Справа № 449/771/24
"24" лютого 2025 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Борняк Р.О.,
при секретарі Вовк О.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування,
Позивач звернувся з позовом до суду про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 . Свої вимоги аргументує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 . Після смерті останнього відкрилася спадщина на 1/4 квартири АДРЕСА_1 , 3/4 даної квартири належить позивачу на праві особистої приватної власності. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є позивач, як дружина та відповідач, як син від першого шлюбу. Вважає, що ОСОБА_2 поводився негідно до свого батька, не надавав йому допомоги, яку той потребував через хворобу, бо був особою із інвалідністю 3-ї групи, відповідно його слід усунути від прийняття спадщини.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги просить задоволити.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, проте подав відомості про відмову від своєї частки спадщини після смерті батька ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав, пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦПК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Свідоцтвом про смерть стверджено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно спадкової справи №121/2023, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). (ст. 1216 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст. 1261 Цивільного кодексу України).
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Виходячи з положень частини 3 статті 1224 Цивільного кодексу України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітті діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялись від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, принципове значення має питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
За змістом частини п'ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб між собою 01.12.2009 року.
Довідкою до акту МСЕК серії 10 ААА, встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи, безтерміново.
Виходячи зі змісту частини п'ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих судам у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року N 7, правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2019 року у справі N 752/12158/14-ц, від 21 березня 2018 року у справі N 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 року у справі N 404/2163/16-ц зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року по справі N 766/810/17, від 11 лютого 2019 року по справі №756/11676/16-ц.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення.
А тому, керуючись ст. ст. 12, 13, 83, 89, 259, 263-265 ЦПК України, ст.1224 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов задоволити. Усунути ОСОБА_2 , від права на спадкування за законом у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя Р. О. Борняк