03 березня 2025 р. Справа № 520/20906/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 (ухвалене суддею Котеньовим О.Г.) в справі № 520/20906/24
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, в якому просив: визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області оновленої (виправленої) довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, із правильним зазначенням відомостей про посадовий оклад за 21 тарифним розрядом згідно наказу Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», додаток 2 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації», доплату за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу, доплату за вчене звання доцента 25% від посадового окладу та до положення ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", із обов'язковим зазначенням інших відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (відповідно до перерахованого розміру посадового окладу), за посадою начальника кафедри Харківського національного університету внутрішніх справ, для перерахунку з 01.12.2019 пенсії позивача; зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях виготовити та надати до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області оновлену (виправлену) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначеного станом на листопад 2019 року, із правильним зазначенням відомостей про посадовий оклад за 21 тарифним розрядом згідно наказу Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», додаток 2 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів Ш-ІУ рівнів акредитації», доплату за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу, доплату за вчене звання доцента 25% від посадового окладу та до положення ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", із обов'язковим зазначенням інших відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (відповідно до перерахованого розміру посадового окладу), за посадою начальника кафедри Харківського національного університету внутрішніх справ, для перерахунку з 01.12.2019 пенсії позивача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.
Відповідно до протоколу ГУПФУ у Харківській області за пенсійною справою позивача № 20030116563 від 30.1.2014 розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення, яке складається з: посадового окладу 1600 грн; окладу за військове звання 135 грн; процентна надбавка за вислугу років 40% - 694 грн; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч.: доплата, вчене звання Доцент (ст. наук. співробітник 25%, науковий ступінь кандидат наук 15%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 88%.
Позивач звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх із заявою, в якій просив виготовити та подати до ГУПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» виготовлено та направлено до ГУПФУ оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року від 22.07.2021 № 100347849 вих. № 33/41-2412) яка складається з: посадового окладу - 4000 грн; окладу за спеціальне звання (полковник поліції) 2400 грн; надбавку за стаж служби в поліції 50% - 3200 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 90,14% - 8653,44 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 600 грн; доплати за науковий ступінь кандидат або доктор наук 5% - 200 грн. доплати за вчене звання доцент 5% - 200 грн.; премія 40,74% - 7843,85 грн.
Позивач звернувся до відповідача з прохання виготовити оновлену довідку з розрахунку посадовий оклад за атестованою посадою начальник кафедри ХНУВС за 21 тарифним розрядом, згідно із додатком 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації», який згідно із Законом України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату працівників на основі Єдиної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», станом на 19.11.2019 складає 7761,12 грн. (враховуючи підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників на 11% згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36 «Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників») та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцент 25% від посадового окладу, відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту», для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії з 01.12.2019.
Листом № 31/32-Т-301 від 03.06.2024 відповідач повідомив про відсутність підстав для виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вищезазначеної довідки.
Позивач не погодився з вищезазначеною відмовою відповідача та звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не зазначено в довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 для перерахунку пенсії, відомості про доплату за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцент - 25% від посадового окладу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту».
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII (в подальшому - Закон № 2262-XII), перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (в подальшому - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2020 (в подальшому - Постанова № 103), передбачено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Пунктом 3 Постанови № 103 встановлено, перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно із п. 5 Постанови № 103, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 набрало законної сили 19.11.2019.
У вказаних рішеннях суди дійшли висновку, що пункт 3 Постанови № 103, передбачає перерахунок пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016. За таких обставин оскаржуваний пункт 3 Постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб. Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (в подальшому - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Таким чином, починаючи з 19.11.2019 - дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Крім того, у Додатку 2 до Порядку № 45 містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Постановою № 103 було доповнено Порядок № 45 Додатком 3, а саме Довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, в якому доповнено Порядок додатком 3, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений в рішенні Верховного Суду по зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Суд зазначає, що порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв'язку з втратою чинності пунктами 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно із ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Оскільки пункт 3 Постанови № 103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано протиправним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, саме з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами № 988, № 260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Водночас, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
Судовим апеляційної інстанції встановлено, що Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" виконано обов'язок щодо направлення на адресу пенсійного органу довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії, у зв'язку з набранням чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/12704/18, проте при визначенні посадового оклад позивача у вказаній довідці застосовано посаду начальник відділу та визначено розмір окладу 4000 грн.
