповідач був позбавлений можливості розпорядження і користування грошовими коштами боржника.
Враховуючи, що грошові кошти відповідачем не використовувалися і були примусово арештовані саме в якості забезпечення вимог позивача, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.
Скаржник також вважає відсутніми підстави для стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат через дії позивача, оскільки тривалий розгляд справи №904/1934/23, а отже і період прострочення, був обумовлений умисними діями представника позивача, спрямованими на блокування господарської діяльності відповідача, та умисним затягуванням розгляду справи №904/1934/23.
Враховуючи наведене апелянт стверджує, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, через незаконні дії представника позивача.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
20.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначає, що в апеляційній скарзі не наведено жодних обґрунтувань та причин відсутності розрахунків відповідача з позивачем за виконані роботи.
Позивач вважає правомірним стягнення з відповідача суми 3% річних, пені та інфляційних втрат за період з 25.03.2023 року по 13.06.2024 року та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 у справі №904/3160/24 залишити без змін.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3160/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 у справі №904/3160/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
13.12.2024р. матеріали справи № 904/3160/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2024р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів доплати судового збору у сумі 3633,60 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 у справі №904/3160/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Судом встановлено, що 05.03.21р. між ТОВ “БМП “Мрія» (далі - підрядник, позивач) та ПрАТ “ЦГЗК» (далі - замовник, відповідач) укладено договір №455-52-10 (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконувати роботи з екскавації, транспортування та укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах і у відвал, визначені цим договором, за завданням замовника, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати виконані роботи. Роботи, що становлять предмет цього договору, - екскавація, транспортування й укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах і у відвал у межах Артемівського кар'єра ПрАТ “ЦГЗК». Роботи проводяться на території, зазначеній замовником. Точне місце виконання робіт (місця навантаження, транспортування, укладання гірничої маси) за цим договором визначає замовник (п.1.1. Договору).
Роботи, передбачені цим договором, виконуються засобами підрядника - екскаваторами, кар'єрними самоскидами та бульдозерами під керуванням персоналу підрядника.(п.1.2. Договору).
Щомісячний плановий обсяг робіт (включно з плановими обсягами гірничої маси, яка підлягає екскавації, транспортуванню та укладанню, а також точками навантаження, місцями розвантаження та місцями укладання гірничої маси) узгоджується сторонами щомісяця до 25 числа попереднього місяця та оформлюється планом-завданням, підписаним уповноваженими представниками сторін, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3. Договору).
Орієнтовний обсяг і строк виконання робіт, передбачений цим договором, становить: екскавація гірничої маси - 472 000,00 м3, строк виконання робіт - до 31.10.2021р.; транспортування гірничої маси - 472 000,00 м3, строк виконання робіт - до 31.10.2021р.; укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах і у відвал - 6 600 000,00 м3, строк виконання робіт - до 31.12.2021р. (п.1.4. Договору).
За умовами п.2.1. Договору, ціна робіт з екскавації, транспортування та укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах і у відвал Артемівського кар'єру ПрАТ “ЦГЗК» не включає вартість ПММ і на умовах цього договору.
Ціна цього договору є звичайною і становить 19 200 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3 200 000,00 грн.(п.2.2. Договору).
3 моменту початку робіт, закриття актів і здача виконаних робіт проводиться 1 раз на місяць в останній день звітного місяця. Підставою закриття обсягів виконаних робіт є маркшейдерський замір за звітний період, про що сторони підписують акт виконаних робіт (п.3.1. Договору).
Замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, протягом п'яти робочих днів з моменту їх здачі шляхом підписання акта виконаних робіт одночасно зі звітом витраченого дизельного палива (п.3.4. Договору).
Оплата замовником виконаних підрядником робіт здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами акта виконаних у звітному періоді підрядних робіт (п.4.1. Договору).
Загальна ціна робіт потребує уточнення сторонами у разі появи додаткових об'ємів робіт або зміни їх умов виконання.(п.4.2. Договору).
