Справа №442/1143/25
Провадження №2/442/604/2025
04 березня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої судді - Курус Р.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Меденицької селищної ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,
за участю секретаря судових засідань - Федишина Б.І.,
05.02.2025 позивач звернувсядо суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та будівлями, де позивачка разом з батьком була зареєстрована і проживала до дня його смерті. За життя батько склав заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , своїй дочці.
Оскільки мати позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті батька була непрацездатною особою, то вона успадкувала обов'язкову частку у його спадщині у розмірі 1/8 частини. Так як позивачка, була зареєстрована і проживала з батьком до дня його смерті, то вважала, що прийняла спадщину з моменту її відкриття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки, ОСОБА_3 . Після смерті матері, відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/8 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та будівлями, фактично успадкованих нею після смерті ОСОБА_2 .
За життя мати заповіт не складала, тому, її дочка, ОСОБА_1 , яка належить до спадкоємців першої черги спадкування за законом, як спадкоємець, яка була зареєстрована і проживала з матір'ю до дня її смерті, прийняла спадщину з моменту її відкриття.
13.11.2024 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Кекіс Г.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 .
Із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , позивачка звернулася до державного нотаріуса Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушнір О.І.
20.11.2024, після вивчення наданих документів, приватний нотаріус Кекіс Г.С. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок АДРЕСА_2 , на ім'я батька ОСОБА_2 , і рекомендувала звернутися до суду з питань оформлення спадкових прав на вищевказане майно.
03.02.2025 року державний нотаріус Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушнір О.І. видав позивачці постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності щодо належності цього майна спадкодавцеві. Рекомендував звернутися до суду з питань оформлення спадкових прав на вищевказане майно. Враховуюче вищезазначене, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду із даною заявою.
На підтвердження належності вищевказаного житлового будинку спадкодавцю ОСОБА_1 було представлено наступні документи:
-довідку ЦНАПу виконавчого комітету Меденицької селищної ради від 13.11.2024 №290, про те, що відповідно до даних по господарського обліку за 1967-1970рр., по господарська книга №3, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був побудований у 1966 році. Станом на 01.01.1967 рік головою домогосподарства був ОСОБА_2 , 1935р.н.;
- довідку КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО» від 09.12.2024 №2875 про те, що згідно даних технічного архіву станом на 05.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , проінвентаризовано житловий будинок літ.А-1 загальною площею 70,9кв.м, житловою площею - 46,8кв.м. Право власності на житловий будинок станом на 31.12.2012 року не зареєстровано. Інвентаризаційна вартість нерухомого майна становить - 287421,00грн;
- технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовлений КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО», згідно якого загальна площа даного будинку 70,9кв.м, житлова - 46,8кв.м, рік побудови будинку - 1965 роки.
Просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 7/8 частин житлового будинку, загальною площею 70,9кв.м, житловою площею - 46,8кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнати за нею право власності на 1/8 частин житлового будинку, загальною площею 70,9кв.м, житловою площею - 46,8кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді від 10.02.2025 провадження в зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання на 04.03.2025.
В підготовче судове засідання позивачка не з'явилася, проте її представник подала заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, просить задоволити позов.
Представник Меденицької селищної радиЛьвівської області в підготовче судове засідання не з'явився, однак від відповідача надійшлазаява про слухання справи у відсутності представника. Заперечень з приводу задоволення позову не висловили.
За результатами підготовчого провадження, у відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Так, вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріалами справи встановлено, що батьками ОСОБА_4 були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , а.с.7.
З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 вбачається що ОСОБА_4 06.02.1993 уклала шлюб з ОСОБА_5 , а після реєстрації шлюбу їй було присвоєне прізвище ОСОБА_6 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , а.с. 5.
З довідки ЦНАПу виконавчого комітету Меденицької селищної ради від 13.11.2024 №290, вбачається, що відповідно до даних по господарського обліку за 1967-1970рр., по господарська книга №3, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був побудований у 1966 році. Станом на 01.01.1967 рік головою домогосподарства був ОСОБА_2 , 1935р.н, а.с. 14.
З заповіту від 27.11.2002, посвідченого секретарем Вороблевицької сільської ради М. Мачишин, вбачається що ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , а.с. 6.
З довідки КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО» від 09.12.2024 №2875 вбачається що згідно даних технічного архіву станом на 05.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , проінвентаризовано житловий будинок літ.А-1 загальною площею 70,9кв.м, житловою площею - 46,8кв.м. Право власності на житловий будинок станом на 31.12.2012 не зареєстровано. а.с.15.
Із постанови приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кекіс Г.С. від 20.11.2024 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно,оскільки заявником не було подано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на вказаний будинок, а.с.12.
Із постанови державного нотаріуса Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушнір О.І. від 03.02.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, оскільки заявником не було подано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на вказаний будинок, а.с.13.
Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Стаття 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК УРСР (1963 року) регламентовано, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Згідно ст. 529 ЦК УРСР (1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Статтею 549 ЦК УРСР (1963 року) передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно діючого Цивільного кодексу України - до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
За правилами статей 1222-1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а в разі його відсутності, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу
Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухому майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.
Згідно ст. 66-69 ЗУ "Про нотаріат", п. 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз'яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP від 31 січня 1966 року. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права (п.3.1.).
Згідно роз'яснення у Листі Міністерства юстиції України від 23.02.2016 №8.4- 35//18/1, з метою напрацювання єдиної практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в частині державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, збудованих до 5 серпня 1992 року, фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що нотаріусами відмовлено позивачу в оформленні спадкового майна, ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за законом та спадкоємцем за заповітом, яка вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, але з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10,12,81,247,258,263-265,268 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 7/8 частин житлового будинку, загальною площею 70,9 кв.м, житловою площею - 46,8 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/8 частин житлового будинку, загальною площею 70,9кв.м, житловою площею - 46,8кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Меденицька селищна рада Львівської області, код ЄДРПОУ 26359951, місцезнаходження: вул. Незалежності, 52, с.м.т. Меденичі Дрогобицького району Львівської області.
Суддя Курус Р.І.