Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2426/25
26 лютого 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025100070000340, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про арешт майна,
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100070000340, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.02.2025 приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилися за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла словесна сварка на побутовому ґрунті з приводу непорозумінь щодо сумісного проживання в квартирі.
Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, що раптово виник та був спрямований на заподіяння батьку тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 знаходячись в кімнаті вказаної квартири, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи с прямим умислом, наніс три удари руками в область голови від яких останній втратив рівновагу та впав. Після того, як потерпілий впав на ліжко та втратив будь-яку можливість захищати себе, він продовжив завдавати потерпілому близько десяти ударів ногами по тулубу. Після чого ОСОБА_5 розуміючи, що батько не чинить опору, самостійно припинив свої злочинні дії та залишив батька у вказаній кімнаті.
В результаті умисних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_6 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудей та живота з множинними переломами ребер, з ушкодженням пристінкової плеври та розрив печінки, від яких останній помер 16.02.2025 приблизно о 15 год. 00 хв.
Під час проведення огляду місця події 16.02.2025 в період часу з 16 год. 10 хв. по 17 год. 45 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 виявлено та вилучено речові докази, а саме:
- мобільний телефон синього кольору, який поміщено до спеціального пакету №EXP0149087.
- паспорт та військовий квиток на ім'я ОСОБА_6 , який поміщений до спеціального пакету № WAR1225918.
- копію id-паспорта на ім'я ОСОБА_5 , який поміщений до спеціального пакету №RIC2050796.
17.02.2025 слідчим винесено постанову про визнання вказаного майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи, у зв'язку із чим просив задовольнити його у повному обсязі.
Враховуючи специфіку даного кримінального провадження, а також те, що володільцем майна фактично є ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , то судовий розгляд клопотання здійснюється за відсутності його представника.
Заслухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання та всі долучені до нього документи, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду (ч. 5 ст. 237 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
В ході судового розгляду встановлено, що 16.02.2025 слідчим проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено: мобільний телефон синього кольору, який було поміщено до спеціального пакету № EXP0149087; паспорт та військовий квиток на ім'я ОСОБА_6 , поміщена до спеціального пакету № WAR1225918; копію id-паспорта на ім'я ОСОБА_5 , поміщений до спеціального пакету № RIC2050796.
Вилучені в ході огляду місця події речі, в силу положень ч. 2 ст. 168 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.
Слідча суддя зауважує, що клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого в ході обшуку майна подано у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до постанови слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 від 17.02.2025 року, речі, а саме: мобільний телефон синього кольору, який було поміщено до спеціального пакету № EXP0149087; паспорт та військовий квиток на ім'я ОСОБА_6 , поміщена до спеціального пакету № WAR1225918; копія id-паспорта на ім'я ОСОБА_5 , поміщений до спеціального пакету № RIC2050796, виявлені та вилучені під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовими доказами.
При цьому, слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту виключно на мобільний телефон синього кольору, який було поміщено до спеціального пакету №EXP0149087, який належав потерпілому ОСОБА_6 .
Із урахуванням наведеного, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що це майно можливо містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час зазначеного кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним слідча суддя має достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на таке майно, є можливість його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 168, 170, 171, 173, 175, 309, 370 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 ,у кримінальному провадженні № 12025100070000340 від 17.02.2025 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 16.02.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон синього кольору, який було поміщено до спеціального пакету № EXP0149087.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Cлідча суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1