Справа № 522/17231/24
1-кп/522/1249/25
03 березня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
представника потерпілого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим у кримінальному провадженні за № 12023162510001589 від 01.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
30.11.2023 року приблизно о 21:00 год, у темний час доби, без опадів, при увімкненому міському електроосвітленні та достатній видимості, водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «Toyota Land Cruiser», р.н. НОМЕР_1 , здійснював рух по лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини пр. Гагаріна у Приморському районі м. Одеси, з боку вул. Канатна в напрямку вул. Середньофонтанської, на якій організовано односторонній рух та має дві смуги для руху, які поділені дорожньою розміткою 1.5 згідно Правил дорожнього руху України.
Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розміщеного напроти буд. 16/3 по пр. Гагаріна, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 згідно Правил дорожнього руху України, встановленими над даним пішохідним переходом по ходу напрямку руху автомобіля «Toyota Land Cruiser», р.н. НОМЕР_1 , видимість та оглядовість якого для водія ОСОБА_7 була необмеженою, і призначений для переходу пішоходами проїзної частини пр. Гагаріна, водій ОСОБА_7 проявив злочинну недбалість, був не уважним, за дорожньою обстановкою не слідкував, що позбавило його можливості безпечно керувати транспортним засобом, контролювати його рух та вчасно реагувати на можливу зміну дорожньої обстановки. Продовжуючи прямолінійний рух не в повному обсязі переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху, не знизив своєчасно швидкість руху керованого ним автомобіля аж до зупинки транспортного засобу та почав проїжджати нерегульований пішохідний перехід, не надавши переваги в русі пішоходу, якого він об'єктивно міг та повинен був виявити - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину пр. Гагаріна, по нерегульованому пішохідному переході, рухаючись з права наліво по ходу напрямку руху автомобіля «Toyota Land Cruiser», р.н. НОМЕР_1 , в результаті чого здійснив на нього наїзд.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлен до КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР.
ОСОБА_4 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді забійна рана лобної ділянки голови справа, закритий багатоуламковий перелом діафізу правої плечової кістки зі зміщенням уламків, закриті переломи кісток тазу - латеральної маси крижі зліва, переднього краю вертлюгової западини зліва, верхньої гілки лонної кістки зліва біля краю лонного зчленування та нижньої гілки лонної кістки справа із задовільним положенням уламків.
Вказані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів та могли бути отримані в умовах ДТП (наїзд автомобіля на пішохода). Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 30.11.2023 і відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.
У цій дорожній ситуації ???дії водія автомобіля «Toyota Land Cruiser», р.н. НОМЕР_1 , регламентувалися вимогами пункту 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. У даній дорожній ситуації виконанням вимог пункту 12.3 та 18.1 ПДР, надавши дорогу пішоходу, водій автомобіля «Toyota Land Cruiser», р.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода. У даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Toyota Land Cruiser», р.н. НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам пункту 12.3 та 18.1 ПДР, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв?язку з ДТП.
Таким чином, водій ОСОБА_7 своїми необережними діями у формі злочинної недбалості, допустив порушення вимог п. п. 2.3 (б); 12.3, 18.1. Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:
п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 12.3 ПДР «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
п. 18.1 ПДР «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
- чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив суд закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зв'язку з примиренням винного з потерпілим та стягнути процесуальні витрати.
Захисник та підозрюваний підтримали клопотання прокурора та просили звільнити підозрюваного ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, мотивуючи тим, що останній примирився з потерпілим, в повному обсязі відшкодував матеріальний збиток завданий потерпілому злочином, який є нетяжким, вчиненим з необережності, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_7 у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали надані в обґрунтування клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як встановлено судом, ОСОБА_7 будучи раніше не засудженим, відповідно до ст. 12 КК України скоїв необережний нетяжкий злочин, відшкодував завдані збитки, у зв'язку із чим, будь-яких претензій потерпілий ОСОБА_4 до підозрюваного ОСОБА_8 не має.
З урахуванням викладених обставин, розглянувши клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим у кримінальному провадженні за № 12023162510001589 від 01.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 46 КК України, закривши відносно останнього кримінальне провадження у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Як було вище зазначено, кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 підлягає закриттю на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням підозрюваного з потерпілим, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 342/1560/20.
Крім того, в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року (Справа № 598/1781/17) міститься висновок про те, що КПК не обмежує процесуальної форми вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 46 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 337, 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим у кримінальному провадженні за № 12023162510001589 від 01.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп: НОМЕР_2 ) на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 30 291 грн 20 коп. (тридцять тисяч двісті дев'яносто одна гривня 20 коп.), у тому числі: 17 038,80 грн (сімнадцять тисяч тридцять вісім гривень 80 коп.) за проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 24-1243 від 26.03.2024, 3029,12 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 коп.) за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/115-24/14815-ІТ від 19.08.2024, 3029,12 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 коп.) за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/115-24/781-ІТ від 06.03.2024, 1135,92 (одна тисяча сто тридцять п'ять ) гривень 92 коп.) за проведення судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/115-24/14818-ІТ від 16.08.2024, 3029,12 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 коп.) за проведення судової транспортної-трасологічної експертизи № СЕ-19/115-23/17378-ІТ від 12.01.2024, 3029,12 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 коп.) за проведення судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/115-23/17374-ІТ від 01.01.2024
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2023 року із забороною розпорядження та користування на автомобіль «Toyota Land Cruiser», р.н. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , проживаючого: АДРЕСА_2 , із установленням подальшого місця зберігання транспортних засобів на спеціальному майданчику тимчасового утримання автотранспорту № 6 ГУНП в Одеській області, за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27 а - скасувати повністю.
Автомобіль «Toyota Land Cruiser», р. н. НОМЕР_1 , переданий ОСОБА_7 згідно зберігальної розписки від 29.04.2024 на зберігання - залишити власнику.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1