Справа №522/21768/24
Провадження №2-н/522/214/25
03 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1 ,
Заявник звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1 у розмірі 20 822,52 грн., які надаються за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2019 р. по серпень 2023 р. включно.
Відповідно до відповіді з Відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак знятий з обліку з 26.04.2019 р.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 не є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , а зазначений об'єкт нерухомого майна належить на праві власності іншій особі.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Згідно п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено, зокрема, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України вказано, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Проте, заявник належним чином не довів наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію, оскільки, останній не є власником майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Не долучено інших доказів, які б обґрунтували підстави вимоги про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , а саме факт його проживання у квартирі, де виникла заборгованість, та користування послугами, які надає заявник.
Згідно п.1, 8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 30, 160-168, 260, 353, 378 ЦПК України суд,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена у п'ятнадцятиденний строк шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Донцов Д.Ю.