Справа № 464/1023/25
пр.№ 2-о/464/87/25
14.03.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/1023/25
учасники справи:
заявник ОСОБА_1
заінтересована особа Сихівська районна адміністрація ЛМР в особі органу опіки та піклування
особа, стосовно якої вирішується справа, ОСОБА_2
вимоги: продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною
представники учасників справи:
заявника - адвокат Киришко О.В.
Обставини справи
Представник заявника - адвокат Киришко О.В. звернулась до Сихівського районного суду м.Львова з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24 квітня 2023 року про визнання фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною; та призначити судово-психіатричну експертизу.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року, яка отримана представником заявника ОСОБА_3 18.02.2025, вказане клопотання залишено без руху з наданням строку, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків клопотання.
Станом на 04 березня 2025 року недоліки не усунуто.
Мотиви та висновки суду
Ухвалу суду про залишення клопотання без руху мотивовано наступним.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно із ч.6, 7 ст.300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч.8 тієї ж норми клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що заявник при зверненні до суду має подати відповідне клопотання, яке містить відповідні обставини, що вже підтверджені висновком судово-психіатричної експертизи, оскільки розгляд такого клопотання не є аналогічним розгляду заяви про визнання особи недієздатною. Тобто, при зверненні до суду з вказаним клопотанням заявник повинен вже мати в наявності висновок судово-психіатричної експертизи, що і є доказом при розгляді вказаного клопотання і який повинен, відповідно до вимог ч.8 ст.300 ЦПК України, додаватися до заяви.
Однак до клопотання представником заявника ОСОБА_3 не долучено висновок судово-психіатричної експертизи на підтвердження продовження хронічного, стійкого психічного розладу у ОСОБА_2 , внаслідок чого остання продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, яка має бути виконана заявником за її замовленням на підставі договору з експертом чи експертною установою, оскільки розгляд клопотання відбувається за правилами ст.299 ЦПК України ( ч.9 ст.300 ЦПК України).
Натомість представником заявника довідку серії ЛВА-1 № 362970 від 06.03.08. про групу інвалідності перша «А», що встановлена ОСОБА_4 .
При цьому суд акцентує увагу заявника на тому, що вимогами ст.300 ЦПК України чітко регламентовано про необхідність надання з матеріалами клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною відповідного висновку судово-психіатричної експертизи.
При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог Закону Україну «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання (ст.11 Закону). Вказаний огляд проводиться особі, визнаній у встановленому законом порядку недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров'я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, - на прохання або за письмовою згодою її законного представника.
Відповідно до ч.1 ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставами проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Вказані недоліки унеможливлюють відкриття провадження та подальший розгляд клопотання в строки, передбачені ч.9 ст.300 ЦПК України, а тому слід постановити ухвалу про залишення клопотання без руху для усунення наявних недоліків, а саме для надання висновку судово-психіатричної експертизи.
Для виконання згаданих вимог клопотання залишено без руху із наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Утім недоліки клопотання, зазначених в ухвалі, не усунуто.
Наявність очевидних та суттєвих недоліків заяви, про які сторона була обізнана, усунення яких не було надто надмірним чи обтяжливим, щоб у визначений строк могла цілком їх виконати, перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Повернення заяви через те, що не виконано вимогу ухвали суду про залишення клопотання без руху та не усунення недоліків такого, обмежує гарантоване п.1 ст.6 Конвенції право на доступ заявника до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення клопотання заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з заявником/представником заявника, який не виконав вимог чинної ухвали.
Саме такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, а за ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.4 ст.10 ЦПК України).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України»). Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Процесуальним наслідком такої бездіяльності є повернення клопотання, адже згідно із ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
У ч.3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням наведеного клопотання слід вважати неподаним та повернути заявнику/представнику заявника. Постановлення даної ухвали не є перешкодою доступу до правосуддя, оскільки не позбавляє права заявника на повторне звернення до суду із вказаним клопотанням після усунення недоліків до закінчення строку дії рішення суду. Дотримання правил судової процедури не є порушенням права на справедливий суд, адже у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Вважати клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною неподаним та повернути заявнику/представнику заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повне судове рішення складено та підписано 04 березня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО