Справа № 947/173/25
Провадження № 1-кп/947/648/25
03.03.2025 року
Колегія судді Київського районного суду м. Одеси, у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000003282 від 01.10.2024 року у відношенні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України -
До Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000003282 від 01.10.2024 року у відношенні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 з підстав викладених у письмовому клопотанні, що долучено до матеріалів провадження.
Захисник просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який, який не пов'язаний з утриманням в умовах слідчого ізолятору або визначити розмір застави.
Обвинувачений не заперечував проти клопотання прокурора та повідомив суд, що в нього відсутні грошові кошти, навіть якщо у відношенні нього буде застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, Суд приходить до наступного.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку Суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків доведені стороною обвинувачення під час судового провадження.
Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
ОСОБА_6 обвинувачується у державній зраді,вчиненій в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
З огляду на тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , а саме державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України), імовірність переховування є високою.
Покарання за такий злочин передбачає тривале позбавлення волі, що створює мотив для обвинуваченого уникнути правосуддя. Загроза значних негативних наслідків, таких як тривале позбавлення волі, підвищує ймовірність ухилення від суду. Немає гарантії, що менш суворі заходи (наприклад, домашній арешт чи застава) зможуть запобігти ризику втечі, оскільки вони не забезпечують постійного контролю над особою.
Суд визнає реальним ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків та інших учасників кримінального провадження. Обвинувачений має можливість контактувати з свідками та переконувати їх змінити або викривити свої показання. У разі зняття обмежень обвинувачений може використовувати свій вплив для маніпуляцій доказами чи зміни обставин справи.
Державна зрада, пов'язана з підтримкою країни агресора рф, що вказує на наявність контактів, які можуть бути використані для продовження злочинної діяльності.
Частина перша статті 176 КПК України передбачає можливість застосування таких заходів, як особисте зобов'язання, порука, застава чи домашній арешт. Проте:
Жоден із цих заходів не гарантує усунення ризиків, зокрема переховування, незаконного впливу та перешкоджання кримінальному провадженню. Тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, який унеможливлює реалізацію обвинуваченим зазначених ризиків.
Продовження запобіжного заходу відповідає статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки: Справа про державну зраду стосується національної безпеки, що переважає інтереси окремої особи. Обмеження прав обвинуваченого є виправданим з огляду на важливість захисту державного суверенітету та забезпечення правосуддя.
Зважаючи на все викладене, суд обґрунтовано вважає продовження тримання під вартою ОСОБА_6 на строк 60 днів доцільним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Застосування застави у справі ОСОБА_6 неможливе через законодавчу заборону, встановлену ч. 5 ст. 176 КПК України, яка виключає заставу для осіб, обвинувачених у тяжких або особливо тяжких злочинах проти національної безпеки, таких як державна зрада (ч. 2 ст. 111 КК України). У зв'язку з високою суспільною небезпекою злочину, загрозою для державної безпеки та національних інтересів, застосування застави не відповідало б принципу пропорційності й практиці ЄСПЛ, яка дозволяє обмеження прав обвинуваченого, якщо суспільний інтерес переважає.
Крім того з обвинувального акту вбачається, що згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент Російської Федерації (далі - РФ), а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України«Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався, та діє і по нині.
До вчинення злочинної агресії проти України Російською Федерацією залучено Збройні Сили РФ, розвідувальні, правоохоронні органи РФ, незаконні збройні формування, створені на тимчасово окупованій території, найманців, які діють під загальним керівництвом та на досягнення єдиної злочинної мети - порушення суверенітету та територіальної цілісності України.
Таку, відповідно до «Федерального закона «Об органах федеральной службы безопасности в Российской Федерации», 03 квітня 1995 року створено іноземну організацію - «Федеральная служба безопасности Российской Федерации (ФСБ России)», на яку відповідно до ст. 11 вказаного закону покладено проведення розвідувальної діяльності.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, але не пізніше 05.03.2022 (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений) представником іноземної організації - співробітником ФСБ РФ, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, з використаннямакаунту авторизованого в месенджері «Telegram», під ідентифікатором: НОМЕР_2,залучено до співробітництва громадянку РФ ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра у свою чергу, використовуючи акаунт авторизований в месенджері «Telegram» з назвою « ОСОБА_9 », зареєстрованого під номером телефону НОМЕР_1 , створила чату месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 для ведення підривної діяльності проти України, у тому числі збору інформації про переміщення та дислокацію сил оборони України. Так, збір вищевказаної інформації вказаною особою налагоджено через мережу користувачів месенджеру «Telegram», котрі проживають на усій території України, та є учасниками зазначеного чату, яких ОСОБА_8 та вищевказаний співробітник ФСБ РФ залучили до конфіденційного співробітництва.
Так, з вищевказаних мотивів та метою, ОСОБА_8 , з використанням акаунту авторизованого в месенджері «Telegram» з назвою « ОСОБА_9 », зареєстрованого під номером телефону НОМЕР_1 ,залучила до конфіденційного співробітництва громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , акаунт котрогоавторизований в месенджері «Telegram» під унікальним ідентифікатором - НОМЕР_3.
Так, встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у Київському районі м. Одеси (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів та метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під унікальним ідентифікатором - НОМЕР_3, у період з 27.03.2024 до 05.08.2024, здійснив збір та передав в особистій переписці інформацію про переміщення та дислокацію сил оборони України, представнику іноземної держави - громадянці РФ ОСОБА_8 , котра авторизована в месенджері «Telegram» в акаунті з назвою « ОСОБА_9 », зареєстрованому під номером телефону НОМЕР_1 .
У той же час, з метою забезпечення конспірації та приховування слідів злочинної зазначених осіб, між ними було обумовлено схему видалення надісланої інформації.
Так, у період часу з14:54 год. до 19:32 год.30.07.2024 ОСОБА_6 ,діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, перебуваючи у Київському районі м. Одеси (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під унікальним ідентифікатором - НОМЕР_3, шляхом надсилання відповідних текстових повідомлень та графічних зображень карти місцевості представнику іноземної держави - громадянці РФ ОСОБА_8 , котра авторизована в месенджері «Telegram» в акаунті з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зареєстрованому під номером телефону НОМЕР_1 , на її прохання перевірив та підтвердив інформацію про розташування засобів протиповітряної оборони ЗС України у Приморському районі м. Одеса, поряд із ДЗ «ССКС ім. В.П. Чкалова» МОЗ України.
Також, у період часу з20:25 год. до 22:50 год.01.08.2024 ОСОБА_6 ,діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, перебуваючи у Київському районі м. Одеси (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під унікальним ідентифікатором - НОМЕР_3, шляхом надсилання відповідних текстових повідомлень представнику іноземної держави - громадянці РФ ОСОБА_8 , котра авторизована в месенджері «Telegram» в акаунті з назвою « ОСОБА_9 », зареєстрованому під номером телефону НОМЕР_1 , повідомив інформацію про відновлення будівлі ОК «Південь» ЗС України у Приморському районі м. Одеса.
Наступного дня, у період часу з18:29 год. до 18:30 год. ОСОБА_6 ,діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України,перебуваючи у Київському районі м. Одеси (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під унікальним ідентифікатором - НОМЕР_3, шляхом надсилання відповідних текстових повідомлень та графічних зображень карти місцевості представнику іноземної держави - громадянці РФ ОСОБА_8 , котра авторизована в месенджері «Telegram» в акаунті з назвою « ОСОБА_9 », зареєстрованому під номером телефону НОМЕР_1 , підтвердив інформацію про відновлення будівлі ОК «Південь» ЗС України у Приморському районі м. Одеса, та надав зображення його розташування із зазначенням координат на карті місцевості.
Окрім того, о 16:27 год. 04.08.2024 ОСОБА_6 ,діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, перебуваючи у Київському районі м. Одеси (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під унікальним ідентифікатором - НОМЕР_3, шляхом надсилання відповідного текстового повідомлення представнику іноземної держави, громадянці РФ ОСОБА_8 , котра авторизована в месенджері «Telegram» в акаунті з назвою « ОСОБА_9 », зареєстрованому під номером телефону НОМЕР_1 , повідомив інформацію про проходження через повітряний простір над м. Одесою багатоцільового винищувача F-16.
Передача вказаної інформації іноземній державі, іноземній організації або їх представникам, у тому числі співробітникам ФСБ РФ, могла нанести шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, підірвати стан боєготовності військових формувань України чи нести загрозу життю та здоров'ю їх військовослужбовців та може бути використана в проведенні підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану,тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В судовому засіданні захисник акцентував увагу на тому, що фактично не визначено місце вчинення злочину.
Прокурор та обвинувачений залиши вказане питання на розсуд суду.
В обвинувальному акті вказано, що громадянин ОСОБА_6 перебував у Київському районі м. Одеси під час вчинення злочинів, проте більш точне місце не встановлено. Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснюється судом у межах територіальної юрисдикції, де вчинено кримінальне правопорушення. Оскільки точне місце вчинення злочину не визначено, є підстави для перегляду питання підсудності.
Матеріали справи свідчать про використання месенджера «Telegram» для передачі інформації. Така діяльність, у тому числі фіксація повідомлень, може здійснюватися з будь-якої географічної локації, де є доступ до мережі Інтернет, що ускладнює встановлення територіальної прив'язки до Київського району м. Одеси.
Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. З огляду на те, що в обвинувальному акті немає чіткої вказівки на місце злочину, варто з'ясувати, чи дійсно досудове розслідування було завершено в межах Київського району м. Одеси, і чи були для цього правові підстави.
Оперативне командування "Південь" (ОК "Південь") знаходиться у місті Одеса, в Приморському районі. У контексті справи ОСОБА_6 йдеться про підтвердження його передачі інформації щодо будівлі ОК "Південь", що може бути критично важливим для забезпечення обороноздатності регіону.
З матеріалів справи випливає, що точне місце проживання чи перебування ОСОБА_6 у Київському районі м. Одеси не встановлено під час досудового розслідування. Це може бути підставою для критичного аналізу питання підсудності справи. Важливо також, що у матеріалах справи немає даних про те, чи був він офіційно зареєстрований у Київському районі, чи лише тимчасово перебував там.
Інформація про багатоцільовий винищувач F-16 є окремим важливим аспектом справи. Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 повідомляв представнику іноземної держави агресора - рф, інформацію про проходження F-16 через повітряний простір над Одесою. Це свідчить про його спостереження за військовою авіацією, що могла здійснювати тренувальні або бойові польоти.
У справі ОСОБА_6 йдеться про факт передачі через месенджер Telegram інформації, яка могла бути використана для підривної діяльності проти України. Однак точне місце вчинення злочинів залишається невстановленим. Хоча у матеріалах згадується, що ОСОБА_6 перебував у Київському районі м. Одеси, відсутність конкретизації місця подій створює юридичні проблеми щодо визначення територіальної підсудності.
Згідно з ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження має розглядати суд, у межах юрисдикції якого вчинено правопорушення, або, у разі неможливості встановити місце злочину, суд за місцем завершення досудового розслідування. Невизначеність у місці вчинення злочину може викликати сумніви щодо обґрунтованості розгляду справи саме в Київському районному суді м. Одеси, а також стати підставою.
Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду в межах територіальної юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за клопотанням строк чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подагра чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (ч.2 ст.34 КПК України).
Крім того, відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом - тобто доступ до правосуддя.
За таких обставин, з метою повного, об'єктивного та неупередженого розгляду вказаної справи, усунення сумнівів щодо територіальної підсудності, суд вважає на доцільне направити обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000003282 від 01.10.2024 року у відношенні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України до Одеського апеляційного суду з метою вирішення питання щодо направлення справи з одного суду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції (для визначення підсудності).
Відповідно до ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушенням вимог процесуального законодавства.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 32, 34, 110, 131, 132, 177, 183, 314, 315, 369-372, 392- 395 КПК України, Суд -
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01.05.2025 року, без визначення розміру застави, утримуючи останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор)» Міністерства юстиції України.
Визначити строк дії ухвали суду до 01.05.2025 року.
Направити обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000003282 від 01.10.2024 року у відношенні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України до Одеського апеляційного суду з метою вирішення питання щодо направлення справи з одного суду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції (для визначення підсудності).
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали суду скерувати на адресу ДУ «Одеський слідчий ізолятор)» Міністерства юстиції України, для виконання.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
ОСОБА_1