печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8155/25-к
пр. 1-кс-9210/25
28 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , яке подано в інтересах Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів № 1», про скасування арешту майна, -
19.02.2025 року у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , яке подано в інтересах Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів № 1», про скасування арешту майна.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
До призначення розгляду клопотання, 26.02.2025 адвокат ОСОБА_2 , подав заяву про залишення без розгляду вказаного клопотання.
Слідчий суддя дослідивши матеріали провадження та заяву адвоката про залишення клопотання без розгляду, дійшов наступного висновку.
Законодавець вказує, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Наряду з вказаним, Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду до його призначення за заявою адвоката.
Проте, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Разом з тим, частиною 2 статті 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
Виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи викладені обставини та волевиявлення адвоката, враховуючи, що клопотання до розгляду не призначено, приходжу до переконання, що клопотання про скасування арешту майна, підлягає поверненню заявнику, що у відповідності до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26, 201, ч. 2 ст. 185 КПК України, є його правом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 9, 26, 19, 185, 201 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , яке подано в інтересах Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів № 1», про скасування арешту майна - повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1