№ 207/5967/24
№ 1-кп/207/173/25
27 лютого 2025 року м. Кам'янське .
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження № 12024041780000934 за звинуваченням :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська , громадянина України , освіта вища , не працюючого , не одруженого , не маючого на утриманні неповнолітніх дітей , який мешкає у АДРЕСА_1 , раніше судимого :
1. 30 серпня 2006 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України 2001 року до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців ;
2. 11 травня 2007 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 , 71 КК України 2001 року до 4 років 3 місяців позбавлення волі . Звільнений 9 лютого 2010 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 21 день ;
3. 8 вересня 2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 , 71 КК України 2001 року до 4 років 1 місяць позбавлення волі . Звільнений 1 серпня 2013 року умовно-достроково на 10 місяців 22 дні ;
4. 27 квітня 2016 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 , ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст.185 КК України 2001 року до 2 років позбавлення волі ;
5. 16 листопада 2017 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст. 186 , ч. 3 ст. 185 , 71 КК України 2001 року до 4 років 2 місяців позбавлення волі . Звільнений 18 листопада 2020 року за відбуттям строку покарання ;
6. 4 квітня 2023 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки ;
7. 13 листопада 2024 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 , 71 КК України 2001 року до 5 років 1 місяця позбавлення волі ,
за ч. 1 ст. 357 , ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року ,
ОСОБА_4 , будучи особою , раніше судимою за злочин майнової спрямованості , у період відбуття покарання , призначеного з випробуванням , на шлях виправлення не став , належних висновків для себе не зробив , та знову вчинив умисні кримінальні правопорушення проти чужої власності за наступних обставин .
В червні 2023 року ОСОБА_4 за домовленістю з потерпілою ОСОБА_5 , наглядав за її квартирою , яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , на період поки остання буде перебувати на лікуванні в КНП КМР «МЛІІІМД» у м. Кам'янське до грудня 2023 року , в зв'язку з чим ОСОБА_5 передала ОСОБА_4 ключі від своєї квартири , а також передала свій мобільний телефон з сім-карткою НОМЕР_1 та попрохала ОСОБА_4 його відремонтувати .
В цей же період червня місяця 2023 року ОСОБА_4 в ході відвідування вищевказаної квартири потерпілої , поки остання знаходилася на лікуванні , в серванті , що стояв в спальній кімнаті , знайшов банківську картку , відкриту в AT «АКЦЕНТ - БАНК» на ім'я ОСОБА_5 з номером банківського рахунку НОМЕР_2 , яка згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» , ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» , п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» , п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» є офіційним документом , тобто електронним платіжним засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого в AT «АКЦЕНТ - БАНК» на ім'я ОСОБА_5 , після чого у ОСОБА_4 виник прямий протиправний умисел на викрадення вищевказаної банківської картки та подальшого зняття з неї коштів у разі їх наявності на рахунку .
Реалізуючи свій протиправний умисел , керуючись корисливим мотивом та корисливою метою , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння , ОСОБА_4 в цей же період червня місяця 2023 року викрав вказаний офіційний документ , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник .
Крім цього , ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те , що починаючи з 24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» , затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2002-ІХ , з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан строком на 30 діб , який продовжено до теперішнього часу .
23 липня 2023 року приблизно о 11.23 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , маючи у розпорядженні банківську картку , відкриту в AT «АКЦЕНТ - БАНК» на ім'я ОСОБА_5 , яку раніше він викрав з квартири останньої , а також мобільний телефон потерпілої ОСОБА_5 з номером НОМЕР_1 , який він відремонтував на її прохання , у нього виник прямий злочинний умисел , направлений на таємне викрадення чужого майна , а саме грошових коштів з банківського рахунку потерпілої ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел , діючи умисно , повторно , з корисливих мотивів , та з метою особистого збагачення , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння ОСОБА_4 , цього ж дня 23 липня 2023 року приблизно о 11.23 годині у відремонтованому мобільному телефоні потерпілої ОСОБА_5 знайшов СМС-повідомлення від AT «АКЦЕНТ - БАНК» з ПІН-кодом від банківської картки потерпілої ОСОБА_5 AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_3 , після чого , без дозволу та відома останньої , завантажив на свій мобільний телефон Xiaomi model M2006C3LG застосунок мобільного банкінгу «Аbank24» , ввів в якості логіну номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , та ввів ПІН-код її банківської картки , який раніше знайшов в її телефоні , та таким чином авторизувався в її обліковому записі інтернет-банкінгу «Аbank24» .
