Справа №760/956/25 1-кс/760/1558/25
27 січня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12025100090000064 від 12.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12025100090000064 від 12.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Солом?янського управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінально провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування №12025100090000064 від 12.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Як зазначається у клопотанні, досудовим розслідуванням установлено, що 11.01.2025 приблизно о 16 годині 50 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем "Audi А3", р.н. НОМЕР_1 , рухаючись крайньою лівою смугою проїзно частини вул. Вадима Гетьмана у м. Києві,, на нерегульованому перехресті з вул. Тихого, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перетинав проїжджу частину вул. Гетьмана по нерегульованому пішохідному переходу (вимкнені пішохідні світлофори). Внаслідок ДТП пішохода ОСОБА_5 із тілесними ушкодженнями було госпіталізовано до КНП «КМКЛ № 17».
Прокурор зазначив, що під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.01.2025 слідчим проведено поверхневий огляд автомобіля та зафіксовано на транспортному засобі марки "Audi А3", р.н. НОМЕР_1 , механічні пошкодження, утворення яких знаходиться в причинно-наслідковому зв?язку із вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою, а тому вказаний транспортний засіб є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
При проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди слідчим було тимчасово вилучено транспортний засіб марки "Audi А3", р.н. НОМЕР_1 , та передано до майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б.
13.01.2025 транспортний засіб марки "Audi A3", р.н. НОМЕР_2 кузов № НОМЕР_3 , 2019 року випуску, чорного кольору, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025100090000064 від 12.01.2025 було визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.
Прокурор вказав, що з метою перевірки технічного стану автомобіля марки "Audi A3", р.н. НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_3 , у кримінальному провадженні необхідно призначити автотехнічну експертизу технічного стану вказаного автомобіля. Крім того в ході проведення досудового розслідування може виникнути необхідність у призначення інших експертиз для проведення яких потрібно надати експертам зазначений транспортний засіб.
Прокурор пояснив, що автомобіль "Audi А3", р.н. НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_3 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, що є підставою для його арешту - тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.
На підставі викладеного, просить слідчого суддю накласти ареш на майно - автомобіль "Audi А3", р.н. НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_3 , 2019 року випуску.
Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі.
Від адвоката власника майна надійшла заява про розгляд клопотання про арешт без їх участі.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку, виходячи з такого.
Відповідно до чч.1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Як передбачено ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Згідно з ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з чч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального провадження за №12025100090000064 від 12.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
11.01.2025 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди слідчим було тимчасово вилучено транспортний засіб марки "Audi А3", р.н. НОМЕР_1 , та передано до майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б.
Клопотання слідчого про арешт майна подано з метою забезпечення збереження речових доказів. Отже, виходячи з вимог ч.3 ст.170 КПК України арешт з цією метою накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до постанови старшого слідчого про визнання предметів речовими доказамив від 13.01.2025 транспортний засіб марки "Audi А3", р.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказам в кримінальному провадженні №12025100090000064 від 12.01.2025.
З урахуванням вищенаведеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором було доведено, що вилучений 11.01.2025 під час проведення огляду місця транспортний засіб марки "Audi А3", р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме критеріям об'єкту, що зберіг на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 1 ст.173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання слідчого/прокурора про арешт цього майна.
Виходячи з матеріалів клопотання та пояснень сторін, слідчий суддя вважає доведеним існування обставин, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя також вважає доведеним необхідність такого арешту на час проведення експертизи, зокрема, з урахуванням постанови слідчого про визнання речових доказів, наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя також вважає доведеним розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідків арешту майна завданням кримінального провадження. Втручання держави в право на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
З урахування вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на вилучений 11.01.2025 під час проведення огляду місця дорожньо - транспортної пригоди автомобіль марки "Audi A3", р.н. НОМЕР_2 кузов № НОМЕР_3 , 2019 року випуску, чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , на час проведення експертизи.
Відтак, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на вилучений 11.01.2025 під час проведення огляду місця дорожньо - транспортної пригоди автомобіль марки "Audi A3", р.н. НОМЕР_2 кузов № НОМЕР_3 , 2019 року випуску, чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , на час проведення експертизи.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1