Провадження №2/760/5235/25
Справа №760/24092/24
03 березня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Зеленчуку М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,-
26 вересня 2024 року позивач в особі її представника адвоката Чучковської А.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 60000,00 грн. на місяць, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 286529,5 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що протягом 29.08.2013-01.03.2024 позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого має спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказувала, що з осені 2023 року відповідач проживає окремо та ухиляється від утримання дитини і всі основні та додаткові витрати на утримання сина позивач несе самостійно. Обґрунтовуючи розмір заявлених аліментів та додаткових витрат посилалася на те, що сторони по справі створили для дитини якісні умови життя: проживання у окремій комфортабельній квартирі, щорічний відпочинок за кордоном, повноцінне харчування, навчання у приватній школі та здобуття у приватних закладах додаткових навичок та вмінь з метою розвитку особливих потреб дитини, який повинен бути збережений. Зазначає, що проживати за місцем реєстрації вона з дитиною не може, оскільки відповідач, який проживає в цій квартирі, чинить домашнє насильство щодо неї та дитини, з приводу чого вона зверталася до правоохоронних органів, а тому вимушена продовжувати орендувати квартиру для себе та дитини, яка розташована поруч з школою та курсами, де навчається дитина та працює позивач. Вважає, що аліменти у заявленому розмірі є необхідними та достатніми для утримання дитини, дозволять зберегти звичний спосіб життя дитини, що відповідає якнайкращим інтересам дитини, а також враховує те, що постійне проживання сина з позивачем зумовлює не тільки певний рівень її матеріальних витрат на його утримання, а й виконання нею додаткової роботи нематеріального характеру в інтересах дитини - функцій гувернантки, хатньої працівниці, кухаря тощо.
Обґрунтовуючи матеріальну спроможність відповідача оплачувати заявлений розмір аліментів та додаткових витрат посилалася на те, що відповідач має незадекларовані доходи, про що свідчить придбання ним протягом шлюбу майна та інші витрати, які перевищують його доходи, а також те, що наразі відповідач є безробітним, але його витрати свідчать про збереження звичного для нього способу життя. А тому вважає можливим не обмежуватися розміром заробітку відповідача при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат.
Враховуючи вищенаведене, просила позов задовольнити, допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць та просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.10.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Одночасно судом було задоволено клопотання позивача про витребування доказів: від Головного управління ДПС у м. Києві відомостей про доходи відповідача, від акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», акціонерного товариства «Універсалбанк», акціонерного товариства Укргазбанк», акціонерного товариства «Райффайзенбанк», акціонерного товариства «ОТП банк», акціонерного товариства «Таскомбанк» відомості про відкриття відповідачем рахунків.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
12.11.2024 відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги визнав частково: не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини, але вважав обґрунтованим розмір аліментів на рівні 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в іншій частині позовних вимог - заперечував. В обґрунтування відзиву посилався на те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а не для забезпечення рівня життя, до якого прагне позивач і відповідно посилається в позові, що «сторони так привчили дитину». Вважає, що позивач не довела факту постійного проживання дитини з нею та несення витрат по його утриманню, зазначає, що він приймає участь в утриманні сина, його вихованні, спільно проживає з сином за місцем його реєстрації, на підтвердження чого посилався на письмові докази, зокрема зазначав, що договір оренди квартир АДРЕСА_1 укладав він і за цю квартиру сплачував орендну та комунальні витрати до січня 2024 року у розмірі 2600 дол. США на місяць , що після осені 2023 року він оплачував позивачу грошові кошти у розмірі від 5000,00 грн. до 15 000,00 грн. на утримання дитини, а також оплачував протягом шлюбу щорічний відпочинок всієї сім'ї у Дубай у сумах 203618,00 грн. та 292694,00 грн. Заперечуючи проти стягнення додаткових витрат, вказував, що у 2021, 2022 та 2023 роках оплачував навчання дитини у приватній школі ТОВ «Новопечерська школа-ліцей І-ІІІ рівнів», а у 2024 році позивач не погоджувала з ним продовження навчання дитини у приватному закладі, не прийняла до уваги його майновий стан, а тому повинна самостійно нести такі витрати. Щодо нематеріальних витрат позивача на виховання та догляд за дитиною вказував, що готування їжі, догляд за дитиною, її виховання є прямим обов'язком батьків, який кожна жінка, яка є матір'ю, вдало суміщає з роботою, а тому відсутні підстави враховувати ці обставини у розмірі аліментів. Заперечуючи проти домашнього насильства відповідач вказував, що фактів притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності за такі дії немає, в той же час він звертався до правоохоронних органів з заявами про вчинення домашнього насильства позивачем. Обґрунтовуючи розмір аліментів, який є необхідним та достатнім для утримання дитини, посилався на незадовільний матеріальний стан: він не працює, доходу від підприємницької діяльності не отримує. Вважає, що саме на позивача покладений обов'язок доведення можливості відповідача сплачувати аліменти, зазначав, що лише та обставина, що на батьків покладено обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2024 частково задоволено клопотання позивача від 21.10.2024 про витребування доказів, витребувано від банківських установ відомості про рух коштів по рахункам відповідача за період 01.01.2023 року - 25.11.2024 року.