Уточнення та/або зміна ціни робіт оформляється сторонами додатковою угодою (п.4.3. Договору).
Якщо спори та розбіжності, що виникли у зв'язку з виконанням цього договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності всього договору або його окремих частин, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їхній розгляд здійснюється в постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації “Регіональна правова група» відповідно до Регламенту зазначеного Третейського Суду (п.10.2. Договору).
Дана третейська угода може бути змінена або скасована тільки за взаємною згодою Сторін, оформленою в письмовому вигляді (п.10.5. Договору).
Цей договір діє до 31.01.22 Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим договором (п.11.4. Договору).
22.09.21р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №455-52-10 від 05.03.21р. , згідно до якої внесено зміни до п.2.2 та викладено його в наступній редакції: “Ціна цього договору є звичайною і становить 27 948 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4 658 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4 658 000,00 грн.» ( т.2, а.с.172- російською мовою, а.с.182- українською мовою).
31.12.21р. сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №455-52-10 від 05.03.21р., якою викладено пункти договору в наступній редакції: “Підрядник зобов'язується виконувати роботи з укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах та у відвал, визначені цією додатковою угодою № 2, за завданням замовника, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати виконані роботи. Роботи, що становлять предмет цієї додаткової угоди № 2 - укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах і у відвал у межах Артемівського кар'єру ПрАТ “ЦГЗК». Роботи проводяться на території, зазначеній замовником. Точне місце виконання робіт (укладання гірничої маси) за цією додатковою угодою визначає замовник (п.1.1). Орієнтовний обсяг і строк виконання робіт, передбачений цією додатковою угодою № 2, становить: укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах та у відвал - 1 256 000,00 м3, строк виконання робіт - з 01.01.2022р. до 28.02.2022р. (п.1.4.1) Також, викладено п.2.1.1 в новій редакції: “Ціна робіт з укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах та у відвал Артемівського кар'єру ПрАТ “ЦГЗК» не включає вартість ПММ і на умовах цієї додаткової угоди № 2.
Ціна цієї додаткової угоди № 2 становить 6 631 680,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 105 280,00 грн.(п.4) Пункт 5 договору, викладено в наступній редакції: “Ціна цього договору є звичайною і становить 34 579 680,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 5 763 280,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 5 763 280,00 грн.» Пункт 11.4 викладено в новій редакції: “Цей договір діє до 31.03.2022р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим договором.» Пункт 10.2 договору змінено та викладено в редакції: “Якщо спори та розбіжності, що виникли у зв'язку з укладенням цього договору, його виконанням, розірванням, порушенням, недійсністю, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їхній розгляд здійснюється згідно з нормами матеріального та процесуального права України в господарських судах України».
25.08.22р. сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору №455-52-10 від 05.03.21р., якою доповнено пункти договору в наступним: “п.1.4.3 Орієнтовний обсяг та строк виконання робіт, передбачений цією додатковою угодою становить: укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах та у відвал - 3 403 390,00м3, строк виконання робіт - з 01.08.2022р. до 31.12.2022р. Пункт 2.1.3 Ціна робіт з укладання гірничої маси на перевантажувальних пунктах і у відвал Артемівського кар'єру ПрАТ “ЦГЗК» не включає вартість ПММ і на умовах цієї додаткової угоди №4.
Ціна цієї додаткової угоди №4 становить 16 990 721,28 грн., у тому числі ПДВ 20% - 2 831 786,88грн.(п.3) Ціна цього договору є звичайною і становить 59 970 401,28 грн., у тому числі ПДВ 20% - 9 995 066,88 грн.(п.4).
В межах даного договору в серпні 2022 року ТОВ “БМП “МРІЯ» було виконано робіт на загальну суму 2 055 311,23 грн. з ПДВ, за результатом чого був складений Акт №6К від 31.08.2022 року. Граничний строк оплати по акту №6К від 31.08.2022 року припадав на 15.09.2022 року. Проте, Приватним акціонерним товариством “Центральний ГЗК» не були проведені розрахунки за серпень в повному обсязі 2 055 311,23 грн. з ПДВ в узгоджений договором строк, внаслідок чого позивач був вимушений звернутися до господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами до ПрАТ “Центральний ГЗК» про стягнення заборгованості разом з неустойкою. Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат було здійснено позивачем за період прострочення платежу з 16.09.2022 року по 24.03.2023 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 року в справі №904/1934/23 позовні вимоги ТОВ “БМП “МРІЯ» задоволені в повному обсязі, а саме ухвалено стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно монтажне підприємство “Мрія» 2 055 311,23 грн. заборгованості, 37 201,13грн. - пені, 31 927,71 грн. 3% річних, 113 143,71 грн. інфляційних втрат, 33 563,76 грн. - витрат зі сплати судового збору, 40 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, 4 870,00 грн. витрат, пов'язаних із залученням перекладача, яке за твердженням позивачабуло виконано відповідачем в повному обсязі до набрання ним законної сили, однак з простроченням.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: 05.03.21 між ТОВ “БМП “Мрія» (далі - підрядник, позивач) та ПрАТ “ЦГЗК» (далі - замовник, відповідач) укладено договір №455-52-10, на виконання умов якого (в редакції додаткових умов) в серпні 2022 року ТОВ “БМП “МРІЯ» було виконано робіт на загальну суму 2 055 311,23 грн. з ПДВ, за результатом чого був складений Акт №6К від 31.08.2022 року. Граничний строк оплати по акту №6К від 31.08.2022 року припадав на 15.09.2022 року.
У зв'язку з неналежним виконанням ПАТ «Центральний ГЗК» умов договору в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи, ТОВ “БМП “МРІЯ» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами до ПрАТ “Центральний ГЗК» про стягнення заборгованості разом з неустойкою. Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат було здійснено позивачем за період прострочення платежу з 16.09.2022 року по 24.03.2023 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 року в справі №904/1934/23 позовні вимоги ТОВ “БМП “МРІЯ» задоволені в повному обсязі, присуджено до стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно монтажне підприємство “Мрія» 2 055 311,23 грн. заборгованості, 37 201,13грн. - пені, 31 927,71 грн. 3% річних, 113 143,71 грн. інфляційних втрат, 33 563,76 грн. - витрат зі сплати судового збору, 40 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, 4 870,00 грн. витрат, пов'язаних із залученням перекладача.
Факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором у розмірі 2 055 311,23 грн. встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 по справі № 904/1934/23, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення для даної справи. Судовими рішеннями в межах справи №904/1934/24 встановлено, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого обов'язку зі сплати позивачу коштів у розмірі 2 055 311,23 грн та ним було погашено дану суму боргу лише 13.06.2024.
Як встановлено судом першої інстанції, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 (повний текст якого складено та підписано 03.06.2024) у справі № 904/1934/23 набрало законної сили 24.06.2024 року.
Частиною 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вищезгадані фактичні обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 у справі № 904/1934/23, не підлягають доказуванню.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 цього Кодексу).
Позивач стверджує, що 13.06.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 у справі №904/1934/23 було виконано відповідачем в повному обсязі до набрання ним законної сили, проте з простроченням, що також підтверджується платіжними інструкціями: №4500027170 від 13.06.2024 на суму 2 055 311,23 грн; №4500027155 від 13.06.2024 на суму 113 143,71 грн; №4500027156 від 13.06.2024 на суму 40 000,00 грн; №4500027157 від 13.06.2024 на суму 37 201,13 грн; №4500027158 від 13.06.2024 на суму 33 563,76 грн; №4500027154 від 13.06.2024 на суму 31 927,71 грн, що містяться в матеріалах справи (том 1, а .с. 34-35).
