про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 березня 2025 року справа №200/3587/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В. розглянув апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 200/3587/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 200/3587/24.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом семи днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, шляхом подання до Першого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору та клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску.
Вищевказана ухвала отримана скаржником 11 лютого 2025 року.
21 лютого 2025 року до канцелярії Першого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, клопотання про поновлення строку, в якому скаржник просив вважати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування підстав для поновлення строку апелянтом зазначено, що апеляційну скаргу від 22.09.2024 на рішення Донецького окружного адміністративного суду було подано до Першого апеляційного адміністративного суду, але через некоректну роботу підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд». На підтвердження вище вказаних обставин, скаржник надав скрін з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції дослідив доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи вважає, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодеску адміністративного судочинста України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Поважними підставами для поновлення строку апеляційного оскарження є об'єктивно не переборні та такі, що не залежать від волевиявлення особи, обставини.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд зазначає, в період між поданням першої апеляційної скарги 22 вересня 2024 року та повторним поданням скарги 04 лютого 2025 року апелянт не здійснював моніторинг стану своєї скарги, не виявив помилку в підсистемі "Електронний суд" та не подав апеляційну скаргу вчасно.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно зі статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст.299, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 200/3587/24.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 200/3587/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко