03 березня 2025 року м. Харків Справа № 917/739/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є. , суддя Стойка О.В.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" (вх.№ 3003 П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/739/24 (повний текст складено 09.12.2024, м. Полтава), суддя Ківшик О.В.
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", м. Полтава
про стягнення 715 631 178, 23 грн
02.05.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" про стягнення 715 631 178, 23 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501), з яких 469 985 234,09 грн основна заборгованість, 86 716 963,56 грн - пеня, 27 748 854,16 грн - 3% річних, 131 180 126,42 грн - інфляційні втрати.
Суд ухвалою від 06.05.2024 прийняв зазначену позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/739/24; призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.
03.12.2024 відповідач надав господарському суду зустрічну позовну заяву у справі №917/739/24, відповідно до якої просив суд :
- поновити строк на подання зустрічної позовної заяви;
- прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднати її з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у справі № 917/739/24;
- визнати недійсним Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501), укладений між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/739/24 суд відмовив у поновленні строку на подання зустрічного позову. Зустрічний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" у справі №917/739/24 повернуто заявнику.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем, АТ «ОГС «Полтавагаз» не наведено жодного обгрунтування поважності причин пропущення ним встановленого судом процесуального строку, не надав доказів поважності його пропуску, у зв'язку з чим господарський суд у задоволенні клопотання останнього відмовив.
Також суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" у справі №917/739/24 подана до суду з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України, а отже вказана зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, представник відповідача, Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" адвокат Заліпа Н.Ю через підсистему Електронний звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 року про повернення позовної заяви в справі № 917/739/24 та прийняти нове рішення, яким поновити строк на подання зустрічної позовної заяви та прийняти до розгляду позовну заяву (зустрічний позов) Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501), укладений між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь АТ «Полтавагаз» судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник стверджує, що в даному випадку наявні визначені частиною другою статті 180 ГПК України кваліфікуючи ознаки: обидва позови (первісний і зустрічний) взаємопов'язані, оскільки для того, щоб стверджувати про наявність заборгованості за природний газ згідно умов Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», яка нібито утворилась за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 на загальну суму 715 631 178, 23 грн, ключовими є наявність правових підстав для здійснення постачання природного газу саме згідно вищевказаного договору.
Задоволення заявленого АТ «Полтавагаз» зустрічного позову про визнання недійсним Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 25-1), укладеного між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», в період з 01.01.2022 по 28.02.2022 повністю виключає задоволення позовних вимог за первісним позовом.
У постанові ВС від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги.
Апелянт просить поновити процесуальний строк на подання зустрічного позову, оскільки втрата процесуальної можливості на подання зустрічного позову з причин, які визнано судом першої інстанції поважними, є процедурним поняттям, яке може порушити принцип забезпечення доступу до правосуддя та принцип процесуальної рівноправності сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 у справі №917/739/24 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 витребувані матеріали справи №917/739/24 у Господарського суду Полтавської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги.
13.01.2025 року матеріали справи №917/739/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/739/24 залишено без руху. Зобов'язано скаржника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме до Східного апеляційного господарського суду надати довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень (документи на самопредставництво або адвоката).
У встановлений судом строк на адресу Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій останній надав довіреність та копію свідоцтва адвоката, що свідчить про виконання скаржником вимог ухвали суду від 20.01.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі №917/739/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/739/24. Ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлено позивачу строк до 18.02.2025 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим учасникам справи. Запропоновано учасникам справи в строк до 18.02.2025 включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності) з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч. 4 ст.262 ГПК України.
Зазначену ухвалу надіслано всім учасникам справи в електронні кабінети через систему «Електронний суд» 03.02.2025 о 21:45, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа (а.с.246-248).
Позивач не скористався своїм правом згідно з частиною 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 ст. 263 цього Кодексу не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду також не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п.п.1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч.1 ст.255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Пунктом 6 ч. 1 ст.255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду справи апеляційним господарським судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
02.05.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" про стягнення 715 631 178, 23 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501), з яких 469 985 234,09 грн основна заборгованість, 86 716 963,56 грн- пеня, 27 748 854,16 грн - 3% річних, 131 180 126,42 грн - інфляційні втрати. (а.с. 1-7).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.05.2024 відкрито провадження у справі №917/739/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2024 та встановлено сторонам строки для подання заяви по суті справи.
Відповідачем до суду першої інстанції, 06.05.2024 було подано відзив, за мотивами якого він заперечує проти позову (а.с.52-66).
Позивачем, до суду першої інстанції, 20.05.2024 надано відповідь на відзив.
Відповідачем, 27.05.2024 до суду надав заперечення на відповідь на відзив.
