Справа №760/11232/24 1-кп/760/2140/25
17 лютого 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: судді - ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
провівши в приміщенні суду судове засідання у кримінальному провадженні, що зареєстроване в ЄРДР від 20.02.2024 року за № 12024100090000499, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, -
за участю: прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження, що зареєстроване в ЄРДР 20.02.2024 року за № 12024100090000499, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України.
В судовому засідання, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження за № 12024100090000499 від 20.02.2024 року, за фактом вчинення ОСОБА_3 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, у зв'язку із внесенням змін до чинного законодавства.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання, заявлене захисником, вказавши що має також аналогічне клопотання про часткове закриття провадження, в частині обвинувачення за епізодом від 16.03.2024, у зв'язку із внесенням змін до чинного законодавства.
Обвинувачений ОСОБА_3 із заявленим клопотанням свого захисника погоджується.
Судом встановлено, що, ОСОБА_3 , 16.03.2024, приблизно о 04:30 годин, в період дії воєнного стану, з метою таємного викрадення чужого майна на території Солом'янського району м. Києва вийшов зі свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 на вулицю та попрямував до будинку АДРЕСА_2 .
Проходячи повз будинок, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 помітив відкриті двері у під'їзд в який він вирішив зайти. Увійшовши до під'їзду, ОСОБА_3 побачив, що на першому поверсі в середині під'їзду розміщено металеву конструкцію, яка закрита на замок, в середині якої знаходиться масляний обігрівач марки «Saturn» ST-041258, в ході чого, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, в ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення діючи умисно, ОСОБА_3 приблизно о 04:47 годині, пройшов у вказаний вище під'їзд впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, усвідомлюючи настання негативних наслідків для потерпілого у вигляді завдання майнових збитків, дістав з власного рюкзака монтувальний (монтажний) лом, який заздалегідь приготував для вчинення кримінального правопорушення, з метою безперешкодного вчинення крадіжки поєднаної з проникненням у сховище, та о 04:59 зламав замок дверей до металевої конструкції, звільнивши тим самим доступ до вищевказаного масляного обігрівача марки «Saturn» ST-041258, після чого 0 05:13 взяв до своїх рук вказаний масляний обігрівач марки «Saturn» ST-041258, який належить ОСОБА_6 вартістю 1200 гривень та вийшов з ним на вулицю, тим самим повторно таємно викравши чуже майно в період воєнного стану.
В подальшому, ОСОБА_3 , утримуючи таємно викрадене чуже майно при собі, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись в подальшому викраденим на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1200 гривень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні під час судового розгляду не заявлено.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч. 1 ст. 5 КК України, згідно якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП.
Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (станом на день вчинення кримінального правопорушення 16.03.2024 для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна мала перевищувати 3 028 грн. 00 коп.).
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 інкримінується вчинення крадіжки майна на суму 1 200 грн. 00 коп., тобто встановлена досудовим розслідуванням заподіяна шкода обвинуваченим не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян. Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого обвинуваченим ОСОБА_3 майна становить 1200 грн, тобто ця сума є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України № 3886-ІХ та положень ПК України настає кримінальна відповідальність.
З урахуванням наведеного вище не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
У зв'язку із чим, інкриміноване особі у межах кримінального провадження викрадення чужого майна (крадіжка) на суму до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень, що посягають на власність, та такі діяння не є кримінально караними відповідно до диспозицій частин статті 185 КК України.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 185 Кримінального Кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000499 від 20.02.2024 року в частині обвинувачення за епізодом від 16.03.2024, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію ухвали суду надіслати до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві для вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1