Справа № 947/37623/24
Провадження № 2/947/811/25
27.02.2025 року
Київський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» 22.11.2024 року звернулося до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року та за кредитним договором №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року у загальному розмірі 208061,89 грн. та судові витрати, з посиланням на набуття прав вимоги за вказаним договором та невиконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2024 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.
У судове засідання призначене на 27.02.2025 року представник позивача не з'явився, однак разом з позовом надав до суду заяву про розгляд справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач) у судове засідання призначене на 27.02.2025 року також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У відповідності до відповіді з відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Приймаючи наявне зареєстроване місце проживання відповідача, судом здійснювалось повідомлення останнього про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судових повісток, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, на вказану адресу місця проживання відповідача, однак поштове повідомлення було повернуто до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Таким чином, відповідач про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не було надано заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про причини неявки до судового засідання суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 27.02.2025 року за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.05.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Z06.00302.005295969 за умовами якого АТ «Ідея Банк» надає останньому кредит для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 30000,0 грн. на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який відкритий в АТ «Ідея Банк», МФО 336310, та ОСОБА_1 доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 2602,74 грн. згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладено відповідно до договору. Строк кредиту 60 місяців, тобто до 23.05.2024 року, процентна ставка якого складає 21.99% (змінювана).
У відповідності до п. 1.8. змінювана процентна ставка, визначається як змінна частина ставки в розмірі 9.5% збільшена на маржу Банку в розмірі 12.49%.
Відповідно до п. 3.2. відповідач погодився з тим, що ДКБОФО, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього Договору та зобов'язався виконувати їх умови.
Як вбачається договір складений українською мовою, підписаний шляхом нанесення власноручного підпису.
Під час розгляду справи відповідачем не спростовувалось підписання вищевказаного договору від 23.05.2019 року.
Також того ж дня, відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту що є Додатком №1 до Договору кредиту та страхування №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року, який містить: інформацію та контактні дані кредитодавця; інформацію та контактні дані кредитного посередника; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення; додаткову інформацію; інші важливі правові аспекти.
У відповідності до наданої до суду копії ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту від 23.05.2019 року вбачається перерахування АТ "Ідея Банк" на рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 27397,26 грн. на виконання умов договору №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року.
У відповідності до наданої до суду копії ордеру-розпорядження №2 про сплату страхового платежу від 23.05.2019 року вбачається перерахування АТ "Ідея Банк" грошових коштів в сумі 2602,74 грн. в якості страхового платежу від ОСОБА_2 .
Дані обставини також підтверджуються наданою до суду випискою за період з 23.05.2019 року по 25.07.2023 року з якої вбачається, що 23.05.2019 року банком було видано на ім'я ОСОБА_1 кредит згідно умов кредитного договору №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року в сумі 30000,00 грн., шляхом зарахування коштів в сумі 27397,26 грн. на картковий рахунок відповідача та сплати від імені останнього коштів в сумі 2602,74 грн., як страховий платіж.
24.09.2019 року між між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Z06.00302.005732975 за умовами якого АТ «Ідея Банк» надає останньому кредит для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 44700,0 грн. на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який відкритий в АТ «Ідея Банк», МФО 336310, та ОСОБА_1 доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 3878,08 грн. згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладено відповідно до договору. Строк кредиту 60 місяців, тобто до 24.09.2024 року, процентна ставка якого складає 21.99% (змінювана).
У відповідності до п. 1.8. змінювана процентна ставка, визначається як змінна частина ставки в розмірі 9.5% збільшена на маржу Банку в розмірі 12.49%.
Відповідно до п. 3.2. відповідач погодився з тим, що ДКБОФО, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього Договору та зобов'язався виконувати їх умови.
Як вбачається договір складений українською мовою, підписаний шляхом нанесення власноручного підпису.
Під час розгляду справи відповідачем не спростовувалось підписання вищевказаного договору від 24.09.2019 року.
Також того ж дня, відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту що є Додатком №1 до Договору кредиту та страхування №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року, який містить: інформацію та контактні дані кредитодавця; інформацію та контактні дані кредитного посередника; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення; додаткову інформацію; інші важливі правові аспекти.
У відповідності до наданої до суду копії ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту від 24.09.2019 року вбачається перерахування АТ "Ідея Банк" на рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 40821,92 грн. на виконання умов договору №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року.
У відповідності до наданої до суду копії ордеру-розпорядження №2 про сплату страхового платежу від 24.09.2019 року вбачається перерахування АТ "Ідея Банк" грошових коштів в сумі 3878,08 грн. в якості страхового платежу від ОСОБА_2 .
Дані обставини також підтверджуються наданою до суду випискою за період з 24.09.2019 року по 25.07.2023 року вбачається, що 24.09.2019 року банком було видано на ім'я ОСОБА_1 кредит згідно умов кредитного договору №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року грошові кошти в сумі 44700,00 грн., шляхом зарахування коштів в сумі 40821,92 грн. на картковий рахунок відповідача та сплати від імені останнього коштів в сумі 3878,08 грн., як страховий платіж.
25.07.2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №01.02-31/23, за умовами якого клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених договором.
У відповідності до витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу від 25.07.2023 року №01.02-31/23 складеного сторонами вищевказаними договору, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» прийняло від АТ «Ідея Банк» право вимоги за договорами кредиту та страхування, укладеними з ОСОБА_1 : договір №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року, заборгованість якого станом на день укладення цього договору становить у загальній сумі 82267,60 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 29508,83 грн.; заборгованості за відсотками - 20368,15 грн.; заборгованості за комісіями - 32390,62 грн. та договір №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року, заборгованість якого станом на день укладення цього договору становить у загальній сумі 125794,29 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 44459,95 грн.; заборгованості за відсотками - 30781,53 грн.; заборгованості за комісіями - 50552,81 грн.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на підставі укладеного договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023 року набуло право вимоги за кредитним договором №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року та кредитним договором №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року, які укладені з ОСОБА_1
25.03.2024 року рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» № 1, вирішено змінити назву товариства з «ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС».
У відповідності до довідки-розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 станом на 25.07.2023 року наявна заборгованість за кредитним договором №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року в загальному розмірі 82267,60 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 29508,83 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 20368,15 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 32390,62 грн.
Також, у відповідності до довідки-розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 станом на 25.07.2023 року наявна заборгованість за кредитним договором №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року в загальному розмірі 125794,29 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 44459,95 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 30781,53 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 50552,81 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №№Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року та кредитним договором №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року, стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Отже, позивачем на підставі укладеного договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023 року набуто право вимоги за кредитним договором №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року та кредитним договором №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року, які укладені з ОСОБА_1 , у розмірах станом на 25.07.2023 року, саме в якому позивачем заявлено до стягнення в межах даного позову.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, в редакції станом на момент укладення договорів, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч.1 ст. 638 ЦК України).
Згідно зі ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1056-1 ЦК України, в редакції станом на момент укладення договорів, передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.
У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:
1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;
2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;
3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.
У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.
Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Досліджуючи подані до суду докази, судом встановлено, що між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 належним чином укладено: договір кредиту та страхування №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти в сумі 30000,00 грн. та договір кредиту та страхування №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти в сумі 44700,00 грн., які виплачені останньому належним чином.
Також судом встановлено, що позивачем ТОВ «СВЕА ФІНАНС» належним чином набуто право вимоги за вищевказаними кредитними договорами: №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року та №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року.
Кредитні договори повністю або у частині недійсними не визнавались, отже вказані договори є чинними, такими, що породжують права та обов'язки сторін, зокрема - обов'язок позичальника повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування такими коштами.
Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».
Відповідачем в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, зокрема сплату наявної заборгованості за договором, на що посилається позивач, як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню, у зв'язку з чим підлягає стягненню на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» з відповідача у зв'язку з невиконанням умов договору кредиту та страхування №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року та договору кредиту та страхування №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року, заборгованість в загальному розмірі 208061,89 грн.
Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позову, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування судових витрат підлягає 2496,75 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282, 352-354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: 03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 6) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: 03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість: за договором кредиту та страхування №Z06.00302.005295969 від 23.05.2019 року, станом на 25.07.2023 року, у загальному розмірі 82267 (вісімдесят дві тисячі двісті шістдесят сім) гривень 60 (шістдесят) копійок, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 29508 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісім) гривень 83 (вісімдесят три) копійки, заборгованості за відсотками - 20368 (двадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок, заборгованість за комісіями - 32390 (тридцять дві тисячі триста дев'яносто) гривень 62 (шістдесят дві) копійки; за договором кредиту та страхування №Z06.00302.005732975 від 24.09.2019 року, станом на 25.07.2023 року, у загальному розмірі 125794 (сто двадцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) гривні 29 (двадцять дев'ять) копійок, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 44459 (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 95 (дев'яносто п'ять) копійок, заборгованості за відсотками - 30781 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят одна) гривня 53 (п'ятдесят три) копійки, заборгованість за комісіями - 50552 (п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка, що в загальній сумі складає 208061 (двісті вісім тисяч шістдесят одна) гривня 89 (вісімдесят дев'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: 03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 2496 (дві тисячі чотириста дев'яносто шість) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Л. В. Калініченко