Справа № 308/16661/24
Закарпатський апеляційний суд
26.02.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Гумен Н. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/863/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Гумен Н. В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2024.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 412540 від 02.10.2024 та постанови судді від 25.10.2024 вбачається, що 01.10.2024 о 11 год у м. Ужгороді, вул. Горянська, 43, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом маки «SKODA OCTAVIA», н.з. НОМЕР_1 , створив аварійну ситуацію, а саме не надав перевагу транспортному засобу марки «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зустріч вгору та зустрічний проїзд був ускладнений, внаслідок чого водій ОСОБА_3 , уникаючи зіткнення, зіткнулася з припаркованим на узбіччі транспортним засобом марки «FORD ESСORT», н.з. НОМЕР_3 , що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, де транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 28.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Гумен Н. В. просить постанову суду від 25.10.2024 скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що в даному конкретному випадку ОСОБА_1 01.10.2024, керуючи транспортним засобом «Skoda Octaviа», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в м-н Горяни по вул. Горянській на спуск. Назустріч йому рухався транспортний засіб «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 . Вказаний транспортний засіб появився у полі зору ОСОБА_1 вже після того, як він розпочав рух по вул. Горянській, оскільки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 виїхав із-за повороту. Вказаний поворот також вказаний у схемі ДТП. В той день було релігійне свято Покрови і на цій ділянці руху були припарковані транспортні засоби, як з лівого, так і з правого боку проїзної частини. Разом з тим, з боку ОСОБА_1 були припарковані два автомобілі, дистанція між якими була 8-10 метрів. На протилежній частині було припарковано близько 10 автомобілів і враховуючи таку щільність транспортних засобів, дистанція між
-2-
ними була близько одного метра. Рухаючись вниз, об'їжджаючи вказані два транспортні засоби, враховуючи дорожню обстановку, ОСОБА_1 до перешкоди було 1-2 м, а транспортному засобу «Daewoo Lanos» 4-5 метрів. ОСОБА_1 успішно об'їхав транспортні засоби на своїй смузі руху. Гальмувати між показаними транспортними засобами у водія не було технічної можливості, адже на дорозі був гравій та щебінь і, у випадку гальмування, його могло занести на транспортний засіб. ОСОБА_1 успішно проїхав транспортний засіб «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , не зачепивши його в будь-який інший засіб, оскільки ширина дороги дозволяла здійснити проїзд двом автомобілям. Приблизно через 2-2.5 год ОСОБА_1 дізнався, що на його транспортному засобі під двірниками працівники поліції залишили повідомлення, в якому йшла мова про створення ОСОБА_1 аварійної ситуації та про обов'язок з'явитись у відділ патрульної поліції для надання пояснень у зв'язку з ДТП з транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_4 . Разом з тим, доданою до протоколу схемою ДТП підтверджується, що ширина дороги, по якій рухались транспортні засоби, становила 4,37 м і, враховуючи ширину транспортного засобу «Daewoo Lanos» 1678 мм та ширину транспортного засобу «Skoda Octavia» 1769 мм (в загальному 3447 мм) обидва автомобілі мали можливість безперешкодно роз'їхатись. З цих підстав, водій ОСОБА_1 жодного відношення не має до ДТП, яке здійснила водій транспортного засобу «Daewoo Lanos», д. н. з. НОМЕР_2 , оскільки він успішно проїхав дорогу, не зачепивши «Daewoo Lanos» та не здійснив жодних дій, які б перешкодили вказаному транспортному засобу у русі. Крім того, звертає увагу на те, що розділ 28 Правил дорожнього руху України врегульовує рух по гірських дорогах та крутих спусках. Такі ділянки дороги повинні містити знаки 1.6 «Крутий підйом» та 1.7 «Крутий спуск», однак такі знаки були відсутні, тому посилання у протоколі на порушення ОСОБА_1 вимог п. 28.1 Правил дорожнього руху України є помилковим, оскільки порядок здійснення зустрічного роз'їзду транспортних засобів регулюється п. 13.4 цих Правил. Крім того, ОСОБА_3 не повідомила про наявність з її боку 10 транспортних засобів, що також не було відображено на схемі ДТП, а водій припаркованого транспортного засобу не був свідком події. Зазначає і про те, що в наявних у матеріалах справи доказах відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 здійснив різкий маневр вліво для об'їзду перешкоди, а після ДТП залаявся та покинув місце події. При цьому, водій ОСОБА_1 не вступав у жодні бесіди з водієм ОСОБА_3 і протокол за залишення місця ДТП відносно нього не складався. Наявні у справі докази чітко вказують на те, що саме порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди за участю останньої та припаркованого транспортного засобу, а висновки суду про винуватість ОСОБА_1 не підтверджені жодними доказами.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_3 на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилася. Останяі повідомлена за допомогою смс-повідомлення, що підтверджується відповідною довідкою про доставку, клопотання про відкладення розгляду справи та відомості про поважність причин неявки не подавала. Враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_3 , що не може розцінюватись як порушення її прав, передбачених ст. 269 КУпАП.
