Справа № 760/22675/24
Провадження 2-а/760/74/25
03 березня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Омельян Я.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 4 роти 1 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Третяка Всеволода Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до поліцейського 2 взводу 4 роти 1 батальйону ПІ в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Третяка В.С., Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2864793 від 19 серпня 2024 року, винесену поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Третяком В.С. за ч.4 ст.126 КУпАП, стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19 серпня 2024 року поліцейський 2 взводу 4 роти 1 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Третяк В.С. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2864793, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 19 серпня 2024 року о 09 год. 03 хв. в с. Шкарівка траса АД Р-04 112 км керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування Верховним Судом колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду справа №358/469/16-к від 17 липня 2024 року, чим порушив п.2.1а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в ній відсутні належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, поліцейський не проінформував позивача про причину зупинки у відповідності до ст.35 Закону України «Про національну поліцію».
Зазначає, що в його діях відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб'єктивна та об'єктивна сторони вищевказаного складу адміністративного правопорушення.
Так, постановою Верховного Суду №358/469/16-к від 17.07.2024 на підставі ст.75 КК ОСОБА_1 було звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Щодо додаткового покарання у вигляді позбавлення керуванням транспортним засобом зазначено не було.
Після судового розгляду колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Під час оголошення постанови Верховного Суду він почув, що був звільнений від відбування покарання з випробуванням та подумав, що був звільнений як від основного, так і від додаткового покарання. Повний текст постанови йому не надходив. Так само за місцем проживання йому не надходило повідомлення про виклик від інспектора пенітенціарної служби, так само і не надходив лист-вимога про необхідність здачі посвідчення водія.
Таким чином до моменту зупинки його відповідачем і повідомлення, що він був позбавлений права керування, позивач не знав, що не був звільнений від додаткового покарання на підставі ст.75 КК України.
За таких обставин в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, а саме умисел, оскільки позивач був впевнений, що постановою Верховного Суду мене було звільнено від відбування як основного, так і додаткового покарань.
3 огляду на вищевикладене винних умисних дій позивач не вчиняв, не усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, не передбачав її шкідливі наслідки і не бажав настання цих наслідків.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24 жовтня 2024 року від представника Департаменту патрульної поліції - Коляди В.Г. надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень вказав, що о 9 годині 03 хвилині згідно ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб «Nissan Rouge», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , згідно п.3 ст.35 Закону України про «Національну поліцію, а саме: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об?єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Після зупинки транспортного засобу інспектор попросив водія пред?явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб на що водій відповів, що посвідчення водія при собі він не має так як залишив його в іншій машині, а в додатку «Дія» вони з невідомих причин зникли, хоча на питання «чи відтворювались вони в додатку до цього моменту?» водій сказав «начеб-то так, але десь зникли, не знаю чого». Перевіривши дані водія по Інформаційному порталу Національної поліції було встановлено, що в нього вилучено посвідчення водія. Перевіривши з «Єдиного Реєстру Судових Рішень» було вияснено, що саме 05.10.2024 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 Кримінального Кодексу України та останнього було позбавлено права керування транспортними засобами, рішення Богуславського районного суду від 05.10.2024 року, яке набрало законної сили від 26.02.2024 року справа №358/469/16-к.
Після чого поліцейський повідомив водію, що є рішення суду від 17.07.2024 року за ч.2 ст.286 Кримінального Кодексу України, яке набрало законної сили, яким позивача позбавили права керування, на що останній зазначив, що він перебував особисто на судовому засіданні, був ознайомлений з рішенням, від 17.07.2024 року, але там не казали, що він позбавлений права керування, і йому пробація «не дзвонила».
О 09 годині 37 хвилині поліцейським було оголошено про початок розгляду справи який в подальшому проведений без порушень, а згідно чинного законодавства, зачитує права позивачу передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, які для позивача були зрозумілі і на питання чи бажає позивач скористатися якимись правами, на що останній відмовився, та не побажав ними користуватися, після чого було винесено постанову про адміністративне правопорушення та вручену позивачу під підпис.
Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення позивача, поліцейський, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. Після чого позивача було ознайомлено з винесеною постановою та повідомлено порядок оскарження постанови, та наслідки її невиконання, передбачені ст.307, 308 КУпАП.