В подальшому , ОСОБА_4 , використовуючи застосунок мобільного банкінгу «Аbank24» , о 2.38 годині здійснив переказ грошових коштів в сумі 49122,63 гривень з депозитного рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_4 на її банківську картку AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_3 , з яких 5260 гривень переказав на свою банківську картку , емітовану AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_5 , після чого о 16.47 годині 23 липня 2023 року з банківської картки потерпілої AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_3 зняв суму 2018 гривень через банкомат AT КБ «ПРИВАТБАНК» №CADN6228 , що розташований за адресою : м. Кам'янське , проспект Конституції , 10А , а грошові кошти у сумі 38000 гривень у період часу з 17.58 години до 18.01 години 23 липня 2023 року перевів з банківської картки потерпілої AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_3 на її віртуальну банківську картку AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_6 , за допомогою якої , цього ж дня , 23 липня 2023 року о 18.24 годині здійснив покупку ювелірних виробів в магазині «Золотий вік» на суму 11470 гривень .
Загалом , ОСОБА_4 , 23 липня 2023 року таємно викрав з банківської картки потерпілої ОСОБА_5 AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_3 грошові кошти на загальну суму 23048 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму .
Крім цього , 5 листопада 2023 року приблизно о 1.45 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , маючи у розпорядженні банківську картку , відкриту в AT «АКЦЕНТ - БАНК» на ім'я ОСОБА_5 , яку раніше він викрав з квартири останньої , а також застосунок мобільного банкінгу «Аbank24» з авторизацією та доступом до облікового запису від імені потерпілої ОСОБА_5 , у нього повторно виник прямий злочинний умисел , направлений на таємне викрадення чужого майна , а саме грошових коштів з банківського рахунку потерпілої ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел , керуючись корисливим мотивом та корисливою метою , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння , ОСОБА_4 о 1.45 годині здійснив авторизацію в обліковому записі інтернет-банкінгу «Аbank24» , який зареєстровано на потерпілу ОСОБА_5 , де без дозволу та відома останньої , через вищевказаний мобільний додаток о 1.45 годині здійснив переказ грошових коштів в сумі 3159,22 гривень з депозитного рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_7 на її банківську картку AT «АКЦЕНТ-БАНК» з номером рахунку НОМЕР_3 , після чого в період з 6.16 години по 7.37 годину здійснив зняття грошових коштів в сумі 3178,35 гривень в банкоматі AT КБ «ПРИВАТБАНК» №CADN6228 , який розташований за адресою : м. Кам'янське , проспект Конституції , 10А , тим самим викравши з банківської картки потерпілої ОСОБА_5 AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_3 грошові кошти на суму 3178,35 гривень .
Після чого , ОСОБА_4 грошовими коштами , що належали потерпілій ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд , завдавши останній майнового збитку на суму 3178,35 гривень .
