Справа № 308/3061/25
1-кс/308/1184/25
28 лютого 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030000121 від 28.01.2025 року,
щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Мукачево, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, підозрювано го у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
встановив:
Зі змісту розглядуваного клопотання з'ясовано, що 01 лютого 2025 року, близько 16:00 год., громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, біля перехрестя вулиць А. Палая (Тельмана) та Галицького, спілкуючись з громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поблизу транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. « НОМЕР_1 », який на праві власності належить останньому. Там же, ОСОБА_7 був помічений працівниками ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, а саме: начальником ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , старшим оперуповноваженим ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 , оперуповноваженим ВКП Ужгородського РУП ОСОБА_11 , оперуповноваженим ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 та оперуповноваженим ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_13 .
В клопотанні серед іншого вказано, що ОСОБА_4 , будучи очевидцем вищевказаної події, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники поліції ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , які перебувають при виконанні службових обов'язків, наніс удари за допомогою палиці по спині ОСОБА_10 та по ногах ОСОБА_13 не менше двох разів, після чого обійшов автомобіль марки Volkswagen Passat», д.н.з. « НОМЕР_1 » та через відчинені задні ліві двері руками почав наносити удари по голові ОСОБА_11 , який в той час знаходився в салоні автомобіля. Внаслідок ударів, які заподіяв ОСОБА_4 , працівник ОСОБА_10 отримав травму у вигляді забою грудною клітини справа та забою лівого плеча, ОСОБА_13 отримав травму у вигляді забою рани колінних суглобів, а ОСОБА_11 отримав травму у вигляді забою м'яких тканин голови. Після цього ОСОБА_4 зник із місця події.
Слідчий в клопотанні зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Окрім цього слідчий в клопотанні зазначає про існування ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином тощо.
З огляду на вищевказане, з метою забезпечення виконання завдань досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив таке задовольнити, застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, так як ОСОБА_4 захищав себе та свого брата ОСОБА_7 , коли особи в цивільному одязі почали грузити останнього в транспортний засіб й погрожували йому, стріляючи з пістолета, а тому підозрюваний діяв в стані необхідної оборони.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, зазначив, що з інкримінованим йому не згоден.
Заслухавши думку прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Витягом з ЄРДР стверджується, що СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030000121 від 28.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 4 ст. 185 КК України.
26.02.2025 ОСОБА_4 затримано працівниками правоохоронних органів за підозрою у вчиненні злочину.
26.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
КПК України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
На підтвердження обґрунтованості підозри в інкримінованому ОСОБА_4 кримінальному правопорушенні, слідчим до клопотання додано ряд доказів, зокрема протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2025; протокол інформаційно-аналітичного огляду відеозаписів від 02.02.2025; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.02.2025 року; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 03.02.2025 тощо.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. При цьому зазначені у розглядуваному клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому.
Разом з тим слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Окрім того слідчий суддя зазначає, що обставини, викладені стороною захисту у підтвердження, на даному етапі не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному зазначений слідчим в клопотанні та заявлений прокурором в судовому засіданні ризик того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду знайшов своє підтвердження, так як ОСОБА_4 проживає у прикордонному районі, а відтак може покинути територію України та переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду за кордоном.
Означений ризик також посилюється з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, а саме те, що санкція статті ч. 2 ст. 345 КК України передбачає покарання у виді серед іншого позбавлення волі до п'яти років.
Також слідчий суддя вважає наявним ризик незаконного впливу на учасників у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі, або без відповідних процесуальних обов'язків, покладених на нього судом, ОСОБА_4 може чинити психологічний чи фізичний тиск на потерпілих та свідків з метою зміни даних ними слідству показів, що зрештою утруднить встановлення об'єктивної істини у цьому кримінальному провадженні.
Окрім цього слідчий суддя вважає наявним ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, так як ОСОБА_4 може вступати в поза процесуальні контакти з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні для формування викривленої позиції щодо дійсних обставин події.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний одружений, є батьком однієї неповнолітньої дитини, раніше не судимий.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, наразі в Україні триває воєнний стан, вчинення підозрюваним злочину проти працівників правоохоронного органу в означений час засуджується законом і суспільством.
Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією підозрюваного від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.
Більш того військова агресія російської федерації проти України суттєво обмежує можливість виконання органами влади своїх повноважень, зокрема щодо контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного у разі його перебування на волі.
Таким чином наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.
Частина 3 ст. 183 КПК України регламентує обов'язок суду визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. При цьому за п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної/обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначено в межах від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В розглядуваному випадку слідчий суддя, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, враховує положення п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, й вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, спонукатиме підозрюваного виконувати процесуальні обов'язки, покладені на нього цією ухвалою, та зможе запобігати встановленим судом ризикам під загрозою звернення застави у дохід держави.
Слідчий суддя зауважує, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки, визначені в резолютивній частині ухвали, строк яких, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 визначено до 28 квітня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Роз'яснити, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищеперерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків становить два місяці й визначено до 28 квітня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні №12025071030000121 від 28.01.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1