Справа № 760/9613/24
Провадження 2-а/760/57/25
03 березня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Омельян Я.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії БАД №032968 від 11 квітня 2024 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, в якому просить суд скасувати постанову серії БАД №032968 від 11 квітня 2024 року, складену відносно ОСОБА_1 , а адміністративну справу закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 11 квітня 2024 року приблизно о 12:40 год. ОСОБА_1 знаходився в автомобілі який стояв на узбіччі по вул Максима Кривоноса, 25 в м. Києві (автомобіль Honda civic, реєстраційний номер НОМЕР_1 ). В районі будинку №25 по вищевказаній вулиці, до нього підішли співробітники патрульної поліції. Співробітники поліції УПП в м. Києві ДПП, почали звинувачувати його в тому що він ніби то порушив ПДР виїхавши на полосу руху громадського транспорту, хоча автомобіль не рухався знаходився на узбіччі а на даному відрізку дороги по вул. Максима Кривоноса такої смуги, як смуга для громадського транспорту, не було. Пояснивши поліцейським що вінні чого не порушував, попросив останніх надати йому докази скоєння адміністративного правопорушення але зі слів поліцейських таких доказів у них не було, а сам факт порушення ПДР він бачив особисто і його напарник по екіпажу теж це бачив і може це підтвердити. Розуміючи що дії поліцейського протизаконні і подальші вимоги надати йому документи протиправні і не обґрунтовані під тиском і погрозою затримання його для встановлення особи і евакуації транспортного засобу, він назвав йому свої данні (ПІБ, дату і місце народження, адресу проживання). Після перевірки наданих даних поліцейським було з'ясовано що відносно ОСОБА_1 було складено протокол і прийнято постанову про позбавлення мене прав керування транспортним засобом строком на один рік та стягнення штрафу за ч.1 ст.130 КУпАП. Дану постанову суду позивачем було оскаржено. Поліцейський повідомив, що рішення суду першої інстанції залишено Апеляційною інстанцією без змін і воно набрало законної сили. Але рішення Апеляційної інстанції він не отримував і тому не знав що рішення набрало законної. Але в супереч незаконного і безпідставного відкриття адміністративної справи, вимог про надання документів, не надання доказів що підтверджують скоєння ним адміністративного правопорушення, яке б надавало право скласти відносно нього постанову про адміністративне правопорушення, повідомлення про скоєння ним одного правопорушення складено постанову відносно іншого (за нібито виїзд на полосу руху громадського транспорту) не надання будь яких доказів на підтвердження порушення ним ПДР, останнім було складено постанову БАД №032968 від 11.04.2024 року та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Вважає що вищезазначені дії представників УПП в м. Києві ДПП неправомірні та упередженні, обставини які встановлювались при розгляді адміністративної справи не відповідають дійсності а постанову БАД № 032968 складено протиправно і вона підлягає скасуванню.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 23 квітня 2024 року головуючим суддею визначено Аксьонову Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва 24 квітня 2024 року вищевказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
06 травня 2024 року позивачем подано до суду позовну заяву в новій редакції, в якій позивач відповідачем зазначив Департамент патрульної поліції, та у якій просить скасувати постанову серії БАД №032968 від 11 квітня 2024 року, складену відносно ОСОБА_1 , а адміністративну справу закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 травня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15 травня 2024 року від представника Департаменту патрульної поліції - Сокирко Г.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказала, що 11 квітня 2024 року о 12:40 під час здійснення патрулювання Солом'янського району було помічено транспортний засіб Позивача, який здійснював рух по смузі громадського транспорту. Зупинку було здійснено на вул. Максима Кривоноса, біля будинку 25. Після зупинки (саме зупинки) інспектор підійшов до транспортного засобу: представився, назвав причину зупинки та запропонував водієві надати документи на право керування транспортним засобом. На 13 с. відео водій зазначив «Я ж повертав» (Тобто підтвердив те, що він рухався на даному ТЗ). Водій не погоджувався з порушенням ним правил дорожнього руху, але ніяким чином не заперечував здійснення ним керування даним транспортним засобом, як зазначає в позові, а саме те, що він був припаркованим, і рух не здійснював. На 06 хв. 26 сек. інспектор просить водія, щоб той перепаркував свій ТЗ, оскільки автомобілі заважають іншим учасникам руху, на що водій погоджується і здійснює рух на транспортному засобі. Водій довгий період часу «не міг знайти» своє посвідчення водія, аргументуючи тим, що «Дія» працює недоречно, а документ кудись зник, зазначив, що оригіналу не має при собі. Інспектор надавши час водієві на можливість знайти документи, направився до свого транспортного засобу для встановлення особи. У даного екіпажу був відсутній службовий планшет, тому встановлення особи здійснювалось через Чергову частину управління патрульної поліції у м. Києві. Інспекторам в телефонному режимі було повідомлено, що даний водій позбавлений права керування. Перевіривши надану інформацію через Єдиний державний реєстр судових рішень було встановлено, що Рішенням Святошинського районного суду у справі № 759/1889/23 ОСОБА_1 був позбавлений права керування строком на один рік, Постановою Київського апеляційного суду у справі 759/1889/23 від 19.02.2024 рішення суду першої інстанції залишено в силі. Водій наголошував на тому, що він не знав, що апеляція розглянула апеляційну скаргу, тому постанова не вступила в силу. Але позивач ОСОБА_1 був присутній в засіданні на розгляді справи № 759/1889/23 (В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити., тим самим вводив в оману інспекторів. Таким чином, відповідач під час винесення постанови керувався безпосередньо законом і своїм внутрішнім переконанням. Зазначаю, що після виявлення порушення правил дорожнього руху, інспектор відреагував на порушення, здійснив зупинку ТЗ Позивача (водія),представився, назвав причину зупинки, встановив причини і умови вчиненого правопорушення.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в позовній заяві, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Встановлено, що 11 квітня 2024 року інспектором 3 роти 2 батальйону полку 1 УПП в м. Києві лейтенантом поліції Коберником В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №032968 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 20400 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 11 квітня 2024 року о 12 год. 40 хв. у м. Києві по просп. В. Лобановського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Civic, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування транспортним засобом Святошинським районним судом м. Києва у справі №15646/41/11/4-2023 від 17 листопада 2023 року, чим порушив п.2.1.а ПДР. У п.7 постанови зазначено, що до неї додається відео бк 475451.