Крім цього , 9 січня 2024 року приблизно о 7.21 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою : АДРЕСА_1 , маючи у розпорядженні банківську картку , відкриту в AT «АКЦЕНТ - БАНК» на ім'я ОСОБА_5 , яку раніше він викрав з квартири останньої , а також застосунок мобільного банкінгу «Аbank24» з авторизацією та доступом до облікового запису від імені потерпілої ОСОБА_5 , у нього повторно виник прямий злочинний умисел , направлений на таємне викрадення чужого майна , а саме грошових коштів з банківського рахунку потерпілої ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел , керуючись корисливим мотивом та корисливою метою , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння , ОСОБА_4 о 1.45 годині цього ж дня , здійснив авторизацію в обліковому записі івтернет-банкінгу «Аbank24» , який зареєстровано на потерпілу ОСОБА_5 , де без дозволу та відома останньої , через вищевказаний мобільний додаток о 7.21 годині здійснив переказ грошових коштів в сумі 8348,02 гривень з депозитного рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_8 на її банківську картку AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_3 , після чого за допомогою застосунку «Аbank24» в період з 7.27 години по 7.59 годину 9 січня 2024 року , переказав грошові кошти в сумі 1270 гривень на свою банківську картку AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_5 та в період з 7.35 години по 8.03 годину 9 січня 2024 року здійснив переказ грошових коштів на банківську картку AT «АКЦЕНТ - БАНК» з номером рахунку НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим викравши з банківської картки потерпілої ОСОБА_5 AT «АКЦЕНТ -БАНК» з номером рахунку НОМЕР_3 грошові кошти на суму 8348,02 гривень .
Після чого , ОСОБА_4 грошовими коштами , що належали потерпілій ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд , завдавши останній майнового збитку на суму 8348,02 гривень .
ОСОБА_4 своїми протиправними діями заволодів грошовими коштами , що належали потерпілій ОСОБА_5 всього на загальну суму в розмірі 30255,24 гривень .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та пояснив , що коли ОСОБА_5 захворіла , то передала йому ключі від своєї квартири . Згодом зайшов до квартири ОСОБА_5 та взяв її банківську картку . Надалі на свій мобільний телефон встановив застосунок «Аbank24» . На рахунку у ОСОБА_5 були грошові кошти , деяку частину з них влітку 2023 року та взимку на початку 2024 року зняв в банкоматі , а інші перевів на віртуальні картки та на банківську картку ОСОБА_6 . Розпоряджався коштами на власний розсуд . 23 липня 2023 року придбав ювелірний виріб , оплату якого здійснив з банківської картки ОСОБА_5 , яку надалі заблокували . Невелику частину грошових коштів потерпілій відшкодував .
Крім повного визнання вини , вина ОСОБА_4 підтверджується іншими доказами по справі .
Свідок ОСОБА_6 пояснила , що проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 . У 2023 році сусідка ОСОБА_5 зламала ногу і поки ОСОБА_5 перебувала у лікарні , вона мала доступ до її квартири , бо ОСОБА_5 залишила їй ключі . Разом з ОСОБА_4 здійснювали прибирання у квартирі ОСОБА_5 . На початку 2024 року заблокували її банківську картку , зателефонувавши до банку їй повідомили , що на її банківську картку були переведені незаконні грошові кошти з банківської картки ОСОБА_5 у сумі 8348,02 гривень . ОСОБА_4 перевів грошові кошти з банківської картки ОСОБА_5 на її банківську картку через застосунок банку , до якого мав доступ на своєму мобільному телефоні . Про походження грошових коштів , які ОСОБА_4 перевів на її банківську картку , їй не відомо . Ювелірний виріб купували разом , ОСОБА_4 повідомив , що гроші заробив , він працював на підробітках та грав в ігрові автомати. Проте , що ОСОБА_4 здійснив крадіжку грошових коштів стало відомо тільки коли заблокували її банківську картку .