27.01.2025 представник позивача надала додаткові пояснення, в яких зазначала, що витребувані судом докази про доходи відповідача та рух коштів по його банківським рахункам свідчить про те, що у 2024 році, не маючи задекларованих доходів відповідач щомісячно поповнював готівкою свої карткові рахунки в середньому по 115 612,74 грн. на місяць, які витрачав у ресторанах, кафе, оплачував таксі, спортивні заклади, парковку, послуги охорони, оренди банківського сейфу, цифрові послуги, придбання інших товарів і послуг. Звертала увагу суду на те, що відповідач вважає необхідним та достатнім розмір аліментів на утримання сина у мінімальному гарантованому державою розмірі - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що наразі становить 1 598,0 грн., при цьому лише на оплату кафе та ресторанів тільки по одному картковому рахунку у АТ «Універсалбанк» відповідач витрачав по 7 764,36 грн./місяць протягом січня-листопада 2024 року. Також представник позивача визнала, що протягом шлюбу сторони по справі разом з дитиною відпочивали у Дубай (Об'єднані Арабські Емірати ), разом орендували квартиру АДРЕСА_1 , орендна плата за яку становила 2600 дол. США на місяць, а комунальні послуги сягали 5-8 тис. грн. на місяць залежно від пори року. Представник позивача просила суд надати дозвіл на надання стороною позивача таких додаткових пояснень щодо витребуваних судом доказів та долучити їх до матеріалів справи.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому у шлюбі з 29 серпня 2013 року по 01 травня 2024 року. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01 травня 2024 року у справі № 760/30490/23 шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.
Також вбачається, що від шлюбу у сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 780, в якому зазначено, що батьком дитини є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_5 .
Позивачка, посилаючись на те, що відповідач з осені 2023 року не приймає матеріальної участі в утриманні сина, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 60 000,0 грн. на місяць, на що суд зазначає наступне.
Положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.ч. 7, 8, 9 10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Згідно з ч. 2-3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Суд при визначенні розміру аліментів виходить з того, що розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Щодо тверджень відповідача стосовно не проживання дитини з матір'ю, суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки № 111878547 від 06.05.2024 року та № 111878844 від 06.05.2024 позивач ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору оренди від 31.12.2023 позивач користується квартирою АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 29.04.2024 малолітній ОСОБА_3 проживає у квартирі АДРЕСА_1 , де для дитини обладнана окрема кімната: власне ліжко, обладнані місця для навчання та проведення дозвілля, у дитини є велика кількість іграшок, книжок, канцелярське приладдя, зі слів дитини він проживає з мамою та бабусею.
Відповідно до довідки ОСББ «ЛОБАНОВСЬКОГО 6-А» від 29.02.24 яка видана мешканцю квартири 70 ОСОБА_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , про те, що він проживає разом із сином ОСОБА_3 , д.н. 08/03/2014 в квартирі № 70 з 2019 року. Зазначений доказ суд сприймає критично, оскільки ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2024 у справі № 760/6403/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами по справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини було встановлено, що відомості у довідці від 29.02.2024 були зазначені на підставі інформації, наданої з боку ОСОБА_2 з урахуванням відомостей про місце реєстрації малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також вбачається те, що ОСББ «ЛОБАНОВСЬКОГО 6-А» не має об'єктивної можливості підтвердити або спростувати фактичне проживання ОСОБА_3 разом з його батьком за вище вказаною адресою станом на 12 березня 2024 року.
Відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2024 у справі № 760/6403/24 скасовано судовий наказ Солом'янського районного суду м. Києва від 21.03.2024, виданий за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з нововвиявленими обставинами. У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було відмовлено.
Також суд приймає до уваги, що відповідно до відповіді Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві від 24.04.2024 року позивач 24.12.2024 о 01:32 години телефонувала на спеціальну лінію «102» та повідомила, що проживає за адресою АДРЕСА_5 та до неї в квартиру вибиває двері чоловік в стані алкогольного сп'яніння біля неї дитина 9 років.
Таким чином суд дійшов висновку, що дитина проживає разом з позивачем за адресою АДРЕСА_6 , а тому позивач має право заявити позовні вимоги про стягнення з відповідача, який є батьком дитини, аліментів у твердій грошовій сумі на утримання дитини. Суд звертає увагу сторін по справі, що періодичні зустрічі батька з дитиною, його участь у вихованні сина є обов'язком, передбаченим ст. 150 СК України, що не позбавляє його обов'язку утримувати дитину.
З'ясовуючи необхідний та достатній розмір аліментів на утримання дитини, а також дослідивши сукупність юридичних фактів, передбачених ст. 182 СК України, обстоюючи якнайкращі інтереси дитини, керуючись принципом розумності, добросовісності та справедливості суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до договору оренди від 23.07.2023, укладеному між орендодавцем та відповідачем, останній набув права користування квартирою за адресою АДРЕСА_6 разом з родиною: позивачем та їх сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені обставин сторони не заперечували. За умовами договору оренди розмір орендної плати становить 2600 дол. США на місяць, а також орендар окремо компенсує орендодавцю вартість комунальних послуг на підставі відповідних квитанцій.
Відповідно до договору оренди зазначеної квартири від 31.12.2024 позивач продовжує користуватися квартирою на попередньо узгоджених умовах, сплачуючи 2600 дол. США орендної плати на місяць, уклавши новий договір оренди.
Відповідно до відповіді ТОВ «Новопечерська школа-ліцей І-ІІІ Рівнів» від 04.09.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем школи з 01 вересня 2022 року. Відповідно до характеристики на учня 5-А класу ОСОБА_7 зарекомендував себе як старанний, відповідальний та працелюбний учень, завжди активно працює на уроках, легко засвоєю навчальний матеріал, має гарну пам'ять, логічне мислення, вміє аналізувати інформацію та робити висновки, до школи завжди йде із задоволенням та з гарним настроєм. Зазначено, що у період з 01.01.2024 року по 29.08.2024 року батько ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , особисто не звертався за порадами щодо освітнього процесу сина.
Відповідно до наданих позивачем рахунків, квитанцій та фіскальних чеків позивач придбає дитині необхідні продукти харчування, одяг, взуття, іграшки, лікарські засоби, що узгоджується з відомостями про забезпеченість базових потреб дитини у безпечному та комфортному середовищ для проживання, навчання та дозвілля у квартирі АДРЕСА_1 , викладеними у акті обстеження умов проживання дитини від 29.04.2024.
Відповідно до наданих відповідачем доказів розмір комунальних витрат по вище зазначеному місцю проживання дитини становить 5846 - 8110 грн. на місяць, що не заперечувалося позивачем.
Відповідно до договору на туристичне обслуговування від 12.01.2022, укладеному між ОСОБА_2 та турагентом відповідач отримав комплекс замовлених туристичних послуг, а саме відпочинок (переліт, трансфер, проживання у готелі та страхування) у м. Дубай (Об'єднані Арабські Емірати) на позивача, відповідача, їх сина ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_9 вартістю 292 694,00 грн.
В своїх поясненнях від 24.01.2025 позивач визнала, що в 2021 році сторони по справі та їх малолітній син ОСОБА_7 відпочивали у м. Дубай (Об'єднані Арабські Емірати), на що витратили 203 618,00 грн.
Відповідно до квитанції № HPTP-CP5X-898T-2MB7 від 22.09.2023 відповідач перерахував невстановленій особі грошові кошти у розмірі 10000,0 грн. з призначенням платежу «переказ особистих коштів».
Відповідно до платіжної інструкції № Р24А1755034456D8333 від 28.09.2023 відповідач перерахував грошові кошти в розмірі 10000,0 грн. на рахунок позивача з призначенням платежу «переказ власних коштів».
Відповідно до квитанції № ХХ80-3АР5-74Е7-АЕНЗ від 09.10.2023 відповідач перерахував невстановленій особі грошові кошти у розмірі 10000,0 грн. з призначенням платежу «переказ особистих коштів».
Відповідно до квитанції № М154-Н95С-695Т-4М4Е від 06.11.2023 відповідач перерахував невстановленій особі грошові кошти у розмірі 15000,0 грн. з призначенням платежу «переказ особистих коштів».
Відповідно до квитанції № 0ЕС1-А83К-Е4РА-А305 від 06.11.2023 відповідач перерахував невстановленій особі грошові кошти у розмірі 5000,0 грн. з призначенням платежу «переказ особистих коштів».
Відповідно до квитанції № Т4СМ-8А1К-ТАМА-1184 від 06.11.2023 відповідач перерахував невстановленій особі грошові кошти у розмірі 5000,0 грн. з призначенням платежу «переказ особистих коштів».
Відповідно до платіжної інструкції № Р24А1897154763D0033 від 01.11.2023 відповідач перерахував грошові кошти в розмірі 12000,0 грн. на рахунок позивача з призначенням платежу «переказ власних коштів».
Відповідно до платіжної інструкції № Р24А2048194745D0802 від 07.12.2023 відповідач перерахував грошові кошти в розмірі 5000,0 грн. на рахунок позивача з призначенням платежу «переказ власних коштів».
Відповідно до платіжної інструкції № Р24А2048210261D5399 від 07.12.2023 відповідач перерахував грошові кошти в розмірі 5000,0 грн. на рахунок позивача з призначенням платежу «переказ власних коштів».
Надаючи оцінку вказаним дев'яти квитанціям та платіжним інструкціям суд звертає увагу на таке: лише у 4 платіжних документах зазначений отримувач коштів, у призначенні платежу вказано про переказ особистих коштів, а не коштів на утримання дитини, суми платежів помісячно істотно відрізняються, платежі охоплюють період за вересень-грудень 2023 року, тобто період, коли сторони ще перебували у шлюбі, доказів вчинення платежів за 2024 рік на утримання дитини відповідач не надав.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини суд також враховує, що відповідач є працездатною особою, доказів перебування у нього на утриманні інших осіб крім малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суду не надано, доказів хворобливого стану відповідача чи інших обставин, що мають значення для спірних обставин сторони суду не повідомили.
З'ясовуючи матеріальне становище платника аліментів суд звертає увагу на таке.
Згідно відповіді Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України від 07.11.2024 № 33422/5/26-15-12-06-09-СІ відповідач жодних доходів протягом січня-березня 2024 року не отримував.
Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 06.11.2024 відповідач не має задекларованого доходу протягом січня-червня 2024 року.
Відповідно до відомостей про рух коштів відповідача по його рахункам у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», Акціонерному товаристві «ТАСКОМБАНК», Акціонерному товаристві «УНІВЕРСАЛ БАНК», Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» протягом 01.01.2024 року -25.11.2024 року на рахунки відповідача було зараховано у спосіб поповнення готівкою, переказу з інших рахунків відповідача чи третіх осіб 1 277 063,68 грн. або в середньому 116 096,7 грн. на місяць (1 277 063,68 грн.:11 місяців=116 096,7 грн./міс), які відповідач витрачав на оплату у закладах торгівлі, громадського харчування, спортивних закладах, оплачував послуги таксі, цифрові товари тощо.
Відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач є єдиним засновником та директором товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКТОР ДОРОФЄЄВА БЬЮТІ», ідентифікаційний код юридичної особи: 44995611, розмір статутного капіталу 10000,00 грн., товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОФЄЄВА КЛІНІК», ідентифікаційний код юридичної особи: 45223702, розмір статутного капіталу 10000,00 грн., товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОФЄЄВА БЬЮТІ КЛІНІК», ідентифікаційний код юридичної особи: 44559293, розмір статутного капіталу 10000,00 грн.
