Постанова від 28.02.2025 по справі 620/4174/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/4174/24 Головуючий у 1 інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 розрахунку, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 розрахунку, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Військова частина НОМЕР_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що індексація не є складовою грошового забезпечення, а тому, правових підстав для виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не вбачається. Також, апелянт вважає, що на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється. Крім того, апелянт стверджує, що позивач, на виконання рішення суду у справі 620/5311/21, вже отримав компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 31.05.2006 по 23.01.2019 перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 грудня 2018 року № 598, на підставі підпункту "б" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", майор ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас, та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 січня 2019 року № 15 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 23 січня 2019 року.

Під час перебування на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема, за період з 01.12.2015 по 23.01.2019, ОСОБА_1 не в повному обсязі виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Також, під час розрахунку при виключенні ОСОБА_1 зі списків особового складу частини у зв'язку зі звільненням, Військовою частиною НОМЕР_1 не проведено повного розрахунку щодо виплати сум, право на які позивач отримав під час перебування на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії був задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.01.2019 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від17.07.2003 №1078. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.01.2019 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі № 620/5345/22 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року - залишено без змін (головуючий суддя В.В. Файдюк).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 620/5345/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

27 грудня 2023 року на картковий рахунок ОСОБА_1 від Військової частини НОМЕР_1 надійшли грошові кошти в сумі 68555 гривень 99 копійок із зазначенням: "виплата по рішенню суду від 22.11.2022 № 620/5345/22".

09 лютого 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Богдановою І.Д. на поштову адресу Військової частини НОМЕР_1 був направлений рекомендованим поштовим відправленням № 1400058350496 адвокатський запит від 08.02.2024 № 18/1/гз про надання письмового повідомлення щодо виплачених ОСОБА_1 27 грудня 2023 року сум, зокрема, про надання детального щомісячного розрахунку виплаченої індексації, копії розрахунково-платіжної відомості (або її витягу).

Також, рекомендованим поштовим відправленням № 1400058350496 представником ОСОБА_1 - адвокатом Богдановою І.Д. надіслано до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит від 08.02.2024 № 18/гз, в якому просила: "Відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-111, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159 та абзацу сьомого пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 прошу здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РІІОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 23.01.2019, виплаченої 27 грудня 2023 року на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 620/5345/22".

Згідно відомостей за рекомендованим поштовим відправленням № 1400058350496, адвокатський запит був вручений представнику Військової частини НОМЕР_1 12 лютого 2024 року, проте, в установлений законом строк і станом на день звернення до суду з позовною заявою відповідач відповідь на адвокатський запит не надав та не надав запитані документи.

27 грудня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 68555 гривень 99 копійок.

З огляду на зазначене, заборгованість, а саме, індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 23.01.2019, була виплачена у грудні 2023 року із затримкою на один і більше календарних місяців з вини Військової частини НОМЕР_1 , що встановлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22.

Виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 та абзацом сьомим пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, Військовою частиною НОМЕР_1 не проведено ні в місяці виплати заборгованості - грудні 2023 року, ні станом на день подання позовної заяви.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 (далі Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок - № 159).

Відповідно до статті 1 Закону №2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону №2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території У країни і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Приписами статті 4 Закону №№2050-III закріплено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

У відповідності до пункту 1 Порядку № 159, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території У країни і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

У пункті 4 Порядку № 159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Як вбачаєтеся з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, зокрема, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум, а також, здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.01.2019 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання даного рішення суду, донарахована сума індексації грошового забезпечення виплачена позивачу, відповідно до платіжної інструкції від 26.12.2032 №769 на суму 68 555,99 та від 24.04.2024 №226 на суму 10851,60 грн.

Разом з тим, компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення відповідачем нарахована та виплачена не була.

Так, апелянт зазначає, що індексація не є складовою грошового забезпечення, а тому, правових підстав для виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Закону України «Про громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не вбачається.

Крім того, апелянт вважає, що на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.

Слід зазначити, що Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Ухвалюючи постанову у справі №240/11882/19, Верховний Суд виходив із аналізу норм Закону №2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).

На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21, застосовуючи висновок Верховного Суду у справі №240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений у цій справі період, у зв'язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

З огляду на зазначене, доводи апелянта про те, що індексація не є складовою грошового забезпечення, а тому, правових підстав для виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення не вбачається, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 825/2023/16, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати частини грошового забезпечення (індексації), адже вона виплачується у разі порушення строків виплати доходу (сум індексації грошового забезпечення), а не виконання рішення суду.

Посилання апелянта на те, що позивач, на виконання рішення суду у справі 620/5311/21, вже отримав компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки виплата такої компенсації стосувалася іншого рішення суду.

Водночас, у даній справі компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати стосується індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 розрахунку, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100, є протиправною.

Як наслідок, судом першої інстанції обґрунтовано зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої у грудні 2023 року за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 620/5345/22, за весь час такої затримки - з 01 грудня 2015 року по 27 грудня 2023 року, у відповідності до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, шляхом обчислення суми компенсації як добутку грошового доходу за відповідний місяць, фактично перерахованого на картковий рахунок ОСОБА_1 , і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.

Попередній документ
125534524
Наступний документ
125534526
Інформація про рішення:
№ рішення: 125534525
№ справи: 620/4174/24
Дата рішення: 28.02.2025
Дата публікації: 04.03.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.08.2025)
Дата надходження: 28.08.2025