СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1196/25
ун. № 759/4055/25
27 лютого 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане у кримінальному провадженні за №12023000000001363 від 20.07.2023, про зміну підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт,
У провадження Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Вказане клопотання обґрунтовується тим, що ГСУ НП України проводиться досудове розслідування за № 12023000000001363 від 20.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України.
10.07.2024 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 05.09.2024. В подальшому, неодноразово було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній раз ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва 23.01.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24.03.2025. 22.11.2024 ухвалою Святошинського районного суду міста Києва строк досудового розслідування продовжено до 12 місяців, тобто до 08.07.2025 включно.
При цьому, строк досудового розслідування було продовжено з тих підстав, що потребує додаткового часу проведення та завершення процесуальних та слідчих дій, а саме у провадженні необхідно: провести слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії направлені на встановлення всіх учасників злочинної організації; провести розсекречування протоколів раніше проведених негласних слідчих (розшукових дій) та долучити їх до матеріалів кримінального провадження; провести огляд всіх речей та предметів, вилучених під час проведення обшуків у даному кримінальному провадженні, провести аналіз наявної в них інформації; отримати тимчасовий доступ до документів - інформації, що перебуває у володінні операторів мобільного зв?язку, провести аналіз отриманої інформації, встановити телефонні з?єднання підозрюваних під час підготовки та вчинення кримінальних правопорушень; отримати тимчасовий доступ до банківських справ, рахунки яких використовувалися учасниками злочинної організації для перерахування отриманих від злочинів коштів; призначити відповідні експертизи; отримати висновки раніше призначених портретних, балістичних, судово-технічних, комп?ютерно - технічних експертиз, експертиз матеріалів, речовин та виробів; за необхідності провести одночасні допити між підозрюваними та іншими учасниками кримінального провадження; встановити свідків та допитати їх з приводу відомих обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, зокрема осіб які залучалися учасниками злочинної організації для реєстрації їх керівниками підприємств, використаних для вчинення злочинів; визначити кількість кримінальних правопорушень, до вчинення яких причетні учасники злочинної організації, вирішити питання про їх об?єднання в одному провадженні; повідомити підозрюваних про зміну раніше повідомленої підозри, у якій вказати всі кримінальні правопорушення, докази про причетність до яких будуть отримані під час досудового розслідування; провести інші процесуальні, слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні; з урахуванням зібраних матеріалів та доказів у кримінальному провадженні вирішити питання щодо остаточної кваліфікації дій підозрюваних; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Разом з тим, підозрювана зі спливом часу вже не має об?єктивної можливості вливати чи перешкоджати кримінальному провадженню.
Зокрема, кримінальне провадження №12023000000001363 було розпочато ще 20.07.2023, тобто вже більше півтори роки триває досудове розслідування, тривалий час ОСОБА_4 утримується під вартою. Більш того, ОСОБА_4 співпрацює з органом досудового розслідування та надала покази з приводу пред?явленої їй підозри. Також, ОСОБА_4 не зможе жодним чином перешкодити провести слідчому розсекречування протоколів раніше проведених негласних слідчих (розшукових дій) та долучити їх до матеріалів кримінального провадження. А тому будь-який ризик впливу на ці слідчі дії відсутній, і вони залежать виключно і лише від самого слідчого. Також, ОСОБА_4 не зможе жодним чином вплинути чи перешкодити: провести огляд всіх речей та предметів, вилучених під час проведення обшуків у даному кримінальному провадженні, провести аналіз наявної в них інформації; отримати тимчасовий доступ до документів - інформації, що перебуває у володінні операторів мобільного зв?язку, провести аналіз отриманої інформації, встановити телефонні з?єднання підозрюваних під час підготовки та вчинення кримінальних правопорушень; отримати тимчасовий доступ до банківських справ, рахунки яких використовувалися учасниками злочинної організації для перерахування отриманих від злочинів коштів; призначити відповідні експертизи; провести додаткові допити потерпілих; отримати висновки раніше призначених експертиз, експертиз матеріалів, речовин та виробів. Всі ці слідчі дії можуть бути проведені, якщо ОСОБА_4 перебуватиме під домашнім арештом, і це не призведе до перешкоджанню розслідування кримінального провадження. Також ОСОБА_4 не зможе жодним чином вплинути чи перешкодити проведенню встановленню свідків та допиту їх з приводу відомих обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, зокрема, осіб які залучалися учасниками злочинної організації для реєстрації їх керівниками підприємств, використаних для вчинення злочинів; визначенню кількості кримінальних правопорушень, до вчинення яких причетні учасники злочинної організації, вирішити питання про їх об?єднання в одному провадженні; повідомленню підозрюваних про зміну раніше повідомленої підозри, у якій вказати всі кримінальні правопорушення, докази про причетність до яких будуть отримані під час досудового розслідування; проведенню інших процесуальних, слідчих дій, необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні. Тобто вчинення чи не вчинення органом досудового розслідування вказаних процесуальних дій об?єктивно не залежить від ОСОБА_4 , як і не залежить від того чи перебуватиме вона під вартою чи під домашнім арештом. Такі слідчі дії як: вирішити питання щодо остаточної кваліфікації дій підозрюваних; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування - також не залежать від того чи перебуватиме ОСОБА_4 під вартою чи під домашнім арештом, оскільки складення обвинувального акту залежить виключно від волі самого слідчого, а щодо виконання вимоги ст. 290 КПК України - то в КПК передбачений інший механізм ознайомлення учасників провадження з матеріалами досудового розслідування (ч. 10 ст. 290 КПК України), та не може виправдовуватись триманням особи під вартою.