-3-
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника-адвоката Гумен Н. В., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та постанови судді вбачається, що вказані вимоги закону не були дотримані як старшим інспектором з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП у Закарпатській області ДПП при проведенні перевірки та складанні протоколу, так і суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги захисника-адвоката Гумен Н. В. про незаконність постанови суду підлягають до задоволення.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Умовою настання відповідальності є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 412540 від 02.10.2024, складеному відносно ОСОБА_1 вбачається, що останньому ставиться у вину порушення пункту п. 28.1 Правил дорожнього руху України, зокрема те, що 01.10.2024 о 11 год у м. Ужгороді, вул. Горянська, 43, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом маки «SKODA OCTAVIA», н.з. НОМЕР_1 , створив аварійну ситуацію, а саме не надав перевагу транспортному засобу марки «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зустріч вгору та зустрічний проїзд був ускладнений, внаслідок чого водій ОСОБА_3 , уникаючи зіткнення, зіткнулася з припаркованим на узбіччі транспортним засобом марки «FORD ESСORT», н.з. НОМЕР_3 , що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, де транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до пункту 28.1 Правил дорожнього руху України, на гірських дорогах і крутих спусках, де зустрічний роз'їзд утруднено, водій транспортного засобу, що рухається на спуск, повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються вгору.
-4-
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 01.10.2024 приблизно о 11 год він, рухаючись у с. Горяни по вул. Горянській на спуск, побачив, що йому на зустріч рухався автомобіль «Daewoo Lanos». З обох боків на узбіччі були припарковані автомобілі. Проїзд двох автомобілів був, але дуже вузький. Оскільки його відстань до перешкоди становила приблизно один метр, а зустрічному автомобілю - приблизно три-чотири метра, він був змушений зробити маневр вліво, щоб об'їхати перешкоду. Гальмувати у той момент він не міг, оскільки на дорозі був гравій і його могло занести і він міг створити аварійну ситуацію. Він проїхав, не пошкодивши будь-які автомобілі і він продовжив рух у напрямок м. Ужгорода. Про факт зіткнення автомобіля «Daewoo Lanos» з будь-яким транспортним засобом йому не відомо (а. с. 3).
З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він став свідком ДТП на вул. Горянській, 43 у м. Ужгороді. Бачив, що автомобіль із д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі автомобілю з д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався угору, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобіля з д.н.з. НОМЕР_2 з припаркованим автомобілем марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_3 , які й отримали механічні пошкодження (а. с. 4).
Потерпіла ОСОБА_3 у своєму поясненні пояснила, що вона рухалася на транспортному засобі «Дейво Ланос», д.н.з. НОМЕР_2 , вгору по вул. Горянській у м. Ужгороді, на звуженій ділянці дороги. По лівій та правій сторонах були припарковані транспортні засоби, а на зустріч рухався транспортний засіб марки «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1 , який порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, а саме маючи перешкоду на дорозі, не надав їй перевагу в русі, внаслідок чого, для уникнення зіткнення з ним, вона здійснила наїзд на транспортний засіб марки «Форд Ескорт», який був припаркований на узбіччі праворуч, а зустрічний транспортний засіб поїхав у невідомому напрямку (а. с. 5).
Свідок ОСОБА_5 у своєму поясненні пояснив, що 01.10.2024 приблизно о 09 год 45 хв залишив свій транспортний засіб марки «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_5 , припаркованим за адресою м. Ужгород, вул. Горянська, 43, та пішов у своїх справах. Коли повернувся приблизно о 12 год 30 хв, то побачив, що правий бік транспортного засобу пошкоджений. Біля автомобіля перебувала учасниця дорожньо-транспортної пригоди - Анна, яка повідомила, що вона рухалась на своєму транспортному засобі «Дейво Ланос», а на зустріч їй рухався транспортний засіб «Шкода Октавія», який створив їй аварійну ситуацію, і з метою уникнення зіткнення з ним, вона здійснила наїзд на його ( ОСОБА_5 ) транспортний засіб (а. с. 6).
Разом з тим, як вбачається з постанови, обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, схему дорожньо-транспортної пригоди, вищенаведені пояснення та рапорт поліцейського.
При цьому, зі змісту постанови вбачається, що суд першої інстанції не дав належної оцінки протоколу про адміністративне правопорушення, схемі місця дорожньо-транспортної пригоди та рапорту поліцейського, а саме не зазначив, які саме факти вони підтверджують та які відомості у них містяться.
Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки письмовим запереченням сторони захисту, формально зазначивши, що такі не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 28.1 Правил дорожнього руху України.
Указане свідчить про невмотивованість висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).
-5-
Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов'язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
-6-
При тому, відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Наявні у матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , свідчать про те, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 не здійснив зіткнення з будь-яким іншим транспортним засобом, у тому числі з автомобілями, які отримали механічні пошкодження, а саме «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 та «FORD ESСORT», н.з. НОМЕР_3 .
Наведене свідчить про те, що навіть за умови, якщо ОСОБА_1 , рухаючись по дорозі на спуск, не надав переваги в русі водію ОСОБА_3 , яка рухалась уверх йому на зустріч, то в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, оскільки дана дорожньо-транспортна пригода сталася за участю транспортних засобів марки «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 та «FORD ESСORT», н.з. НОМЕР_3 .
Крім того, неспростованими і такими, що заслуговують на увагу є і доводи апеляційної скарги про те, що доданою до протоколу схемою дорожньо-транспортної пригоди підтверджується те, що ширина дороги, по якій рухались транспортні засоби, становила 4,37 м і, враховуючи ширину транспортного засобу «Daewoo Lanos» 1678 мм та ширину транспортного засобу «Skoda Octavia» 1769 мм (в загальному 3447 мм), обидва автомобілі мали можливість безперешкодно роз'їхатись.
З цих підстав, водій ОСОБА_1 немає жодного відношення до дорожньо-транспортної пригоди, яку здійснила водій транспортного засобу «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки він успішно проїхав дорогу, не зачепивши транспортний засіб «Daewoo Lanos» та не здійснив жодних дій, які б перешкодили вказаному транспортному засобу в русі.
-7-
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що розділ 28 Правил дорожнього руху України врегульовує рух по гірських дорогах та крутих спусках, які повинні містити знаки 1.6 «Крутий підйом» та 1.7 «Крутий спуск»,
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що подія мала місце на ділянці дороги, де вищезгадані дорожні знаки були відсутні, про що свідчить і схема дорожньо-транспортної пригоди, на якій відсутні відомості про наявність будь-яких дорожніх знаків.