Відповідно до відомостей про фінансову звітність мікропідприємства товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКТОР ДОРОФЄЄВА БЬЮТІ», ідентифікаційний код юридичної особи: 44995611, останнє задекларувало за 2023 рік чистий прибуток у розмірі 2 759 200,0 грн.
Відповідно до відомостей про фінансову звітність мікропідприємства товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОФЄЄВА КЛІНІК», ідентифікаційний код юридичної особи: 45223702, останнє задекларувало за 2023 рік чистий прибуток у розмірі 1 149 400,0 грн.
Відповідно до відомостей про фінансову звітність мікропідприємства товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОФЄЄВА БЬЮТІ КЛІНІК», ідентифікаційний код юридичної особи: 44559293, останнє задекларувало за 2023 рік чистий збиток у розмірі 341 500,0 грн.
З огляду на викладене вище, враховуючи вимоги чинного законодавства та надані позивачем докази на підтвердження своїх вимог та докази, надані відповідачем на обґрунтування своїх заперечень, приймаючи до уваги відомості, витребувані судом, та витрати відповідача у 2024 році, які перевищують його заробіток (дохід) у 2024 році, суд вважає можливим не обмежуватися розміром доходу платника аліментів та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 45 000,00 грн., щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання позовної заяви до суду.
Згідно зі ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 185 СК той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
У постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.
У постанові від 8 травня 2023 року у справі № 756/9882/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що для того, щоб стягнути додаткові витрати на навчання дитини у приватному навчальному закладі, обрання навчального закладу має здійснюватися обома батьками. В цьому випадку йдеться не лише про усну згоду відповідача на навчання дитини в приватному закладі, а й підписання ним із закладом певних документів.
Судом встановлено, що відповідно до відповіді ТОВ «Новопечерська школа-ліцей І-ІІІ Рівнів» від 04.09.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем школи з 01 вересня 2022 року. Відповідно до характеристики на учня 5-А класу ОСОБА_7 має високий рівень успішності, виявляє особливі здібності у вивченні математики та англійської мови, додатково займається цими предметами.
Відповідно до договору про навчання від 23.08.2022, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА-ЛІЦЕЙ І-ІІІ РІВНІВ», остання зобов'язалася здійснювати навчання ОСОБА_3 до завершення навчання у 4 класі. Вартість навчання становить сума грошових коштів у гривні, що еквівалентна 12650 доларів США на рік.
Відповідно до договору про харчування від 23.08.2022, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА-ЛІЦЕЙ І-ІІІ РІВНІВ», остання зобов'язалася надавати послуги харчування ОСОБА_3 до завершення навчання у 4 класі. Вартість харчування становить сума грошових коштів у гривні, що еквівалентна 1100 доларів США на рік.
Відповідно до наданих відповідачем квитанцій відповідач сплатив ТОВ «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА-ЛІЦЕЙ І-ІІІ РІВНІВ»: 30.08.2022 за освітні послуги 256 163,00 грн., 30.08.2022 за харчування 22 275,0 грн., 02.01.2023 року за освітні послуги 256 762,00 грн., 26.07.2023 за освітні послуги 238 136,00 грн., 21.07.2023 за харчування 15 865,1 грн., 21.07.2023 за освітні послуги 239 636,00 грн., 26.07.2023 за харчування 20 708,00 грн.
Відповідно до відповіді ТОВ «Новопечерська школа-ліцей І-ІІІ Рівнів» від 04.09.2024 договір на навчання ОСОБА_3 пролонгований на 2024-2025 навчальний рік.
Відповідно до платіжної інструкції від 29.04.2024 позивач сплатила ТОВ «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА-ЛІЦЕЙ І-ІІІ РІВНІВ» за освітні послуги ОСОБА_3 253 633,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 29.04.2024 позивач сплатила ТОВ «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА-ЛІЦЕЙ І-ІІІ РІВНІВ» за харчування ОСОБА_3 22 055,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 15.05.2024 позивач сплатила ТОВ «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА-ЛІЦЕЙ І-ІІІ РІВНІВ» за навчання ОСОБА_3 251 419,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 29.04.2024 позивач сплатила ТОВ «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА-ЛІЦЕЙ І-ІІІ РІВНІВ» 21 863,0 грн.