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає постанову необґрунтованою та незаконною, через відсутність події та склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга і четверта статті 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.2, ч.4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Згідно з п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
За вимогами п.п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз.4 п.24 постанови).
Встановлено, що постановою Свяошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року у справі №759/1889/23 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року у справі №759/1889/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року залишено без змін. Апеляційний суд встановив, що розгляд справи відбувся за участі ОСОБА_1 та його захисника, тобто копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності захисник отримав в момент її проголошення.
За даними Єдиного державного реєстру судових постанова набрала законної сили 19 лютого 2024 року та станом на 11 квітня 2024 року не вичерпала свою дію.
До того ж, ОСОБА_1 було подано касаційну скаргу на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року у справі №759/1889/23 про притягнення до адміністративної відповідальності, однак ухвалою від 28 березня 2024 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Крім того, в п.7 оскаржуваної постанови наявне посилання на відео 475451, яке долучено до відзиву Департаменту патрульної поліції.
Так із наданого представником відповідача відеозапису встановлено, що позивач не погоджувався із порушенням ним Правил дорожнього руху, однак не заперечував сам факт керування ним транспортним засобом, до того ж, на вимогу перепаркував транспортний засіб, тобто здійснив рух транспортним засобом (06:26 хв. відеозапису).
Наведене спростовує посилання позивача щодо відсутності доказів керування ним транспортним засобом.
Означений відеозапис, у сукупності з постановою серії БАД №32968 від 11 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, підтверджують керування позивачем транспортним засобом Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , 29 грудня 2024 року о 12 год. 40 хв.
Одночасно, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що вимога поліцейського про пред'явлення документів на право керування транспортним засобом є неправомірною, оскільки поліцейським не задокументовано факт порушення водієм правил дорожнього руху.
Так, Верховний суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі №127/19283/17 від 25 вересня 2019 року зробив висновок, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Також, не заслуговує на увагу твердження позивача про те, що в постанові інспектор посилається на рішення Святошинського районного суду від 17 листопада 2023 року №15646/41/11/4-2023, однак в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова від 17 листопада 2023 року з таким номером справи відсутня.
Як встановлено судом, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом, при цьому був позбавлений права керування ТЗ Святошинським районним судом м. Києва №15646/41/4-2023 від 17 листопада 2023 року. Проте з доданого представником відповідача відзиву та згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що позивача було позбавлено права керування постановою Святошинського районного суду м. Києва №759/1889/23 від 07 листопада 2023 року.
Відтак, на переконання суду зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильних даних щодо номеру справи та дати рішення, яким позивача було позбавлено права керування транспортним засобом, не спростовує порушення позивачем вимог п.2.1а ПДР Правил Дорожнього руху, та є опискою.
Аналогічна правова позиція щодо неточностей у постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №537/1214/17 (провадження №К/9901/17897/18) та у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №459/1801/17 (провадження №К/9901/21710/18).
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що на час прийняття оскаржуваної постанови позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, про що був обізнаним та усвідомлював, здійснюючи дії щодо керування автомобілем після ухвалення відповідного судового рішення щодо позбавлення його права керування транспортними засобами.
Строк позбавлення права керування транспортним засобом на момент зупинки автомобіля позивача 11 квітня 2024 року не закінчився, що свідчить про правомірність дій поліцейського під час прийняття постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а тому постанова прийнята з дотриманням положень діючого законодавства України.
З огляду на те, що правопорушення, передбачене частиною 4 ст.126 КУпАП, належить до правопорушень з формальним складом, суд приходить до висновку, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами утворює склад правопорушення, визначений у цій статті.
Факт позбавлення позивача правом керування транспортними засобами підтверджується згаданими вище судовими рішеннями та не заперечується учасниками справи.
Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та не можуть бути тими обставинами, що звільняють його від відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на вказані норми та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії БАД №032968 від 11 квітня 2024 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова