Справа № 522/3039/25-Е
Провадження № 2-н/522/965/25
03 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, -
До Приморського районного суду м. Одеси через "Електронний Суд" звернулося Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи на відповідність вимогам ст. ст. 161-165 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Заява ПрАТ «ВФ Україна» про видачу судового наказу подана до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», при цьому матеріали заяви не містять доказів надсилання боржнику копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документам у порядку ст. 43 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст.163 ЦПК України, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст.163,165 ЦПК України,
Відмовити Приватному акціонерному товариству «ВФ Україна» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА