Справа № 947/29423/24
Провадження № 2/947/497/25
Іменем України
27.02.2025 м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участю:
- секретаря судового засідання Ващенко М.О.,
- представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Єлькіна Марина Олексіївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи.
У вересні 2024 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулася ОСОБА_2 (далі також - позивач), поданим в її інтересах представником ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 (далі також - відповідач-1), ОСОБА_4 (далі також - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Єлькіна Марина Олексіївна про визначення додаткового строку в три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька ОСОБА_5 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що до початку війни вона разом з донькою проживали в м. Харкові. ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька ОСОБА_5 відкрилася спадщина. Останнім днем перебігу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини є 19.06.2022. Однак 22.02.2022 розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України. Оскільки з самого початку війни м. Харків перебувало в зоні активних бойових дій, вона разом з донькою у березні 2022 року вимушені були виїхати до Республіки Польща. У зв'язку з чим тільки 12.09.2022 вона змогла звернутися безпосередньо до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єлькіної М.О. із заявою про прийняття спадщини. Із засобів масової інформації їй стало відомо, що строк на подання заяви про прийняття спадщині в Україні був зупинений на законодавчому рівні.
На обґрунтування своєї правової позиції позивач покликалася на положення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», відповідно до якої під час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини був зупинений, а згодом визначений як присічний - зупинений на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Відтак позивач уважала, що останнім днем подання заяви про прийняття спадщини є 19.10.2022; положення ст. 1270, 1272 ЦК України щодо наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Також позивач зауважила, що питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини виникло під час судового розгляду справи № 947/27228/22 у Київському районному суді м. Одеси за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна подружжя, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Указані обставини стали підставою для звернення з цим позовом до суду.
У відзиві на позов представник відповідача-1 ОСОБА_7 повідомив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Уважає, що підстави для визначення додаткового строку позивачці для подання заяви про прийняття спадщини відсутні. Позивачем не доведено поважності причин пропуску цього строку. Уведення воєнного стану в Україні, перебування позивача з донькою за її межами та незнання чинного законодавства України про спадкування не може бути визнано поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини. Окремо зазначив, що приватним нотаріусом Єлькіною М.О. жодних вимог про визначення додаткового строку для спадкоємців не висувалося. Остання прийняла заяви про прийняття спадщини від спадкоємців та зупинила виконання нотаріальних дій у спадковій справі до вирішення спору між спадкоємцями в суді.
У своїх поясненнях третя особа - приватний нотаріус Єлькіна М.О. - повідомила, що заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 подані спадкоємцями у строки, визначенні чинним на той час законодавством України. Після подання заяви про прийняття спадщини, спадкоємцю ОСОБА_2 неодноразово пропонувалося звернутися із належним чином завіреною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, або подати вказану заяву особисто, що остання так і не зробила. Справу просила розглянути за її відсутності.
Відповідач-2 ОСОБА_4 , належним чином повідомлений, на жодне судове засідання до суду не з'явився. Про причини неявки не повідомив.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Заяви та клопотання учасників справи.
15.10.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єлькіної М.О. належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 07/2022, заведеної після смерті ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 24.10.2024 вказане клопотання задоволено. 11.11.2024 до суду надійшли копії матеріалів спадкової справи № 07/2022.
29.01.2025 під час підготовчого судового засідання представником відповідача-1 ОСОБА_7 заявлено клопотання про зупинення провадження у цій справі до прийняття рішення Одеським апеляційним судом у цивільній справі № 947/27228/22.
Ухвалою суду від 29.01.2025, зазначеною у протоколі судового засідання, у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 24.09.2024 справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 24.10.2024. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався на 14.11.2024, 03.12.2024, 19.12.2024, 29.01.2025.
Ухвалою суду від 29.01.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 27.02.2025.
У судовому засіданні, 27.02.2025, представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Представник відповідача до суду не з'явився. Направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні. У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, оскільки обставини, зазначені у клопотанні, не підтверджені будь-якими доказами. У відзиві на позов просив відмовити у його задоволенні.
Відтак, суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд справи по суті.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.12.2021, виданим Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 797.
У період з 04.04.2022 по 24.06.2022 ОСОБА_2 разом зі своєю донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували на території Республіки Польща, що підтверджується свідоцтвом для учня, що відвідує підготовче відділення початкової школи № 1 імені Польських мандрівників.
З 01.09.2022 ОСОБА_9 навчалася у 4-му класі початкової школи імені Преподобного каноніка Яна Матусяка в м. Остовонс, що підтверджується свідоцтвом про відвідування школи від 24.10.2022.
З 07.02.2023 продовжила навчання у 5-му класі початкової шкоди № 14 імені Генерала Владислава Сікорського у м. Бидгощ, що підтверджується довідкою про відвідування шкоди від 11.10.2023.
Згідно з матеріалами спадкової справи № 07/2022, заведеної щодо майна померлого ОСОБА_5 , установлено, що із заявами до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єлькіної М.О. про прийняття спадщини звернулися:
- 05.04.2022 ОСОБА_3 , звернулася особисто;
- 11.08.2022 ОСОБА_4 (син), звернувся особисто;
- 12.09.2022 ОСОБА_2 (донька), звернулася особисто.
Заведення спадкової справи № 07/2022 підтверджено витягом № 68768769 про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 69228796 від 05.04.2022.