Таким чином, на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, (якщо вони і мали місце), зменшилися зі спливом часу настільки, що перебування ОСОБА_4 під вартою не виправдовує інтереси досудового розслідування і фактично вже зводяться очікування відбування покарання за вчинення злочинів, за які передбачено покарання від 5 до 12 років. Крім того, адвокат просив звернути увагу на те, що ОСОБА_4 є матір'ю одиначкою, на її утриманні перебуває троє малолітніх дітей, які потребують материнського піклування та значною мірою прив'язані до матері, має батька інваліда ІІ групи та матір пенсіонерку. Також ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судима, що також зменшує ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У судому засіданні захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 , позицію якого підтримала підозрювана ОСОБА_4 , клопотання підтримав та просив задовольнити.
У судовому засіданні прокурор поклався на розсуд суду та зазначив, що на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 існували ряд ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даний час ОСОБА_4 допитана в якості підозрюваної, нею надані покази, які підтверджують її роль в даній злочинній організації, також розкриваються та підтверджуються ролі інших осіб в даній злочинній організації, з урахуванням вказаних показів, та подальшою позицією підозрюваної, яка полягає у співпраці з органом досудового розслідування.
Вислухавши думку сторони захисту та сторони обвинувачення, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Як встановлено в судовому засіданні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва ухвалою від 10.07.2024 підозрюваній ОСОБА_4 з урахуванням того, що ОСОБА_4 висунута обґрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, а також з урахуванням наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Харченко проти України», за якою встановлено порушення вимог п.3 ст. 5 Конвенції щодо надмірного тривалого тримання особи під вартою, а також те, що національні суди не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «І.А. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства ( суду ) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
В рішенні «Тодоров проти України» ЄСПЛ зазначив, що для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Також слідчий суддя приймає до уваги, що підозрювана перебуває під вартою з 08.07.2024, допитана в якості підозрюваної, співпрацює з органом досудового розслідування, має на утриманні трьох малолітніх дітей та батька інваліда ІІ групи, постійне місце проживання, наявність міцних соціальних зв'язків, раніше не судима.
Крім того на даний час не надано жодних належних та допустимих доказів, що у випадку зміни запобіжного заходу підозрювана дійсно буде переховуватися.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваній ОСОБА_4 правопорушення та ймовірність призначення їй суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення її від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Враховуючи вище наведене зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку та зможе запобігти зазначеним ризикам, а тому клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Зазначене відповідає і практиці Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 10.03.2009 року у справі «Биков проти Росії», заява № 4378/02, п. 64, Суд зазначив, що тягар доказування при вирішенні питань щодо продовжуваного позбавлення особи волі не повинен перекладатися на затриману особу, щоб вона доводила б наявність причин, які б виправдовували її звільнення з-під варти (див. постанову Європейського Суду з прав людини від 26.07.2001 року у справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96, § 85).
Відповідно до статті 5 § 3 Конвенції кожному, кого заарештовано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, …має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, завжди повинна бути звільнена з-під варти до суду, якщо тільки держава не може довести, що «є відповідні і достатні» причини, щоб виправдати триваюче тримання під вартою (див. справи Wemhoff v. Germany, рішення від 27 червня 1968 р., Series A № 7, стор. 24-25, п. 12; Yagci and Sargin v. Turkey, рішення від 8 червня 1995 р., Series A № 319-A, п. 52).
По справі «Хайрединов проти України» (38717/04, рішення від 1410.2010 року) Європейський суд по правам людини визнав порушення § 1 ст. 5 Конвенції у зв'язку з обставинами, коли національні органи не надали достатніх підстав для взяття під варту заявника, а суди не розглядали можливість застосування альтернативного запобіжного заходу.
В абз. абз. 2,5 п. 17 Інформаційного листа № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернув увагу судів першої та апеляційної інстанції на те, що суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою. Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Згідно ч. 5 ст. 202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст.176,177,178,181,183,194,201,202,309,395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане у кримінальному провадженні за №12023000000001363 від 20.07.2023, про зміну підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.
Змінити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 24 березня 2025 року включно, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання екстреної медичної допомоги, а також за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 .
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
На підставі п.1 ч.3 ст. 202 КПК України підозрювану ОСОБА_4 негайно доставити до місця проживання і звільнити з-під варти.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 03.03.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1