У зв'язку з оповіщенням повітряних тривог 04.06.2024 у місті Полтаві та відсутності технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції через зайнятість заздалегідь заброньованих залів після оголошення відбою повітряної тривоги, судове засідання 04.06.2024 о 10:30 не відбулося.
Суд ухвалою від 04.06.2024 повідомив сторони про призначення підготовчого засідання на 02.07.2024 на 11:00.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 02.07.2024 не відбулося.
Суд ухвалою від 26.08.2024 призначив дату підготовчого засідання на 12.09.2024 на 09:00.
У зв'язку з оповіщенням повітряної тривоги 12.09.2024 у місті Полтаві та відсутності технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції через зайнятість заздалегідь заброньованих залів після оголошення відбою повітряної тривоги, судове засідання 12.09.2024 о 09:00 год не відбулося.
Суд ухвалою від 12.09.2024 повідомив сторони про призначення підготовчого засідання на 08.10.2024 на 11:00.
Протокольною ухвалою від 08.10.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/3971/22, з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.11.2024 року на 10:30.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 05.11.2024 не відбулося.
Суд ухвалою від 11.11.2024 призначив дату розгляду справи по суті 03.12.2024 на 10:30.
03.12.2024 відповідач надав суду за вх. № 2232/24 зустрічну позовну заяву у справі №917/739/24, відповідно до якої просить суд :
- поновити строк на подання зустрічної позовної заяви;
- прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднати її з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у справі № 917/739/24;
- визнати недійсним Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501), укладений між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (а.с.171-188).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/739/24 повернуто зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на підставі ст. 180 ГПК України, оскільки відповідачем був пропущений строк для пред'явлення зустрічної позовної заяви (а.с.195-197).
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до приписів ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» слід погодитися з наступних підстав.
Предметом апеляційного провадження у даній справі є ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України (Melnyk v. Ukraine заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 42 ГПК України передбачено права та обов'язки учасників справи. Зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 1, пункт 3 частини 1 статті 42); учасники справи зобов'язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42).
Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).
Статтею 180 ГПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч.2 цієї статті).
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (ч.4 цієї статті).
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч.5 цієї статті).
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч.6 ст.180 ГПК України).
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику.
Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Таким чином, з урахуванням викладених норм права, зустрічну позовну заяву відповідач мав право подати у строк, встановлений судом, який не може бути меншим, ніж п'ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 904/2739/18.
Так, ухвала Господарського суду Полтавської області від 06.05.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №917/739/24 була доставлена до електронного кабінету відповідача 06.05.2024 о 13:46, про що свідчить довідка про доставку електронного листа ( а.с.42).
Встановлений цією ухвалою процесуальний строк на подання відзиву на позов до 15 днів з дня отримання цієї ухвали сплив 22.05.2024, відзив Відповідач подав 16.05.2024, із зустрічною позовною заявою звернувся лише 03.12.2024.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що зустрічний позов Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" у справі №917/739/24 подано з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 ГПК України.
Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
За приписами статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) у клопотанні про поновлення строку в якості обґрунтування необхідності поновлення строку на подачу зустрічної позовної заяви, посилався лише на норми Господарського процесуального кодексу України, якими регулюється порядок поновлення пропущеного процесуального строку.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, жодних обґрунтувань АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» щодо неможливості подання зустрічної позовної заяви у строк, встановлений законом, поважності та необхідності поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову не наведено. У зв'язку з чим, суд першої інстанції у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви відмовив.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у даному випадку, для подання зустрічного позову у справі, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Зазначена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 922/2825/23, від 18.08.2023 у справі № 32/257-10, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20, від 01.09.2022 у справі № 904/8456/21.
Водночас, як встановлено господарським судом, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» у клопотанні про поновлення пропущеного строку для подачі зустрічної позовної заяви не навело жодного обґрунтування поважності причин пропущення ним встановленого судом процесуального строку, не надало доказів поважності його пропуску.
Крім того, як правильно зауважено судом, питання щодо прийняття зустрічного позову вирішується у підготовчому провадженні (п. 4 ч. 2 ст. 182 ГПК України), а не на стадії розгляду справи по суті, на якій зараз перебуває провадження у даній справі.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» у поновленні процесуального строку на подання зустрічного позову у справі та повернув зустрічний позов з посиланням на приписи статті 180 ГПК України.
Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутися до господарського суду з окремим позовом у загальному порядку.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі стосуються розгляду справи по суті та не спростовують висновку суду першої інстанції щодо встановленої законом процесуальної процедури подачі зустрічної позовної заяви.
У відповідності до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, апеляційну скаргу відповідача, Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/739/24 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 269, 273, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суду,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/739/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі № 917/739/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 03.03.2025.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.В. Стойка