18.11.2022, 10.02.2023 ОСОБА_2 особисто засобами поштового зв'язку, та 25.05.2023 за довіреністю ОСОБА_10 , приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Єлькіній М.О. подавалися заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, на які приватним нотаріусом надавалися роз'яснення про необхідність направлення нотаріально засвідченої заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, або подати особисто вказану заяву нотаріусу.
Інформація про вчинення вказаних дій ОСОБА_2 в матеріалах спадкової справи відсутня.
Отже, з аналізу заяв по суті справи та наданих сторонами доказів на їх підтвердження, випливає, що наразі єдиними спадкоємцями за законом, після смерті ОСОБА_5 , є ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_2 . Діти спадкодавця є спадкоємцями за законом першої черги. При цьому сторони не заперечують факт відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , заведення спадкової справи, права позивача ОСОБА_2 бути спадкоємцем за законом у справі, однак, позивач уважає, що нею було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Мотиви прийнятого рішення
Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам, суд зазначає, що спірні правовідносини з приводу спадкування, зокрема дотримання строку на прийняття спадщини, на час виникнення спірних правовідносин, врегульовані положеннями книги шостої «Спадкове право» ЦК України, Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Суд зауважує, що спеціальним законом, який регулює спадкові правовідносин є ЦК України, зокрема Книга шоста «Спадкове право».
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Судом установлено, що спадкодавцем не складався заповіт та не укладався спадковий договір, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 68768021 від 05.04.2022, яка знаходиться в матеріалах спадкової справи.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.. 1261 ЦК України).
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).
Відтак, спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_5 - син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги.
Далі, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Відтак, шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчився 19.06.2022.
Водночас, під час перебігу вказаного строку, 24.02.2022 на територію України почалося повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні розпочав діяти воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє наразі.
Збройна агресія проти України, активні бойові дії на окремих її територіях стали причиною численних жертв серед мирного населення, руйнувань їх житла. Крім того, сотні тисяч громадян виїхали за межі країни, що унеможливило прийняття ними вчасно спадщини, яка відкрилася на території України, особливо в місцевостях, де нотаріуси не здійснюють свої повноваження.
Місто Харків з самого початку вторгнення було містом, де проводилися активні бойові дії, що зумовило частину населення вказаного міста виїхати у інші області України та за її межі. Указані факти є загальновідомими, відтак згідно з приписами ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребують доказування.
Згідно з «Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Харківська міська територіальна громада у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 відноситься до території активних бойових дій.
Водночас, Кабінетом Міністрів України вжиті заходи з метою упорядкування вчинення нотаріальних дій в період дії воєнного стану, зокрема і щодо строків прийняття спадщини.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164 (далі також - постанова КМУ № 164) внесено зміни, зокрема доповнено постанову пунктом 3 такого змісту: «Установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється».
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 719, до п. 3 постанови КМУ № 164 внесені зміни, зокрема п. 3 викладений в такій редакції: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».
Відтак останнім днем подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 є 19.10.2022;
У постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 676/47/21 останній зробив висновок, що приписи п. 3 постанови КМУ № 164 про зупинення перебігу строку прийняття спадщини не відповідають акту вищої юридичної сили - положенням ст. 1270, 1272 ЦК України, відтак не підлягають до правозастосування.
Як наслідок, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469 до постанови КМУ № 164 внесені зміни, зокрема п. 3 виключено.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 1-3 ст. 5 ЦК України).
Отже, з аналізу вказаних вище постанови КМУ № 164, з подальшими змінами, та постанови Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 676/47/21 випливає, що у період з 06.03.2022 по 25.01.2023 питання перебігу строку для прийняття спадщини було врегульовано, зокрема, приписами постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164.
Відтак, з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 почав перебіг 6-місячний строк для прийняття спадщини відповідно до ст. 1270 ЦК України. Згідно з приписами п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164 (з подальшими змінами) строк прийняття спадщини було зупинено на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Отже останнім днем прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 є ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як установлено судом, усі спадкоємці подали заяви про прийняття спадщини у спадковій справі № 07/2022 вчасно.
Виключення п. 3, яким було врегульовано порядок зупинення перебігу строку для прийняття спадщини на час дії воєнного стану з положень постанови КМУ № 164, не може вплинути на виниклі під час дії вказаної постанови правовідносини, оскільки внесені зміни не пом'якшують та не скасовують цивільну відповідальність, отже не маю зворотної дії в часі.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину (абз. 2, 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7).
З урахуванням викладеного суд зауважує, що позивачем не доведено належними доказами факт порушення його майнового права чи інтересу. Відмови у вчиненні нотаріальних дій щодо спадкового майна позивачем не отримано. Заяву про прийняття спадщини подано вчасно. У рішенні Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2024 у справі № 947/27228/22 прийняття спадщини спадкоємцями в належні строки під сумнів не ставилося.
Висновки суду.
Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).
Отже, проаналізувавши заяви по суті справи та надані сторонами докази у поєднанні із застосованими правовими нормами, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачем не доведено порушення, оспорювання або невизнання його майнового права чи інтересу зі сторони інших осіб щодо реалізації прав спадкоємця після смерті спадкодавця ОСОБА_5 . Відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов не підлягає до задоволення, з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача витрати зі сплати судового збору не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Єлькіна Марина Олексіївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення тексту повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К. А. Цирфа