Відповідно до листа Національної поліції України від 24.02.2021 № 2388/09/48-2021 "Про надання інформації щодо грошового забезпечення поліцейських", посадовий оклад начальника відділу за листопад 2019 року складає 4000 грн., середній розмір надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції 90,14%, середній розмір премії 40,74%, саме ці показники і застосовані відповідачем при виготовленні довідки 100/35241 від 22.07.2021 за № 33/41-2559 про розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року.
Проте, суд зазначає, що розміри складових грошового забезпечення начальник кафедри Харківського національного університету внутрішніх справ, окрім посадового окладу, встановлюються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а тарифний розряд для визначення розміру посадового окладу за атестованою посадою професор кафедри Харківського національного університету внутрішніх справ встановлюється згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних - закладів, установ ~ освіти та наукових установ", додаток 2 "Схема тарифних розрядів посад керівних та науково - педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації", а саме - 20-21 тарифний розряд.
Згідно із Законом України від 23.11.2018 № 2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік", постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 "Про оплату працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату працівників на основі Єдиної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", розмір посадового окладу за 21 тарифним розрядом станом на листопад 2019 року складав 7761,12 грн., враховуючи підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників на 11% згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36 "Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників".
Оклад за спеціальним званням поліцейського визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а саме полковника поліції - в розмірі 2400 грн.
Інші види грошового забезпечення поліцейського визначаються згідно із наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання".
Розмір надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським встановлюється кожному індивідуально, залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу.
Наказом МВС України № 138 від 17.02.2017, що прийнятий, відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" затверджено перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських.
Згідно із п. 6 розд. у XVIII Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", прирівнюються посадам поліцейських, Наказу № 138, начальник кафедри (Національна академія внутрішніх справ та національні університети внутрішніх справ (юридичний ліцей, науково-педагогічний склад) - прирівнюється до посади начальник відділу апарату Національної поліції.
Отже, МВС України прирівняв посаду "начальник кафедри" (Національна академія внутрішніх справ та національні університети внутрішніх справ (юридичний ліцей, науково-педагогічний склад) до посади " начальника відділу апарату Національної поліції ".
Проте посади начальник кафедри МВС" та "начальника відділу апарату національної поліції" за своїми класифікаційними характеристиками, перш за все розмірами посадових окладів та іншими особливостями є абсолютно різними, отже таке прирівняння грубо порушує інтереси позивача, оскільки впливає на визначення посадового окладу та, як наслідок, грошового забезпечення для перерахунку його пенсії.
З урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем протиправно не зазначено у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 відомостей про посадовий оклад за 21 тарифним розрядом згідно наказу Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 № 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ", додаток 2 "Схема тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації", станом на листопад 2019 (враховуючи підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників на 11%, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 36 "Про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників")
Щодо позовних вимоги позивача про зазначення відомостей про доплату за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцент - 25% від посадового окладу, відповідно до положення ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України "Про вищу освіту", законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про вищу освіту", вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) - це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до п. 4 ст. 23 Закону України "Про вищу освіту", державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов'язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад'юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти. Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Згідно із ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професор - 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу 08.10.2003 присуджено науковий степінь кандидат наук, що підтверджується копією диплому кандидата наук НОМЕР_1 від 08.10.2003, а з 23.12.2008 позивачу присвоєно вчене звання доцент, що підтверджується копією атестата доцента НОМЕР_2.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем протиправно не зазначено у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 для перерахунку пенсії, відомості про доплату за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу та доплату за вчене звання доцент - 25% від посадового окладу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані та пілягають задоволенню, а вимоги апеляційної скарги Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення в даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пу. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п. 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 в справі № 520/20906/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич