Справа № 489/9866/24
Номер провадження 2/489/911/25
Ухвала
04 березня 2025 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
без участі сторін,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді належної їй кв. АДРЕСА_1 . На підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.11.1996 вказана квартира належала покійній матері позивача - ОСОБА_3 , його бабусі - ОСОБА_4 , а також його покійному брату - ОСОБА_5 , на праві спільної сумісної власності. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої спадкоємцем першої черги була її донька (мати позивача) ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , спадщину після смерті якого прийняла його мати ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , після смерті якої він у встановленому законом порядку звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проте згідно постанови нотаріуса від 19.05.2024 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в правовстановлюючому документі не визначено частки співвласників у праві власності на спірну квартиру. Позивач вважає, що він є єдиним власником вищезазначеної квартири в порядку спадкування після смерті його матері, яка прийняла спадщину після смерті його бабусі, фактично вступивши у володіння спадковим майном, а також після смерті його брата - будучи зареєстрованою разом із ним на момент відкриття спадщини. При цьому позивач зазначав, що у його померлого брата була донька ОСОБА_6 , 2010 р.н. Однак її мати не заявляла своїх прав на спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки за життя останній забезпечив свою дитину в повному обсязі, в тому числі житлом.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд:
визначити частки у праві спільної сумісної власності на кв. АДРЕСА_1 рівними по 1/3 за кожним із співвласників, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
визнати за ним право власності на кв. АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частку квартири, яка вступила в управління і володіння спадковою 1/3 часткою квартири після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та прийняла спадщину на 1/3 частку квартири після смерті свого сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні; витребувано у ПН Яковлєвої Н.П. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ; витребувано у Другої миколаївської державної нотаріальної контори витяги зі спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувані матеріали надійшли на адресу суду від Другої миколаївської державної нотаріальної контори 16.01.2025.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив. 03.03.2025 від представника позивача адвоката Поповської О.М. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, доказів на підтвердження повноважень Поповської О.М. на представництво інтересів ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучено.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином, від неї 03.03.2025 надійшла заява, згідно якої вона не заперечує проти задоволення позовних вимог. Причини неявки суду не повідомила.
Статтею 189 ЦПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного,своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
За положеннями частини шостої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
З частини сьомої статті 53 ЦПК України слідує, що вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляд справи спочатку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 , який є співвласником кв. АДРЕСА_1 , на час своєї смерті мав малолітню доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Згідно ст.ст. 48, 58 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Сторона має право брати участь в судовому процесі особисто та (або) через представника.
У відповідності до ч. 1 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних осіб захищають в суді відповідно їх батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Враховуючи обставини, що стали відомі на стадії підготовчого розгляду справи, приймаючи до уваги, що підготовче провадження не закінчено, клопотання про заміну відповідача на належного позивачем заявлено не було, з метою захисту прав та законних інтересів (майнових) неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, неповнолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в інтересах якої діє її мати ОСОБА_2 .
Положеннями ст. 177 СК України встановлено, що батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації.
Згідно ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що судом не було розпочато підготовче судове засідання по суті по даній справі, позивачем заявлено вимоги щодо нерухомого майна, які можуть вплинути на права та обов'язки неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської ради.
Окрім викладеного, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред'явленому позову при наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. На позивачеві лежить обов'язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов'язаний виконати покладений на нього законом або договором обов'язок. Законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. За приписами статті 51 ЦПК України може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Керуючись статтями 53, 274, 279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, неповнолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в інтересах якої діє її мати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради (54005, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).
Відкласти підготовче судове засідання у справі на 24.04.2025 о 13:30 год.
Копію даної ухвали та позовної заяви з додатками направити на адресу третіх осіб.
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову протягом 10 днів з дня отримання позовної заяви, копії яких одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи, із наданням суду доказів такого надсилання (надання).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 04.03.2025.
Суддя Г.А. Микульшина