Справа № 947/36210/24
Провадження № 2-с/947/46/25
про повернення заяви
26.02.2025 м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №947/36210/25
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про скасування судового наказу у справі №947/36210/25.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 суддею встановлено наступне.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 170 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 01.01.2024 №3674-VI (зі змінами) встановлена ставка за подання до суду заяви про скасування судового наказу, яка становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2024 становить 3028,00 грн.
Тобто, заявником повинен бути сплачений судовий збір в розмірі 151,40 грн.
Проте, заявником до заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу.
Як вбачається заявник до заяви додав копію посвідчення учасника бойових дій.
Проте, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, норма п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені ЗУ від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову, заяви, тощо; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Предметом спору у цій справі є скасування судового наказу про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, тобто, ця справа не пов'язана з порушенням прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій і ніяк не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відповідно до положень частини 6 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.
Враховуючи, що заявником не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу, вважаю за необхідне повернути її заявникові без розгляду.
Керуючись ст. 170, 258, 259, 260 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №947/36210/25 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Цирфа К. А.