Згідно відповіді фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 від 18.09.2024 на адвокатський запит ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 навчається в академії STUDY.UA з 13 листопада 2023 року по програмі Wonderful World 3 рівня Elementary Strong (A1+CEFR); наразі договір про надання освітніх послуг продовжено на 2024-2025 навчальний рік; період надання освітніх послуг 09.09.2024-31.05.2025 року. Зазначено, що договір про надання освітніх послуг укладала мати ОСОБА_5 , в межах якого ІНФОРМАЦІЯ_4 сплатила 24 089 грн. Також зазначено, що в період навчання ОСОБА_8 проявив себе як активний та старанний учень на заняттях, згідно його віку, володіння англійською мовою визначається, як вище середнього, результат фінального тестування 80В. Наголошується, що в зазначений період батько, ОСОБА_11 , не цікавився досягненнями учня, лише повідомляв про відсутність студента на заняттях, на повідомлення щодо невиконаних завдань студентом пан ОСОБА_11 не реагував.
Згідно відповіді фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 від 18.09.2024 на адвокатський запит ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 навчається в академії STUDY.UA з 13 листопада 2023 року по програмі Wonderful World 3 рівня Elementary Strong (A1+CEFR); договір про надання освітніх послуг малолітньому ОСОБА_13 укладав батько ОСОБА_3 ; за навчання протягом 13.11.2023 року-29.05.2024 року ОСОБА_2 сплатив 26.08.2023 5000,00 грн. та 29.08.2023 9 314,0 грн. Також зазначено, що в період навчання ОСОБА_8 проявив себе як активний та старанний учень на заняттях, згідно його віку, володіння англійською мовою визначається, як вище середнього, результат фінального тестування 80В. Наголошується, що в зазначений період батько, ОСОБА_11 , не цікавився досягненнями учня, лише повідомляв про відсутність студента на заняттях, на повідомлення щодо невиконаних завдань студентом пан ОСОБА_11 не реагував.
Згідно відповіді фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 від 18.09.2024 року на адвокатський запит ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 навчається в академії STUDY.UA з 13 листопада 2023 року по програмі Wonderful World 3 рівня Elementary Strong (A1+CEFR); договір про надання освітніх послуг малолітньому ОСОБА_13 укладав батько ОСОБА_3 ; за навчання протягом 13.11.2023 року-29.05.2024 року ОСОБА_2 сплатив 26.05.2023 року 12 210,00 грн. та 30.06.2023 року 12 330,0 грн. Також зазначено, що в період навчання ОСОБА_8 проявив себе як активний та старанний учень на заняттях, згідно його віку, володіння англійською мовою визначається, як вище середнього, результат фінального тестування 80В. Наголошується, що в зазначений період батько, ОСОБА_11 , не цікавився досягненнями учня, лише повідомляв про відсутність студента на заняттях, на повідомлення щодо невиконаних завдань студентом пан ОСОБА_11 не реагував.
Таким чином суд вважає доведеним, що отримання малолітнім ОСОБА_3 освітніх послуг у ТОВ «Новопечерська школа-ліцей І-ІІІ Рівнів» з харчуванням у освітньому закладі та поглиблене вивчення англійської мови викликано особливими освітніми здібностями дитини та ґрунтується на формалізованій згоді відповідача, який до розірвання шлюбу укладав відповідні договори, проводив оплати, а тому відповідач зобов'язаний приймати участь у таких додаткових витратах, які відповідають якнайкращим інтересам дитини, у розмірі 286 529,5 грн. ((253 633,00 грн.+ 22 055,00 грн.+ 251 419,00 грн.+ 21 863,0 грн.+ 24 089 грн.):2=286 529,5 грн.)
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Виходячи з цих обставин, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за дві позовні вимоги в розмірі 2 422,4 грн. (1211,20 грн.х2=2 422,.4 грн.)
Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 45 000,00 (сорок п'ять тисяч) грн. на місяць починаючи з 26.09.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), додаткові витрати на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 286 529,5 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір у сумі 2 422,4 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. А. Усатова