У позовній заяві позивач заперечує рішення суду, яким його було притягнуто до кримінальної відповідальності та позбавлено права керування транспортними засобами, однак вивчаючи матеріали справи було встановлено, що від 05.10.2020 року, яке набрало законної сили від 26.02.2024 року №358/469/16-к Богуславський районний суд постановив притягнути позивача ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності та визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначити йому покарання у виді 5 позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Та вже 17 липня 2024 року Київським апеляційним судом було прийнято рішення за номером справи №358/469/16-к щодо позивача звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. І в заключній частині вказано «В іншій частині судові рішення залишити без зміни».
Тобто, позивач на момент зупинки транспортного засобу, а саме 19 серпня 2024 року був позбавлений права керування на 2 роки починаючи з 26 лютого 2024 року.
Вважає, що твердження позивача про нерозуміння обставин справи та з яких підстав він в позбавленим у праві керування транспортним засобом є хибними.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в позовній заяві, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Встановлено, що 19 серпня 2024 року інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП рядовим поліції Третяком В.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2864793 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 20400 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 19 серпня 2024 року о 09 год. 03 хв. у с. Шкарівка Траса АД Р-04 112 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування Верховним Судом колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду справа №358/469/16-к від 17 липня 2024 року, чим порушив п.2.1.а ПДР. У п.7 постанови зазначено, що до неї додається відео з Бк Моторола 476392, відео з відео реєстратора 70mai_d06_b5af.
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає постанову необґрунтованою та незаконною, через відсутність події та склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга і четверта статті 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.2, ч.4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Згідно з п.1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
За вимогами п.п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз.4 п.24 постанови).
Встановлено, що вироком Богуславського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року у справі №358/469/16-к визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Постановою Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі №358/469/16-к вирок Богуславського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 змінено. На підставі ст.75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Покладено на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 КК: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. В іншій частині судові рішення залишено без зміни.
За даними Єдиного державного реєстру вирок Богуславського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року набрав законної сили 26 лютого 2024 року та станом на 19 серпня 2024 року не вичерпав свою дію.
В постанові Верховного Сулу зазначено, що судовий розгляд здійснювався за участю засудженого ОСОБА_1 та його захисника Іщенко Ю.А., що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 та його захисника про наявність вказаної постанови та її змісту.
Суд не приймає доводи позивача про його необізнаність щодо залишення в силі вироку суду в частині додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки вступна та резолютивна частина постанови Верховного суду викладена наступним чином: «вирок Богуславського районного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 змінено. На підставі ст.75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Покладено на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 КК: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. В іншій частині судові рішення залишено без зміни», зі змістом якої був ознайомлений позивач та його захисник в судовому засіданні 17 липня 2024 року.
Крім того, в п.7 оскаржуваної постанови наявне посилання на відео з Бк 476392 та відео з відео реєстратора 70mai_d06_b5af, які долучено до відзиву Департаменту патрульної поліції.
Наведене спростовує посилання позивача щодо відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення.
Означений відеозапис, у сукупності з постановою серії ЕНА №2864793 від 19 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП підтверджують керування позивачем транспортним засобом Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_2 , 19 грудня 2024 року о 09:03 у с. Шкарівка Траса АД Р-04 112 км.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що на час прийняття оскаржуваної постанови позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, про що був обізнаним та усвідомлював, здійснюючи дії щодо керування автомобілем після ухвалення відповідного судового рішення щодо позбавлення його права керування транспортними засобами.
Строк позбавлення права керування транспортним засобом на момент зупинки автомобіля позивача 19 серпня 2024 року не закінчився, що свідчить про правомірність дій поліцейського під час прийняття постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а тому постанова прийнята з дотриманням положень діючого законодавства України.
З огляду на те, що правопорушення, передбачене частиною 4 ст.126 КУпАП, належить до правопорушень з формальним складом, суд приходить до висновку, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами утворює склад правопорушення, визначений у цій статті.
Факт позбавлення позивача правом керування транспортними засобами підтверджується згаданими вище судовими рішеннями та не заперечується учасниками справи. Окрім того, матеріали справи не містять заперечень того, що позивач керував транспортним засобом до його зупинки працівниками поліції.
Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та не можуть бути тими обставинами, що звільняють його від відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на вказані норми та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 4 роти 1 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Третяка Всеволода Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - поліцейський 2 взводу 4 роти 1 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Третяк Всеволод Сергійович, місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 20;
відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 4010864.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова