03 березня 2025 р.Справа № 520/19280/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання зупинення провадження в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 в справі № 520/19280/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 26.06.2020 по 20.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 26.06.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.06.2020 по 31.12.2022 із застосуванням положень абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.06.2020 по 31.12.2022 із застосуванням положень абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати за період з 26.06.2020 по день фактичної виплати індексації; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 та Наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 26.09.2023 № 566 за період виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки на підставі бойових розпоряджень, в районах ведення воєнних (бойових) дій, а саме: лютий 2022 року, березень 2022, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, вересень 2022 року, листопад 2023 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 та Наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 26.09.2023 № 566 за період виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки на підставі бойових розпоряджень, в районах ведення воєнних (бойових) дій, а саме: лютий 2022 року, березень 2022, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, вересень 2022 року, листопад 2023 року; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням премії за період з лютого 2022 року по травень 2022 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням премії за період з лютого 2022 року по травень 2022 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 залишено без задоволення позов.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Судовим розглядом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано справу № 460/21394/23.
В ухвалі від 13.02.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.02.2020 по 30.03.2023.
Спірним питанням у справі № 360/101/25 є факт не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 17.02.2015 по 31.01.2020, проте позов подано 17.01.2025, тобто після змін, внесеним до статті 233 КЗпП України щодо строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Правовідносини в цій справі та в справі № 460/21394/23 є подібними, а передача останньої на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження в даній справі необхідно зупинити до набрання законної сили рішення Верховного Суду в справі № 460/21394/23.
Керуючись ст. ст. 291, 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зупинити провадження в справі № 520/19280/24 до набрання законної сили судового рішення Верховного Суду в справі № 460/21394/23.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.