У зв'язку з вище наведеним, апеляційний суд визнає слушними і доводи апеляційної скарги про те, що посилання у протоколі на порушення ОСОБА_1 вимог п. 28.1 Правил дорожнього руху України є помилковим, оскільки порядок здійснення зустрічного роз'їзду транспортних засобів регулюється п. 13.4 цих Правил, яким передбачено, що якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу.
Наведене свідчить про те, що викладені у протоколі та судовому рішенні обставини дорожньо-транспортної пригоди між транспортними засобами «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та «FORD ESСORT», н.з. НОМЕР_3 , не свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки наявні у справі докази не підтверджують той факт, що саме порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, зокрема як зазначено у протоколі - п. 28.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_3 та припаркованого транспортного засобу.
Разом з тим, заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що протокол за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не складався.
Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що учасником дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 , не надано жодних доказів у підтвердження того факту, що саме дії ОСОБА_1 призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди за її участю. Будучи належним чином повідомленою про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, рухом справи не цікавилася, заперечень на апеляційну скаргу не подавала, будь-яких клопотань, у тому числі про призначення експертизи не заявляла, чим самостійно позбавила себе можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 269 КУпАП.
Беручи до уваги наведене вище, апеляційний суд приходить до висновку про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, апеляційний суд не надає оцінки діям водія ОСОБА_3 , оскільки справа про адміністративне правопорушення розглядається лише щодо особи, відносно якої складено протокол, та у межах складеного протоколу.
На переконання апеляційного суду, вищенаведені обставини та наявні у матеріалах справи докази не підтверджують як факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 28.1 Правил дорожнього руху України, про що зазначено у протоколі, так і його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Інших доказів, які безумовно можуть слугувати підставою для висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, у матеріалах справи немає.
Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що на переконання апеляційного суду, свідчить про те, що розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції, у порушення вимог, передбачених ст. 245, 252, 280 КУпАП, не з'ясував усі обставини справи та не дав належної оцінки доказам у їх сукупності.
-8-
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення апеляційний суд бере до уваги те, що винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які встановлюють об'єктивну істину в справі.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів.
За таких обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у діях ОСОБА_1 , за викладених у протоколі обставин, а тому всі сумніви і припущення щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення тлумачаться на його користь.
Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи досліджені під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, не підтверджуються зібраними та наявними у матеріалах справи доказами та ґрунтуються на припущеннях - суб'єктивних даних відповідних посадових осіб.
Тому, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП складений щодо ОСОБА_1 безпідставно, а суд першої інстанції, формально підійшовши до розгляду справи, не давши належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам події, дійшов необґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вищенаведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення достовірними доказами не спростовані, і матеріали справи не містять відомостей, які б давали підстави для сумнівів у достовірності цих доводів та пояснень сторони захисту, а тому керуючись принципом презумпції невинуватості, апеляційний суд при прийнятті судового рішення бере їх до уваги.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, можливості збирання додаткових доказів у підтвердження факту вчинення правопорушення вичерпані, а апеляційним судом вжиті всі передбачені законом заходи для з'ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце за участю транспортних засобів «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та «FORD ESСORT», н.з. НОМЕР_3 , у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
-9-
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі апеляційний суд також зазначає, що: відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення вжиття заходів по встановленню осіб, які вчинили адміністративні правопорушення на транспорті, їх огляд та огляд транспортних засобів, складання протоколів про адміністративні правопорушення, з'ясування обставин, за яких скоєно правопорушення, вилучення речей та документів (посвідчення водія та інших), покладаються на органи Національної поліції, їх територіальні підрозділи; відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; саме на відповідних посадових осіб - поліцейських покладено доведення винуватості особи у вчиненні того чи іншого правопорушення на транспорті з точним дотриманням положень чинних нормативно-правових актів.
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП щодо перегляду апеляційним судом справи в межах апеляційної скарги та не обмеження доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб'єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Гумен Н. В. задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2024, щодо ОСОБА_1 , - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя