Справа № 462/1076/25
03 березня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Кирилюк А. І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Залізничне об'єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту що має юридичне значення,
встановив:
Уповноважений представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Хомяк І. Я., 12.02.2024 року (вх. № 3419) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою про встановлення факту, що має юридичне значення у якій просить суд: встановити факт, що трудова книжка НОМЕР_1 заповнена 30.06.1988 року на ім'я « ОСОБА_2 » належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Кирилюка А. І.
Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 12.02.2024 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - заявника у справі.
Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 03.03.2025 року.
Перевіривши заяву та додані до неї документами, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 318 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно вимог, визначених ч. 1, 2 ст. 318 ЦПК України до заяви про встановлення факту, у такій заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так встановлення факту, що трудова книжка НОМЕР_1 заповнена 30.06.1988 року на ім'я « ОСОБА_2 » належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про який просить заявник, може тягнути вагомі правові наслідки, в тому числі майнового характеру, тому суд не може підійти формально до вирішенні відповідного питання.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення вище вказаного факту, заявник у тексті своєї заяви вказує, що має потребу у встановленні належності трудовї книжки.
Разом з тим, заявником не вказано з якою метою останній хоче встановити даний факт.
За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, заяву слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. 175, 185, 259-261, 294 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Залізничне об'єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений строк, заяву ОСОБА_3 , заінтересована особа: Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові про встановлення факту родинних відносин - вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: