справа №761/44578/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/1162/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
27 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
власника майна: ОСОБА_7
адвоката: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №72023000410000030 від 08 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт на майно, яке вилучене 21 листопада 2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон іPhone SE sn: DX3GC0TAPLJY;
- мобільний телефон Xiaomi 11 Lite 5G NE model: 2109119 DG;
- ноутбук HP ProBook 440 G5 sn:5CD90202MV;
- блокнот синього кольору «НАФТОГАЗ ГРУПА».
В іншій частині вимог клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу, якою частково відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання у повному обсязі.
Уважає оскаржувану ухвалу в частині відмови у задоволенні клопотання про арешт майна незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
У мотивування скарги зазначає, що є достатні підстави вважати, що значна сума грошових коштів та золотий злиток не відповідають рівню доходів ОСОБА_7 , набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення та відповідають вимогам статті 98 КПК України.
Постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 21 листопада 2024 року вищевказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Зауважує, що з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на грошові кошти та метал жовтого кольору, схожий на золото, вилучені під час проведення 21 листопада 2024 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку власника майна ОСОБА_7 та його адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000410000030 від 08 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України.
21 листопада 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року у справі №761/41445/24 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон іPhone SE sn: DX3GC0TAPLJY;
- мобільний телефон Xiaomi 11 Lite 5G NE model: 2109119 DG;
- ноутбук HP ProBook 440 G5 sn:5CD90202MV;
- блокнот синього кольору «НАФТОГАЗ ГРУПА»;
- злиток, схожий на золото, 100g № 879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9;
- банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США.
Постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 21 листопада 2024 року вищезазначені речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
27 листопада 2024 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023000410000030 від 08 серпня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт на майно, яке вилучене 21 листопада 2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон іPhone SE sn: DX3GC0TAPLJY;
- мобільний телефон Xiaomi 11 Lite 5G NE model: 2109119 DG;
- ноутбук HP ProBook 440 G5 sn:5CD90202MV;
- блокнот синього кольору «НАФТОГАЗ ГРУПА».
В іншій частині вимог клопотання - відмовлено.
Відповідно до вимог частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді згідно доводів апеляційної скарги фактично оскаржена лише в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, а саме: злиток, схожий на золото, 100g № 879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9; банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США, тому колегія суддів, відповідно до частини першої статті 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги та лише щодо арешту вищевказаних предметів та грошових коштів.
Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно колегією суддів не перевіряється.
З висновками слідчого судді суду першої інстанції щодо відсутності підстав для накладення арешту на злиток, схожий на золото, 100g № 879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9; банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами частини третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
За правилами частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів установлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані не в повному обсязі, оскільки слідчий суддя належним чином не перевірив викладені у клопотанні обставини та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно, а саме: злиток, схожий на золото, 100g №879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9; банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США, виявлене та вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження колегія суддів уважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що майно: злиток, схожий на золото, 100g №879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9; банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США, виявлене та вилучене під час проведення обшуку 21 листопада 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року у справі №761/41445/24 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, могло зберегти на собі сліди злочинів та використовуватися для вчинення кримінальних правопорушень, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Крім того, виявлені та вилучені злиток, схожий на золото, 100g №879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9 та банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США визнані у кримінальному провадженні речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.
На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно, а саме: злиток, схожий на золото, 100g №879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9 та банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США може бути відчужене, приховане, пошкоджене, зіпсоване чи втрачене.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
З огляду на положення частин другої, третьої статті 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на злиток, схожий на золото, 100g №879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9 та банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США, виявлені та вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , пославшись на те, що прокурором не доведено існування сукупності підстав чи розумних підозр уважати, що банкноти, схожі на грошові кошти, та злиток, схожий на золото, вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , є доказом злочину, предметом кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.
Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам статей 170, 171 КПК України.
З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, виявлені та вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , злиток, схожий на золото, 100g №879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9 та банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США, підлягають арешту з тих підстав, що вони у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження №72023000410000030 від 08 серпня 2023 року та відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду в частині вирішення питання щодо арешту злитку, схожого на золото, 100g №879303 umicore 100g FEINGOLD 999.9 та банкнот, схожих на грошові кошти, а саме: 205 900 гривень, 18 100 Євро, 233 600 доларів США, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню в частині відмови у задоволенні клопотання про арешт майна з постановленням апеляційним судом у цій частині нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, оскільки останнім у повній мірі доведено необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року в частині відмови у задоволенні клопотання про арешт майна - скасувати.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 в частині накладення арешту на майно, вилучене 21 листопада 2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: злиток, схожий на золото, 100 g №879303 umicore 100 g FEINGOLD 999.9; банкноти, схожі на грошові кошти, а саме: 205 900 грн, 18 100 Євро, 233 600 доларів США
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4