Справа № 522/3462/25
Провадження № 2/522/4158/25
про залишення позову без руху
28 лютого 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про визначення розміру часток у праві власності на нерухоме майно,
До Приморського районного суду м. Одеси 24.02.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про визначення розміру часток у праві власності на нерухоме майно.
Матеріали позову суддя отримала 25.02.2025 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із наступного.
Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.
Відповідно до вимог п.п. 3 та 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У позовній заяві позивачка просить визначити розмір частки сумісного майна-квартири АДРЕСА_1 , між ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , такими, що є рівними, тобто визначити за ОСОБА_6 - 1/3 частку, ОСОБА_1 - 1/3 частку, ОСОБА_4 - 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
Позовна вимога майнового характеру це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 є вимогою майнового характеру.
Зі змісту положень п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності- суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Позивачкою не зазначено ціну позову, не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують дійсну вартість спірного майна з відповідним визначенням ціни позову на момент пред'явлення позову, що підлягає грошовій оцінці.
Таким чином, позивачці слід визначити ціну позову, яка визначається вартістю майна, щодо якого позивачка заявила вимогу та надати суду докази вартості такого майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (надалі Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 1 211, 20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 15 140 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позовної заяви позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Таким чином, позивачці необхідно доплатити судовий збір виходячи зі ставки як за вимогу майнового характеру та виходячи із ціни позову.
Відповідно до 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позовна заява подана до суду не в електронній формі через електронній кабінет, а тому відповідно до чинного законодавства позивачка повинна додати до позовної заяви її копію та копії всіх додатків, що додаються до неї, для трьох відповідачів та третьої особи.
Однак до позову позивачем додано лише три копії позовної заяви з додатками.
Крім того у прохальній частині позивачка просить: «позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_5 ...».
Між тим позов поданий однією особою - ОСОБА_1 , та яка має статус «позивача», а не «відповідача».
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином для усунення недоліків позовної заяви позивачці слід:
- визначити ціну позову та надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову;
- надати позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, та її копії для усіх сторін із зазначенням ціни позову;
- доплатити судовий збір, виходячи зі ставки як за вимогу майнового характеру та виходячи із ціни позову (з урахуванням дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову).
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, п.п. 22-23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення позову без руху та надання позивачу строку для їх усунення.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про визначення розміру часток у праві власності на нерухоме майно- залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу. У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Домусчі Л.В.