Отже, спір у даній справі виник у зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних на підставі договору робіт, у зв'язку з чим позивачем заявлено про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних, що нараховані за період з 25.03.2023 по 13.06.2024.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору підряду, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині, а саме: 3% річних в розмірі 75 342,65 грн та інфляційних втрат у розмірі 83 260,18 грн,
Доводи апеляційної скарги в частині «…як вбачається з рішення у справі 904/1934/23, яке позивачем використовується в якості преюдиції в цій справі, такого права щодо користування грошовими коштами відповідач був позбавлений на підставі активних дій позивача, а саме:
- ухвалою від 05.05.2023 у справі №904/1934/23 Господарський суд Дніпропетровської області Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне підприємство "Мрія" про забезпечення позову задовольнив повністю; наведеною ухвалою Суд постановив: «Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Приватному акціонерному товариству "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) в межах суми 2 055 311 грн 23 коп. (два мільйони п'ятдесят п'ять тисяч триста одинадцять грн 23 коп.), що відповідає сумі основної заборгованості за договором від 05.03.2021 №455-52-10 в редакції додаткових угод».
Таким чином, з дати відкриття виконавчого провадження ВП №71806644, а саме з 12.05.2023, і по дату його закінчення 08.07.2024, з припиненням чинності арешту коштів боржника від 15.05.2024 за ВП №74806644 та скасуванням інших заходів примусового виконання рішення суду, відповідач був позбавлений можливості розпорядження і користування грошовими коштами боржника.
Оскільки грошові кошти відповідачем не використовувалися і були примусово арештовані саме в якості забезпечення вимог позивача, вимога про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягала задоволенню…
… Отже, тривалий розгляд судом справи 904/1934/23, а отже і період прострочення, був обумовлений саме умисними діями представника позивача, спрямованими на блокування господарської діяльності відповідача, та умисним затягуванням розгляду справи 904/1934/23.
За наведених підстав відсутні підстави вважати, що прострочення виконання зобов'язання відбулося з вини відповідача. Саме активні дії представника позивача, спричиняли шкоду не тільки відповідачу, а і позивачу, який обґрунтовано розраховував на нетривалий розгляд справи за його вимогами до позивача.
На підтвердження наведених обставин відповідачем надавалися докази:
1. Тривалого розгляду спору судами та справи 904/1934/23 через неналежне надання представником позивача правничої допомоги;
2. Докази безпідставного звернення позивача до суду в справі 904/1934/23 із заявою про вжиття заходів забезпечення позову;
3. Докази введення суду в оману щодо обставин справи та підстав повторного звернення до суду у справі 904/1934/24.
З урахуванням всього вищевикладеного, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних, через незаконні дії представника позивача…» колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду на наступне.
За змістом рішення суду першої інстанції по справі №904/1934/23 від 30.05.2024, що становить приюдицію у даній справі, встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором у розмірі 2 055 311,23 грн. Отже, дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, що зумовлює застосування встановленої договором або законом відповідальності.
Колегія суддів зауважує, що зобов'язання з оплати за спірним договором покладається саме на відповідача і підписавши вказаний вище договір, останній був обізнаний про існуючий порядок розрахунків та правові наслідки порушення зобов'язання.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення процентів річних та інфляційних втрат за користування чужими грошовими коштами (в даному випадку, прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх) та наданий на підтвердження їх розміру розрахунок відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Посилання відповідача на неможливість користування грошовими коштами у зв'язку з діями позивача, а саме безпідставного заявлення клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі №904/1934/23 колегія суддів оцінює критично, оскільки ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2023 по справі №904/1934/23 про забезпечення позову та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 по справі №904/1934/23 залишені без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2023 по справі №904/1934/23.
Отже, доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та недоведенність відповідачем протилежного, зокрема і тієї обставини, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності, вже було досліджено та встновлено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у відповідному судовому рішенні.
Також, колегія суддів зауважує, що арешт коштів на рахунках означає, що гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20, від 21.01.2022 у справі №910/5079/21.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 у справі №904/3160/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 у справі №904/3160/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 у справі №904/3160/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн покласти на Приватне акціонерне товариство “ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус