20 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/3490/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,
за участю представників:
від позивача - Підгорний Б.Б. - на підставі довіреності від 02.10.2024;
від відповідача - Маслякова О.М. - на підставі довіреності від 01.01.2025,
розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", м. Харків, (вх.№150 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/3490/24 (суддя Буракова А.М., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 19.12.2024)
за позовом: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", м. Харків,
про стягнення 337650,36грн.,
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" про стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань за договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 в сумі 337650,36грн. за грудень 202 року2 на р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МВФ 351823, код ЄДРПОУ 31557119.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/3490/24 позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за невиконання зобов'язань за договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 в сумі 337650,36 грн. за грудень 2022 року та 4051,81грн. судового збору.
Враховуючи підтвердження наявними в матеріалах справи доказами факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за грудень 2022 року, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/3490/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам щодо відсутності заборгованості за спожиту теплову енергію в грудні 2022 року в сумі 337650,36грн., з підстав повного виконання умов договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/3490/24; встановлено позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 20.02.2025 о 09:00 годині.
06.02.2025 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1746), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/3490/24 залишити без змін.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.02.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/3490/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/3490/24 залишити без змін.
Враховуючи, що представники сторін з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 21.02.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (надалі - теплопостачальна організація) та Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (надалі - споживач) було укладено договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7199/22 (надалі - договір т.1 а.с.26-29), відповідно до умов якого теплопостачальна організація зобов'язувався у період дії цього договору постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживача в обсягах згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляція; гаряче водопостачання (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору ціна цього договору становить 4143973,93грн., ПДВ 828794,79грн., всього 4972768,72грн.
Згідно з пунктом 3.2 договору ціна договору може бути змінена згідно випадків, вказаних у ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (зі змінами).
Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, вказані в цих договорах, відкриті теплопостачальною організацією для кожної категорії з окремими встановленими тарифами, відповідно до цих тарифів, діючих у період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.
Розрахунковим періодом є місяць, за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період (пункт 4.2 договору).
Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що споживач, згідно із постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019 "Про деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" має право здійснювати попередню оплату на строк не більше трьох місяців. У разі здійснення попередньої оплати споживач до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації очікувану вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює:
- до 4-го числа місяця, наступного за рахунковим, при розрахунках за показниками приладів обліку на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт;
- до 18-го числа місяця, наступного за рахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за рахунковим, акту виконаних робіт.
Згідно з пунктом 4.8 договору споживач з 29 числа розрахункового місяця до 1-го числа, наступного за рахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації наступні документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт виконаних робіт по об'єктах, що обладнані приладами обліку.
Споживач з 10 по 15 число місяця, наступного за рахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації наступні документи за розрахунковий період: акт звіряння розрахунків; рахунок-фактуру, акт виконаних робіт по об'єктах, що обладнані приладами обліку. По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (опалення, вентиляція, гаряче водопостачання) згідно з додатком 4 (пункт 5.3 договору).
Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що проектні роботи та встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. Установлення приладів комерційного обліку виконується згідно з узгодженим теплопостачальною організацією проектом на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача. У разі встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів комерційного обліку, враховуються втрати, визначені згідно із схемою балансової належності на дільницях теплової мережі, що перебувають на балансовій належності споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів комерційного обліку.
Відповідно до пункту 5.5 договорів споживач, що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 5 до договору.
Згідно пункту 6.1. договору, споживач зобов'язувався сплачувати вартість спожитої теплової енергії згідно умов та порядку, які передбачені договором.
Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 26.01.2022 і діє в частині поставки теплової енергії по 31.12.2022 включно (згідно ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України), а у частині розрахунків до їх повного здійснення.
Додатковою угодою від 29.12.2022 до договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 (т.1 а.с.31) сторони виклали пункт 3.1 договору в наступній редакції:
"Ціна цього договору становить 3024429,99грн., ПДВ 604886,00грн., всього - 3629315,99грн.".
Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" зазначав, що на підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальному сезоні 2022-2023 здійснював постачання теплової енергії у приміщення споживача, які зазначені в додатку 4 до договору, розташовані за адресами: м. Харків, вул. Пирогова, 4; м. Харків, вул. Матросова, 18-А; м. Харків, Олімпійська, 5; м. Харків, вул. Отакара Яроша, 3-А; м. Харків, проспект Незалежності, 13; м. Харків, вул. Челюскинців, 3; м. Харків, проспект Ювілейний, 54- Б; м. Харків, вул. Конторська, 41; м. Харків, вул. Башкірська, 11.
Станом на момент подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача №17300-3330 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за договором в сумі 337650,36грн., яка утворилася за грудень 2022 року.
Розмір вказаної заборгованості було виявлено у зв'язку із несвоєчасним наданням відповідачем відомостей обліку споживання теплової енергії, та проведеним позивачем у березні 2023 року перерахунком за грудень 2022 року.
Відповідачу було направлено рахунок-фактуру за спожиту теплову енергію від 06.04.2023 (т.1 а.с.25), який останнім сплачено не було, що і стало підставою для звернення 02.10.2024 Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" про стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань за договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 в сумі 337650,36грн. за грудень 2022 року (т.1 а.с.1-46).
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у даній справі позов задоволено повністю (т.1 а.с.139-144).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, з урахуванням приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.
За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 638 Цивільного кодексу України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022, який за своєю правовою природою є договором надання послуг з постачання теплової енергії у виді гарячої води (опалення), та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до положень статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 202, 509, 530 Цивільного кодексу України.
Крім того, судова колегія враховує, що договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 було укладено між сторонами за результатами публічної закупівлі №UA-2022-02-10-005861-c.
Згідно зі статтями 901 та 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Пунктом 1.1 укладеного між сторонами договору передбачено зобов'язання позивача (енергопостачальної організації) постачати теплову енергію у вигляді гарячої води.
Комунальні послуги за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються в тому числі спеціальним Законом України "Про теплопостачання", який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Так, за приписами статті 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України).
Частинами 6 та 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Поняття споживач теплової енергії закріплено в статті 1 Закону України "Про теплопостачання". До споживачів теплової енергії цією статтею віднесено - фізичних або юридичних осіб, які використовують теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Цією ж статтею таж передбачено, що внутрішньобудинкові системи - це мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.
Як було зазначено вище, пунктом 1.2. договору сторони погодили, що теплопостачальна організація зобов'язується у період дії цього договору постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживача в обсягах згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляція; гаряче водопостачання.
Відповідно до пункту 3.1 договору ціна цього договору становить 4143973,93грн., ПДВ 828794,79грн., всього 4972768,72грн.
Згідно з пунктом 3.2 договору ціна договору може бути змінена згідно випадків, вказаних у ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (зі змінами).
Додатковою угодою від 29.12.2022 до договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 сторони виклали пункт 3.1 договору в наступній редакції: "Ціна цього договору становить 3024429,99 грн., ПДВ 604886,00 грн., усього - 3629315,99грн.".
Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 26.01.2022 і діє в частині поставки теплової енергії по 31.12.2022 включно (згідно ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків до їх повного здійснення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі вищевказаного договору та у відповідності до розпоряджень Харківського міського голови в опалювальному сезоні 2022-2023 позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" здійснював постачання теплової енергії у приміщення споживача, які зазначені в додатку 4 до договору, розташовані за адресами: м. Харків, вул. Пирогова, 4; м. Харків, вул. Матросова, 18-А; м. Харків, Олімпійська, 5; м. Харків, вул. Отакара Яроша, 3-А; м. Харків, проспект Незалежності, 13; м. Харків, вул. Челюскинців, 3; м. Харків, проспект Ювілейний, 54- Б; м. Харків, вул. Конторська, 41; м. Харків, вул. Башкірська, 11.
Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач зазначав, що станом на момент подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача №17300-3330 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за договором в сумі 337650,36 грн., яка утворилася за грудень 2022 року.
Розмір вказаної заборгованості було виявлено у зв'язку із несвоєчасним наданням відповідачем відомостей обліку споживання теплової енергії, та проведеним позивачем у березні 2023 року перерахунком за грудень 2022 року.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи відповідач заперечував проти наявності заборгованості за спожиту теплову енергію в грудні 2022 року в сумі 337650,36грн., наголошуючи на повному виконанні умов договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем було додано до матеріалів справи акт звіряння об'єднаний відпуску-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання станом на 01.01.2023, підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств, з якого вбачається: дебіторська заборгованість 0,00грн., кредиторська заборгованість "-267,31грн." (а.с.80).
Судова колегія звертає увагу на те, що з вказаного акту, який фактично складений після закінчення строку дії договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 (31.12.2022), не вбачається заборгованості відповідача у заявленому позивачем розмірі (337650,36грн.).
В контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.12.2024 у справі №915/357/23, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.
Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 19.09.2019 у справі №910/14566/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17.
На підтвердження інформації викладеної в акті звіряння станом на 01.01.2023, відповідачем було додано до матеріалів справи платіжні доручення: №1061 від 05.04.2022 на суму 101553,27грн., №1062 від 05.04.2022 на суму 1120629,75грн., №1176 від 19.04.2022 на суму 720543,52грн., №2520 від 23.05.2022 на суму 575231,13грн., №2889 від 09.06.2022 на суму 3014,65грн., №3620 від 11.07.2022 на суму 12886,72грн., №378197 від 07.12.2022 на суму 378197,00грн., №9518 від 16.12.2022 на суму 22051,76грн., №9739 від 22.12.2022 на суму 695208,19грн.,
Загальна сума проведених відповідачем оплат становить 3629315,99грн.
Отже, вказані платіжні документи підтверджують виконання відповідачем в повному обсязі свого обов'язку з оплати поставленої позивачем теплової енергії в гарячій воді за договором в період його дії відповідно до погодженої сторонами ціни визначеної пунктом 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 29.12.2022), згідно якого ціна становить 3024429,99 грн., ПДВ 604886,00 грн., всього - 3629315,99грн.
Колегія суддів також враховує, що умовами укладеного між сторонами договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 (укладеного за результатами публічної закупівлі) не передбачено збільшення ціни.
Між сторонами жодним чином не врегульовано питання надання послуг, вартість яких перевищує погоджену в договорі ціну.
Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що істотні умови договору про закупівлю (до яких, зокрема, належить ціна) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Позивачем не доведено наявності випадків, передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", для збільшення ціни договору.
Доказів укладення відповідних додаткових угод матеріали справи не містять.
Судова колегія звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач наголошував на тому, що пред'явлена до стягнення з відповідача заборгованість виникла виключно на підставі договору №7199/22 від 21.02.2022., який згідно пунктом 10.1. поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 26.01.2022 по 31.12.2022 включно.
Проте, з наданих позивачем до матеріалів справи розрахунків вбачається, що нарахування за грудень 2022 були проведені позивачем в березні 2023, тобто поза межами періоду дії договору №7199/22 від 21.02.2022.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення з відповідача заборгованості за невиконання зобов'язань за договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №7199/22 від 21.02.2022 в сумі 337650,36грн. за грудень 2022 року, оскільки станом на момент вирішення даного спору заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 31 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських судів про якість судових рішень, щоб мати ознаки високої якості, судове рішення повинно сприйматися сторонами по справі та суспільством у цілому як результат правильного застосування юридичних норм, справедливого судового процесу та належної оцінці фактів, а також як таке, що може бути ефективно виконаним. Лише в цьому випадку сторони будуть упевнені, що їхню справу розглянуто й вирішено належним чином, а громадськість сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної злагоди.
Пунктом 38 Висновку визначено, що при викладені мотивів прийняття рішення слід відповісти на аргументи сторін, тобто окремий пункт вимог та аргументи захисту. Це є важливою гарантією, яка дає можливість сторонам переконатись в тому, що їхні доводи були вивчені, а отже, суддя взяв їх до уваги.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та ухваленні оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть даного спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/3490/24 скасуванню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, судова колегія керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає витрати за подання апеляційної скарги на позивача.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/3490/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, код ЄДРПОУ 38494108) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 6078,00грн.
Повна постанова складена 03.03.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий