Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/291/25
Провадження № 2/945/795/25
про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
11 лютого 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2025 року цивільна справа розподілена та передана головуючому судді Павленко І.В.
Суддя, перевіривши матеріали позовної заяви на їх відповідність вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України), встановив таке.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 175 ЦПК України встановлено, шо у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, всупереч цій нормі процесуального законодавства, позивач у позовній заяві не зазначила відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а також реєстраційні номери облікових карток платників податків сторін.
В порушення п. п. 7-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява про розірвання шлюбу також не містить відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вказаних вимог до позовної заяви позивачем не додано належним чином засвідчених копії документів, крім того, не вказано про наявність у позивача оригіналів доданих до позовної заяви документів.
Поміж інше, в позовній заяві позивач зазначає, що 11.06.2009 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб. У шлюбі народилося двоє дітей. Діти проживають разом з позивачем. Шлюбне життя у подружжя не складається, кошти, які чоловік виділяє на дітей не вистачає. Відповідач здоровий, працездатний, а тому може сплачувати аліменти на рівні «1/3» частини з усіх видів заробітку, оскільки працює на ПрАТ «Миколаївцемент» CRH на посаді інженера-технолога та має постійний дохід. Однак, в прохальній частині позовної заяви позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх двох дітей (доньок): ОСОБА_3 , 2009 року народження, та ОСОБА_4 , 2020 року народження, в розмірі «1/4» частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно.
Отже, позивачу слід уточнити позовні вимоги в частині розміру стягнення аліментів на утримання дітей.
Суд роз'яснює позивачу право звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів в порядку наказного провадження, відповідно до Розділу II ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ч. 1 ст. 185, 258, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України: якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Водночас повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Павленко