Вина ОСОБА_4 в повному обсязі підтверджується іншими доказами по справі :
випискою по картці наданої АТ «А-Банк» від 17 квітня 2024 року ( а.с. 13 - 20 ) , яка підтверджує , що з банківської картки ОСОБА_5 було здійснено переказ грошових коштів на банківські картки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та зняття готівки в банкоматі у листопаді 2023 року - січні 2024 року ;
випискою наданої АТ «А-Банк» від 25 жовтня 2024 року ( а.с. 71 - 72 ) , яка підтверджує , що з банківської картки ОСОБА_5 було здійснено переказ грошових коштів на банківські картки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та зняття готівки в банкоматі ;
випискою наданої АТ «А-Банк» від 25 жовтня 2024 року ( а.с. 82 - 111 ) , яка підтверджує надходження грошових коштів з банківської картки ОСОБА_5 на банківську картку ОСОБА_4 ;
випискою наданої АТ «А-Банк» від 25 жовтня 2024 року ( а.с. 115 - 135 ) , яка підтверджує надходження грошових коштів з банківської картки ОСОБА_5 на банківську картку ОСОБА_6 9 січня 2024 року ;
протоколом огляду предмета від 29 жовтня 2024 року ( а.с. 140 - 142 ) , з якого слідує , що предметом огляду є мобільний телефон ОСОБА_4 , а саме Nokia 7360 білого кольору , imei: НОМЕР_10 , сім картка оператора «лайфселл» НОМЕР_11 . На даному мобільному телефоні жодного банкіського застосунку не виявлено , на телефоні відсутній доступ до мобільного інтернету .
Оцінюючи кожний доказ у справі з точки зору належності , допустимості , достовірності , та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку , суд приходить до висновку , що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні доведена повністю .
Зібрані органами досудового слідства та досліджені у судовому засіданні докази є належними , оскільки підтверджують існування обставин , що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні , допустимими , оскільки отримані законно , в порядку , встановленому кримінальним процесуальним законодавством України , яке діяло на час їх отримання , шляхом проведення органами досудового слідства відповідних процесуальних дій , достовірними, оскільки фактичні дані , отримані з вказаних доказів , не спростовані жодним іншим доказом , наданим сторонами кримінального провадження . Всі досліджені докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей , доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те , що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення , передбачені ч. 1 ст. 357 , ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року .
Таким чином , ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 357 КК України 2001 року , тобто викрадення офіційного документа , вчинене з корисних мотивів ; кримінальне правопорушення , передбачене ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року , тобто таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ) , вчинена повторно , в умовах воєнного стану .
Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України 2001 року враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особу винного та обставини , що пом'якшують та обтяжують його покарання .
Суд вважає , що обставинами , що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України 2001 року , є щире каяття . Обставинами , які обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України 2001 року є вчинення злочину щодо особи похилого віку .
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини , яка викладена у справах «Бакланов проти Росії» ( рішення від 9 червня 2005 року ) , і в справі «Фрізен проти Росії» ( рішення від 24 березня 2005 року ) , згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим , якщо встановлено , що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним . У справі «Ізмайлов проти Росії» ( п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ) ЄСПЛ вказав , що для того , щоб втручання вважалося пропорційним , воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи .
ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий , не працює , позитивно характеризується за місцем проживання , щиро кається у вчиненні злочину , відбуває покарання за вироком , не є особою з інвалідністю першої або другої групи , не досяг пенсійного віку , не є військовослужбовцем строкової служби , тому суд дійшов висновку , що покаранням , необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень , як самим обвинуваченим , так і іншими особами , є покарання у вигляді позбавлення волі , з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі , застосувавши ч. 4 ст. 70 КК України 2001 року . Таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи .
Цивільний позов не заявлявся ; запобіжний захід ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню не обирався .
Керуючись ст. 369 - 371 , 373 - 376 КПК України , суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст. 357 , ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року , та призначити йому покарання :
за ч. 1 ст. 357 КК України 2001 року - у вигляді 2 років обмеження волі ,
за ч. 4 ст. 185 КК України 2001 року - у вигляді 5 років позбавлення волі .
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України 2001 року ОСОБА_4 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі .
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України 2001 року призначене покарання поглинути покаранням за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 листопада 2024 року та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі , обчислюючи строк покарання з моменту затримання , тобто з 20 листопада 2024 року .
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги вирок , якщо його не скасовано , набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку . Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення .
Суддя ОСОБА_1